23.12.2020 року м. Дніпро Справа № 904/4890/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.,
секретар Манчік О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноцентр Сервіс"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020р.
у справі № 904/4890/20 (суддя - Кеся Н.Б., м. Дніпро)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноцентр Сервіс"
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання недійсним пункту договору в частині третейського застереження
1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020р. залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноцентр Сервіс" до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат". Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Техноцентр Сервіс" з Державного бюджету України 2102,00 грн. судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 5206 від 31.08.2020р. на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права;
- про призначене судове засідання на 22.10.2020р. з розгляду даної справи представник позивача фактично дізнався за 2 дні до такого засідання. Крім того, ухвала суду про призначення судового засідання на 22.10.2020р. була надіслана сторонам після такого засідання. Позивача було позбавлено права брати участь в судовому засіданні, заявляти клопотання, заяви, заперечення, брати участь в дослідженні доказів, надавати пояснення або заперечення;
- на думку відповідача, даний спір, предметом якого є визнання недійсним третейського застереження, підлягає розгляду Постійно діючим регіональним третейським судом України при Асоціації "Регіональна правова група". Разом з тим, третейська угода нерозривно пов'язана з основними правовідносинами між сторонами і розповсюджує свою силу тільки на спори, які виникли чи можуть виникнути з основних правовідносин. За своєю правовою природою вона суттєво відрізняється від основних матеріальних правовідносин і набуває автономного характеру. Фактично, укладаючи один договір, юридично сторони укладають два - основний договір матеріально-правового характеру і третейську угоду у формі застереження. Прямий наслідок автономності третейської угоди полягає у тому, що дійсність основного договору не впливає на дійсність третейської угоди. При цьому, третейське застереження зберігає юридичну силу, зокрема, і у випадку, коли основний договір був розірваний сторонами. Ааналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018р. у справі № 904/5464/16 та не заперечується відповідачем, оскільки наводиться у самій заяві про залишення позовної заяви без розгляду;
- керуючись доводами відповідача, яких притримався суд першої інстанції, позивач має звернутися із позовом про визнання недійсним третейського застереження до третейського суду. У випадку задоволення такого позову та визнання третейського застереження недійсним, воно буде недійсним з моменту його вчинення. У цьому випадку недійсним буде вважатися і рішення, прийняте третейським судом, оскільки у такого суду буде відсутня компетенція для розгляду спорів між сторонами третейського застереження.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020р. - без змін. Посилається на те, що ухвала суду першої інстанції прийнята при повному з'ясуванні обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, а висновки, зроблені судом, відповідають матеріалам справи. На момент укладання договору підряду № 3834-03 від 11.05.2018р. закон не містив заборони на укладення третейської угоди. Третейське застереження, яке викладене у п. 14.2 договору відповідає вимогам ст. 5, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди", а спори, які можуть виникнути з цього договору, не відносяться до визначеного ст. 6 Закону України "Про третейські суди" переліку справ, які не підвідомчі третейським судам. В позові позивачем не доведено в установленому законом порядку, належними та допустимими доказами невідповідності п. 14.2 договору підряду № 3834-03 від 11.05.2018р. в момент його вчинення вимогам, встановленим ст. 203 ЦК України. Крім цього, позивачем також не доведено та необґрунтовано наявність обставин, які можуть об'єктивно вказувати на можливість упередженості, необ'єктивності та зацікавленості третейського суду в результаті вирішення спору. У позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсною третейської угоди у вигляді третейського застереження.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2020р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 23.12.2020р.
На адресу апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Таким чином, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача. При цьому, апеляційний господарський суд враховує правову позицію позивача, викладену в апеляційній скарзі.
В судовому засіданні представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноцентр Сервіс" 04.09.2020р. звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання недійсним п. 14.2 договору підряду № 3834-03 від 11.05.2018р.
Позовна заява мотивована тим, що п. 14.2 договору підряду № 3834-03 від 11.05.2018р. порушує право позивача на справедливий, неупереджений та безсторонній розгляд справи, оскільки судді третейського суду мають довготривалі ділові зв'язки з відповідачем.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 01.10.2020р.
