24.12.2020р. м. Дніпро Справа № 904/3576/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О., судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.,
перевіривши матеріали апеляційної
скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020р. (повний текст складено 15.10.2020р.)
у справі № 904/3576/20 (суддя - Бондарєв Е.М., м. Дніпро)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м. Обухів Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010", с Веселе Синельниківського району Дніпропетровської області
про стягнення 2 459 220,72 грн. заборгованості за поставлений товар, 813 315,53 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 492 742,49 грн. пені, 1 126 307,26 грн. 56 % річних, 81 154,28 грн. інфляційних втрат та 983 688,29 грн. 40 % штрафу
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 2 459 220,72 грн. заборгованості за поставлений товар, 813 315,53 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 492 742,49 грн. пені, 1 126 307,26 грн. 56 % річних, 81 154,28 грн. інфляційних втрат, 983 688,29 грн. 40 % штрафу, судовий збір в розмірі 89 346,43 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020р. задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 127,50 грн. В решті вимог відмовлено.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020р., у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020р. апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, надати суду протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали докази оплати судового збору в розмірі 134 019,65 грн.
Копію ухвали суду від 16.11.2020р. скаржником отримано 08.12.2020р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, скаржник мав усунути недоліки апеляційної скарги у строк до 18.12.2020р. (включно).
04.12.2020р. на адресу апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання від 02.12.2020р., в якому він просить:
- продовжити строк для надання доказів оплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020р. до дати офіційного опублікування рішення Кабінету Міністрів України про остаточне скасування на всій території України карантину, запровадженого постановами КМУ від 11.03.2020р. № 211, від 20.05.2020р. № 392 та продовженого постановою КМУ від 22.07.2020р. № 641 зі змінами;
- звільнити скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку із складню економічною ситуацією, що склалася як для скаржника, так і в Україні загалом;
- судові витрати покласти на позивача.
Розглянувши клопотання скаржника про продовження процесуального строку на усунення недоліків, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні такого клопотання, враховуючи наступне.
Колегія суддів звертає увагу, що строк десять днів, встановлений ухвалою апеляційної інстанції, є імперативною нормою, яка закріплена у ч. 2 ст. 174 ГПК України. При цьому, колегія суддів враховує позицію об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 03.12.2018р. у справі № 904/5995/16. Приймаючи постанову у цій справі, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду доходить висновку, що за змістом ч. ч. 1 та 4 ст. 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення. Натомість відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк. Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом. Разом з тим, в аспекті зазначеного Суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 07.10.2020р. у справі № 910/13733/19, від 07.09.2020р. у справі № 910/1426/20.
Разом з тим, Законом України від 18.06.2020р. № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020р., внесено зміни, зокрема, до п. 4 розділу X "Прикінцевих положень" Господарського процесуального кодексу України таких законодавчих актів України та викладено зазначений пункт у наступній редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", із змінами і доповненнями, запроваджено на території країни карантин з 01.08.2020р. до 31.12.2020р..
З урахуванням наведених змін у законодавстві учасник судового процесу, у визначених законом випадках має право на продовження процесуальних строків, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Тобто, законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично продовжувати строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, перевіривши наведені обставини, які ґрунтуються на відповідних доказах - чи зумовлена неможливість вчинення певної процесуальної дії саме обмеженнями запровадженими у зв'язку з карантином.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст. ст. 77, 78 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Клопотання скаржника про його звільнення від сплати судового збору мотивовано тим, що розмір судового збору 134 019,65 грн. є занадто значним для скаржника, який зазнає великих збитків під час дії карантину та щодо якого, крім того винесено декілька судових рішень про стягнення занадто великих сум боргу, що в загальному розмірі перевищує двадцять мільйонів гривень. Необхідність сплатити таку суму судового збору позбавляє скаржника права на судовий захист та права на оскарження судових рішень, які скаржник вважає незаконними та протиправними.
Колегія суддів дійшла висновку, що скаржник не надає належних та допустимих доказів неможливості виконати вимоги ухвали суду від 16.11.2020р. та усунути недоліки скарги у даній справі (сплатити судовий збір).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Підстави для вчинення господарським судом дій щодо відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати викладені в ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Норми вказаної статті не містять посилання на інші підстави, за наявності яких суд може задовольнити клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати.
За наведених обставин, клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Скаржником не підтверджено належними та достовірними доказами неможливість виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків скарги саме через обмеження запроваджені у зв'язку з карантином.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 ГПК України, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 260, ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з апеляційною скаргою.
Станом на дату постановлення даної ухвали скаржником протягом розумного строку не усунуто недоліки апеляційної скарги, а відтак, колегія суддів приходить до висновку про повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, апеляційний господарський суд
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" про продовження строку на усунення недоліків - відмовити.
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020р. у справі № 904/3576/20 - повернути скаржнику.
У зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020р., апеляційна скарга разом з додатками скаржнику поштою не надсилається, а буде знаходитися в Центральному апеляційному господарському суді та скаржник має можливість отримати її в суді апеляційної інстанції нарочно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков