23.12.2020 року м. Дніпро Справа № 912/14/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.,
секретар Манчік О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська"
на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2020р. (повний текст складено 02.11.2020р., суддя - Кабакова В.Г, м. Кропивницький)
за результатом розгляду
скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська"
на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
у справі № 912/14/19
за позовом Заступника прокурора Кіровоградської області
в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях
до 1. Державного підприємства "Укрриба", м. Київ; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська", с. Куцеволівка Онуфріївського району Кіровоградської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Державне агентство рибного господарства України, м. Київ
про визнання недійсним договору та додаткової угоди, зобов'язання повернути майно
1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2020р. закрито провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" від 08.10.2020р. № 04/375 (вх. № 3308/20 від 12.10.2020р.) в частині вимог про визнання неправомірною постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 6267593 від 24.09.2020р. Роз'яснено скаржнику, що він має право оскаржити відповідні дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні № 6267593 в порядку адміністративного судочинства до Кіровоградського окружного адміністративного суду. Відмовлено в задоволенні скарги в іншій частині.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2020р. в частині відмови у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" від 08.10.2020р. № 04/375 (вх. № 3308/20 від 12.10.2020р.).
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- відповідно до вимог ч. 3 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється за місцем вчинення таких дій, тому виклик сторін за адресою не по місцю знаходження майна, яке підлягає переданню - є незаконним, як незаконним і є намір провести виконавчі дії у формі складання акту. Виконавець має повноваження лише перевірити вчинення дій, але не має згідно закону права зобов'язувати сторони їх вчиняти в самочинно визначеному ним порядку, який не відповідає вимогам закону, а саме - з'явитись за адресою, визначеною виконавцем та складати там акт приймання-передачі майна, яке є нерухомим майном та знаходиться на значній відстані від цієї адреси і підлягає огляду сторонами;
- відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Однак вимога не містить жодної з наведених підстав, оскільки не містить вимог, ні щодо надання документів, ні вимог щодо вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Таким чином, вимога за своєю суттю не може бути вимогою;
- замість перевірки виконання судового рішення державний виконавець встановив порядок виконання судового рішення шляхом прибуття до селища Онуфріївки, де необхідно підписати документи. Але при цьому виконавець згідно ст. 63 Закону "Про виконавче провадження" не наділений правом самостійно встановлювати порядок виконання судового рішення, який відмінний від порядку, встановленого законом. Змінити порядок та спосіб виконання судового рішення вправі лише суд, а не виконавець;
- виконання цього судового рішення можливе лише шляхом фізичної передачі з оформленням акту приймання-передачі, і ця передача має відбуватись за місцезнаходженням майна, а не у відділі виконання рішень;
- в даній справі Господарським судом Кіровоградської області було вирішено питання щодо правомірності аналогічної вимоги державного виконавця від 15.09.2020р., а саме ухвалою від 12.10.2020р. визнано неправомірною вимогу державного виконавця від 15.09.2020р., при цьому суд дійшов до висновку, що вимога від 15.09.2020р. в частині проведення виконавчих дій та складання акта приймання-передачі є безпідставною так як ч. 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає лише перевірку виконання рішення суду боржником виконавцем наступного робочого дня після закінчення строку визначеного ч.6 ст. 26 Закону. Крім того, суд також зазначив, що зазначення у вимозі, що виконавчі дії заплановано розпочати за адресою місцезнаходження Онуфріївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, не відповідає ч. 3 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження". Висновки суду в ухвалі від 12.10.2020р. та в оскаржуваній ухвалі від 27.10.2020р. є протилежними, хоча вимоги та обставини є аналогічними.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористалися та не надали суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 23.12.2020 року.
В судовому засіданні прокурор просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Станція Придніпровська".
Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників провадження у справі.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2019р. позовні вимоги заступника прокурора Кіровоградської області задоволено повністю. Визнано недійсними договір простого товариства № 1 від 22.06.2006р. та додаткову угоду до нього від 01.11.2014р., що укладені між Державним підприємством "Укрриба" та Відкритим акціонерним товариством "Станція Придніпровська". Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" повернути Державному підприємству "Укрриба" державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди загальною вартістю 812 761,00 грн., а саме: гідротехнічні споруди нагульних ставів з інвентарними номерами 009, 010, 011, 012, 013, 014, що розташовані в с. Куцеволівка Онуфріївського району Кіровоградської області, риборозплідник з інвентарним номером 017, що розташований в с. Куцеволівка Онуфріївського району Кіровоградської області та гідротехнічні споруди недобудованого лиману ТРГ, що розташовані в селі Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області. Cтягнуто з Державного підприємства "Укрриба" на користь прокуратури Кіровоградської області судовий збір в розмірі 7857,75 грн. Cтягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" на користь прокуратури Кіровоградської області судовий збір в розмірі 7857,75 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2020р. рішення у даній справі залишено без змін.