01.10.2020р. представник відповідача звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про залишення позову без розгляду, яка мотивована тим, що оскільки предметом спору у даній справі є вимога позивача щодо визнання недійсним пункту договору в частині третейського застереження про передачу будь-яких спорів на вирішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020р. підготовче засідання відкладено на 15.10.2020р.
13.10.2020р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення позивача на заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
В судовому засіданні 15.10.2020р. оголошено перерву до 22.10.2020р.
Розглядаючи дану справу в судовому засіданні 22.10.2020р., місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду. При цьому, суд виходив з того, що оспорюваним пунктом договору передбачено, що у випадку, якщо спори і розбіжності, які виникли у зв'язку з виконанням даного договору та стосуються його укладання, змін, порушення умов, недійсності, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх розгляд здійснюється в Постійно діючому Регіональному третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" відповідно до Регламенту зазначеного суду. Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний позивачем пункт договору містить третейське застереження, а спори і розбіжності, які виникли у зв'язку з виконанням даного договору та стосуються його укладання та недійсності, за умовами цього застереження, підпадають під юрисдикцію узгодженого сторонами договору третейського суду. Суд звернув увагу, що узгодження сторонами порядку вирішення спорів через третейський суд не є позбавленням жодної сторони можливості державного судового захисту, а має на меті швидке та ефективне вирішення спору судом, якому довіряють сторони. У зв'язку з наявністю між сторонами третейської угоди про передачу всіх спорів на вирішення конкретного третейського суду, яка за формальними критеріями, визначеними ст. 12 Закону України "Про третейські суди" не має ознак недійсності, не чинності або не виконуваності, та від відповідача до початку розгляду справи по суті надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.
Предметом апеляційного розгляду є наявність/відсутність правових підстав для залишення без розгляду позовної заяви про визнання недійсним третейського застереження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
За змістом статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
При вирішенні питання залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, господарському суду слід встановити наявність сукупності наступних умов: існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушене у господарському суді, відноситься до компетенції третейського суду; від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; встановлення судом дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди.
Аналогічна правова позиція викладена зокрема в постановах Верховного Суду від 04.03.2019р. у справі № 910/13366/18, від 07.05.2019р. у справі № 921/421/18.
Арбітражна угода за своєю правовою природою є автономною по відношенню до інших умов договору та повинна розглядатись незалежно від їх виконання. Проте, арбітражна угода не може розглядатись як імунітет від регулювання державою відносин, що пов'язані із укладанням та виконанням договорів, або як спосіб уникнення від вирішення спорів, що виникають між сторонами. Відповідні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07.10.2020р. у справі № 911/1803/19, від 05.09.2019р. у справі № 916/2591/16.
Принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 02.12.2020р. у справі № 910/13570/19).
Згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Положеннями ст. ст. 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ГПК України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі № 15-рп/2002 визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, установлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду за захистом своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, у тому числі в судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
З огляду на наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у разі подання позову до господарського суду у правовідносинах із третейським застереженням саме на цей суд покладено обов'язок вирішення питання дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди.
В даній справі предметом спору є вимоги про визнання недійсним третейського застереження, відповідно господарський суд мав дослідити аргументи сторін щодо обставин дійсності та виконуваності третейського застереження в договорі підряду від 11.05.2018р. № 3834-03, укладеного між сторонами та прийняти рішення по суті спору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.10.2020р. у справі № 911/1803/19.
Проте, суд першої інстанції залишив позов без розгляду, пославшись на п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Апеляційний господарський суд звертає увагу, що третейський суд не наділено компетенцією вирішення питання дійсності, чинності та виконуваності третейської угоди. Такими повноваженнями наділений господарський суд.
За наведених обставин та зважаючи на характер правовідносин у даній справі, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про залишення позову без розгляду відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України та не розглянув спір по суті, а тому постановлену ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
За змістом п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (ч. 3 ст. 271 ГПК України).
3.5. Розподіл судових витрат.
У зв'язку із скасуванням ухвали місцевого господарського суду із числа, зазначених у ч. 3 статті 271 ГПК України, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду справи.
Керуючись статтями 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноцентр Сервіс" - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020р. у справі № 904/4890/20 - скасувати.
Справу № 904/4890/20 направити для розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено - 24.12.2020р.
Головуючий суддя _________________ І.О. Вечірко
Суддя _________________ Л.М. Білецька
Суддя _________________ Т.А. Верхогляд