17.06.2020р. на виконання вказаного рішення та постанови Господарським судом Кіровоградської області видано відповідні накази.
15.07.2020р. до Онуфріївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на виконання надійшла заява про примусове виконання рішення разом з наказом Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/14/19 від 17.06.2020р. про стягнення з ТОВ "Станція Придніпровська" на користь прокуратури Кіровоградської області судового збору в розмірі 7 857,75 грн.
16.07.2020р. в.о. начальника Онуфріївського РВ ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №62580247).
28.07.2020р. до Онуфріївського РВ ДВС на виконання надійшла заява про примусове виконання рішення разом з наказом господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/14/19 від 17.06.2020р. про зобов'язання ТОВ "Станція Придніпровська" повернути Державному підприємству "Укрриба" державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди загальною вартістю 812 761,00 гри. а саме: гідротехнічні споруди нагульних ставів інвентарними номерами 009, 010, 011, 012, 013, 014, що розташовані в с. Куцеволівка Онуфріївського району Кіровоградської області, риборозплідник інвентарним номером 017, що розташований в с. Куцеволівка Онуфріївського району Кіровоградської області та гідротехнічні споруди недобудованого лиману ТРГ, що розташовані в селі Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області.
29.07.2020р. в.о. начальника Онуфріївського РВ ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 62675933).
29.07.2020р. начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про передачу ВП № № 62675933, 62580247 із Онуфріївського РВ ДВС на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - ВПВР), у зв'язку зі складністю та з метою забезпечення своєчасного, повного, належного проведення виконавчих дій.
Після фактичного надходження виконавчих проваджень №62580247 та №62675933 до ВПВР, виконавцем ВПВР винесено постанови від 03.08.2020р. про прийняття вказаних виконавчих проваджень.
12.10.2020р. до Господарського суду Кіровоградської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" від 08.10.2020р. № 04/375 на дії державного виконавця, в якій скаржник просив суд:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), що полягають у направленні вимоги від 24.09.2020р., в якій в позасудовому порядку встановлено порядок і спосіб виконання судового рішення шляхом встановлення місця проведення виконавчих дій та порядку їх проведення у вигляді складання за їх наслідками акта приймання-передачі майна;
- визнати неправомірною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 62675933 від 24.09.2020р. та зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право).
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2020р. призначено розгляд скарги на 27.10.2020 та витребувано від учасників справи відповідні пояснення.
Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" на дії державного виконавця місцевий господарський суд 27.10.2020р. постановив оскаржувану ухвалу.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник не погоджується із оскаржуваною ухвалою в частині відмови у задоволенні скарги ТОВ "Станція Придніпровська" від 08.10.2020р. № 04/375 (вх. № 3308/20 від 12.10.2020р.). В іншій частині ухвала суду першої інстанції учасниками справи не оскаржується.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
В обґрунтування скарги № 04/375 від 08.10.2020р. ТОВ "Станція Придніпровська" посилалось, зокрема, на те, що державний виконавець замість перевірки виконання судового рішення встановив порядок його виконання шляхом прибуття до с. Онуфріївки для підписання документу, але при цьому виконавець згідно із ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" не наділений правом самостійно встановлювати порядок виконання судового рішення, який відмінний від порядку, встановленого ч. 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якого виконавець наділений повноваженнями лише перевіряти факт виконання судового рішення, але не встановлювати місце та порядок його виконання, що віднесено до повноважень суду.
21.10.2020р. на адресу Господарського суду Кіровоградської області від Відділу примусового виконання рішень надійшли заперечення на скаргу щодо оскарження вимоги виконавця, в яких зазначено, що дії останнього були вчинені в межах своїх повноважень, а скаржником не зазначено яке право заявника та яким чином було порушене виконавцем.
Згідно із ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (п. 22 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" ).
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до п. 6 розділу 1 Інструкції з примусового виконання рішень під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.
Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв'язку або вручається виконавцем особі, яка зобов'язана вчинити дії (п. 9 р. 1 Інструкції з примусового виконання рішень).
Згідно із п. 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Частиною 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до вимог ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
За результатом розгляду скарги ТОВ "Станція Придніпровська" від 17.08.2020р. № 04/307 на дії та бездіяльність державного виконавця, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2020р. закрито провадження за скаргою №04/307 від 17.08.2020р. у справі №912/14/19 в частині вимог про визнання постанов Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення виконавчого збору у ВП №62580247 від 03.08.2020р. та про стягнення виконавчого збору у ВП №62675933 від 04.08.2020р. неправомірними, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Скаргу ТОВ "Станція Придніпровська" №04/307 від 17.08.2020р. задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Онуфріївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонапьного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), що полягає у не повідомленні ТОВ "Станція Придніпровська" та не направленні на його адресу постанов про відкриття ВП №№62580247 та 62675933, постанов про передачу ВП №№62580247, 62675933 від 31.07.2020р. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) направити ТОВ "Станція Придніпровська" постанови про відкриття ВП №№62580247 та 62675933, постанови про передачу ВП №№62580247, 62675933 від 29.07.2020р., постанови про передачу ВП №№62580247, 62675933 від 31.07.2020р., з дотриманням норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" в частині порядку їх надіслання. Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зобов'язано повідомити суд і скаржника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Вказана ухвала 18.11.2020р. залишена без змін Центральним апеляційним господарським судом.
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області листом від 09.09.2020р. № 31849/04.1-27 з метою виконання вказаної ухвали направив ТОВ "Станція Придніпровська" постанови про відкриття ВП №№62580247 та 62675933, постанови про передачу ВП №№62580247, 62675933 від 29.07.2020р., постанови про передачу ВП №№62580247, 62675933 від 31.07.2020р. з дотриманням норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" в частині порядку їх надіслання рекомендованим поштовим відправленням.
За твердженням ТОВ "Станція Придніпровська" вказані вище постанови він отримав 11.09.2020р., що підтверджує і виконавець.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень 04.08.2020 винесено вимогу № 29814/04.1.27, якою зобов'язано керівника ТОВ "Станція Придніпровська" та/або іншу уповноважену особу забезпечити належне виконання наказу № 912/14/19, про що повідомити державного виконавця у строк до 12.08.2020р. у письмовій формі. Крім того повідомлено про обов'язок письмово повідомляти про повне чи часткове самостійне виконання рішення, виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця перебування (у тому числі про зміну реєстрації).
ТОВ "Станція Придніпровська" 12.08.2020р. за вих. № 04/304 направило відповідь на зазначену вимогу виконавця, в якій повідомило, що на виконання вищевказаної вимоги боржником вживаються заходи до повернення майна, зокрема направлено лист до Державного підприємства "Укрриба" з проханням направити уповноваженого представника для прийняття відповідних гідроспоруд. Повідомлено також, що вже більше 5 років гідроспоруда недобудованого лиману в с. Успенка перебуває в самовільному використанні ТОВ "Успенський рибгосп" і ТОВ "Станція Придніпровська" не має можливості її повернути.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень була винесена вимога від 15.09.2020р. № 31899/04.1-27, якою призначено проведення виконавчих дій щодо здійснення виконавчого провадження № 62675933 та перевірку виконання відповідного рішення суду на 23.09.2020; попереджено сторін виконавчого провадження, що за наслідками проведення виконавчих дій буде складено акт передачі майна визначеного виконавчим документом із підписами сторін виконавчого провадження або акт щодо невиконання рішення суду.
Розглядаючи скаргу ТОВ "Станція Придніпровська" від 28.09.2020р. № 04/359, в якій оскаржувались в т.ч. дії державного виконавця по винесенню вимоги від 15.09.2020р., місцевий господарський суд в ухвалі від 12.10.2020р. (залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020р.) прийшов до висновку, що вимога від 15.09.2020р. винесена передчасно, оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження були направлені боржнику лише 09.09.2020р.
Як вбачається із матеріалів справи, у вимозі від 24.09.2020р. № 32186/04.1-27 державним виконавцем повторно призначено проведення виконавчих дій щодо здійснення виконавчого провадження № 62675933 та перевірку виконання відповідного рішення суду на 07.10.2020р. Зазначено, що за наслідками проведення виконавчих дій буде складено акт передачі майна визначеного виконавчим документом або щодо невиконання рішення суду. Виконавчі дії заплановано розпочати о 13:00 год. за адресою місцезнаходження Онуфріївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Онуфріївка, вул. Центральна, буд. 11.
Відповідно до ст. 63 ЗУ "Про виконавче провадження", за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно із п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 19 Закону, боржник зобов'язаний своєчасно з'являтися на вимогу виконавця, а на підставі п. 6 вказаної норми закону - надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Державний виконавець у поясненнях від 20.10.2020р. звертає увагу суду, що явка боржника при проведенні виконавчих дій є дією, яка необхідна для виконання рішення суду без застосування подальших заходів примусового виконання рішення, адже саме останнього зобов'язано передати майно стягувачу. Саме тому була складена в т.ч. вимога від 24.09.2020р.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наявність або відсутність такої вимоги не впливає на факт перевірки виконання рішення суду.
У рішенні "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27.08.1991р., серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб ст.. 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (див. рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975р., серія А, № 18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
У справі "Глоба проти України" Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comingersoll S.A." проти Португалії" (Comingersoll S.A. v. Portugal) [ВП], заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV). Суд повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії" (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі "Ясюнієне проти Литви" ("…"), заява № 41510/98, п. 27). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України" (Fuklev v. Ukraine), заява № 71186/01, п. 84).
Враховуючи загальні вимоги щодо обов'язковості судового рішення, а також практику Європейського суду щодо необхідності виконання рішень судів, відсутність в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначення державним виконавцем інформації про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів з огляду на зазначені вище обставини (направлення вимоги від 04.08.2020р. та відповіді на неї, наявність законодавчої норми про виконання рішень немайнового характеру протягом 10 робочих днів, направлення вимоги від 15.09.2020р., в якій міститься посилання на норми ст. 63 Закону) не може бути підставою для звільнення боржника від невиконання рішення або підставою для продовження процесуальних строків для виконання рішення.
Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження направлена боржнику 09.09.2020р., а отримана 11.09.2020р., відсутність у державного виконавця інформації з приводу добровільного виконання наказу, 07.10.2020р. державний виконавець мав право вчинити дії по перевірці виконання рішення суду боржником.
Слід звернути увагу, що зазначення у вимозі, що за наслідками проведених виконавчих дій буде складено акт передачі майна визначеного виконавчим документом або щодо невиконання рішення суду, не може бути підставою для визнання вимоги неправомірною, оскільки виконавцем визначено альтернативні дії, вчинення яких залежить від результату оцінки обставин, які будуть встановлені виконавцем 07.10.2020р.
Щодо доводів боржника про вчинення виконавчих дій не за місцем проведення виконавчих дій у смт. Онуфріївка необхідно враховувати наступне.
У вимозі зазначена адреса вчинення виконавчих дій - Онуфріївський районний відділ державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Оуфріївка, вул. Центральна, буд. 11.
Судом першої інстанції встановлено, що в наданих виконавцем поясненнях від 20.10.2020р. зазначено, що у телефонному режимі керівники та представники сторін виконавчого провадження неодноразово вказували виконавцю, що не проживають в Онуфріївському районі Кіровоградської області, дата і місце проведення виконавчих дій потребують додаткового узгодження. Крім того, виконавцем враховано відсутність точної адреси об'єктів, які підлягають передачі (окрім назви села), перебування цих об'єктів у різних селах Онуфріївського району, а також необхідність вірної ідентифікації об'єктів, що підлягають поверненню на підставі рішення суду.
З огляду на зазначені обставини, сторони виконавчого провадження запрошувались за вказаною вище адресою.
Після явки сторін за фіксованою адресою відділу виконавчої служби, вирішення вищевказаних питань пов'язаних з виконанням рішення, причин попереднього невиконання рішення суду виконавцем було заплановано подальше виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, за місцем вчинення таких дій, а саме безпосередню поїздку зі сторонами виконавчого провадження до с. Куцеволівка та с. Успенка.
Відповідно до ст. 24 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
За наведених обставин, місцевий господарський суд правомірно погодився з доводами державного виконавця, що порядок виконання рішення відповідав змісту вказаному у виконавчому документі. Право виконавця щодо виклику боржника до відділу та обов'язок останнього забезпечити явку до відділу прямо передбачено законом та не впливає на порядок виконання рішення суду.
Для того, щоб правильно забезпечити виконання рішення суду виконавцю слід з'ясувати вірне місцезнаходження та ідентифікацію об'єктів, які підлягають поверненню на підставі рішення суду. Саме для цього і була направлена вимога боржнику забезпечити явку до відділу.
Відповідно до ст. 343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За наведених обставин, у місцевого господарського суду були наявні підстави для відмови у задоволенні скарги в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), що полягають у направленні вимоги від 24.09.2020р.
Посилання скаржника на те, що висновки суду в ухвалі від 12.10.2020р. та в оскаржуваній ухвалі від 27.10.2020р. є протилежними, хоча вимоги та обставини є аналогічними не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вимога державного виконавця від 15.09.2020р. була винесена передчасно і це було встановлено судом.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційних скарг.
Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та залишення без змін ухвали місцевого господарського суду в оскаржуваній частині.
3.5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2020р. у справі № 912/14/19 в частині відмови у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" від 08.10.2020р. № 04/375 (вх. № 3308/20 від 12.10.2020р.) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 24.12.2020р.
Головуючий суддя _________________ І.О. Вечірко
Суддя _________________ Л.М. Білецька
Суддя _________________ Ю.Б. Парусніков