24.12.2020 Справа № 908/1879/19
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2020 у справі №908/1879/19 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Топчій О.А., судді - Науменко А.О., Проскуряков К.В.; рішення ухвалене о 11:06 год. у місті Запоріжжя, повний текст рішення складено 03.02.2020)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м.Запоріжжя
про стягнення коштів
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
У липні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення збору за зберігання вантажів у двократному розмірі в сумі 91194,00 грн.
Залізницею прийнято до перевезення вагони за перевізними накладними, одержувачем яких є Товариство. Зазначені вагони було затримано на станції призначення “Запоріжжя-Ліве” через простій на коліях з причини невивозу локомотивом вантажоодержувача За час затримки вагонів на станції призначення Залізницею збір за зберігання вантажу у двократному розмірі, який підлягає стягненню з Товариства в судовому порядку через відмову останнього від його добровільної оплати.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.01.2020 у справі №908/1879/19 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" збір за зберігання вантажів у двократному розмірі у сумі 91194,00 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн.
Означене рішення вмотивовано тим, що позивач має право збільшувати розмір збору за зберігання вантажу до двократного розміру, внаслідок виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції відбулася з вини ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь", оскільки вагони простоюють на коліях з причини невивоза локомотивом вантажоодержувача; наказ №1455 від 15.02.2019 про застосування ставки збору за зберігання вантажів до двократного розмірі підписаний уповноваженою на те особою; розрахунок збору за зберігання вантажу у двократному розмірі здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства; відповідач був повідомлений про час подавання вагонів під навантаження, про що свідчить підпис уповноваженої особи останнього у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження; відповідач не довів суду відсутність своєї вини у спричиненні затримки вагонів на станції призначення, а також наявність підстав для звільнення його як вантажовласника від плати збору за зберігання вантажу у двократному розмірі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач (ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2020 по справі №908/1879/19 скасувати і ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач вказує на те, що суд першої інстанції прийняв незаконне та необґрунтоване рішення, в якому, на його думку, не виконані всі вимоги цивільного законодавства, всебічно не перевірено обставини справи, не дотримані норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, не повно відображено обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки не є вичерпними, не підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Апелянт вважає, що наказ №1455 від 15.02.2019 про збільшення розміру збору за зберігання вантажу підписаний не уповноваженою особою, оскільки відповідно до ст. 36 Статуту залізниць України видавати наказ про збільшення розміру за зберігання вантажів може лише начальник залізниці або уповноважені ним особи. Довіреність від 26.10.2018 №4524 не надає директору Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Кужавському М.С. прав, передбачених ст. 36 Статуту залізниць України, як наслідок, повноваження відсутні і у головного інженера структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Полягая М.А.
Вважає, що в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції не прийнято до уваги твердження відповідача про неповідомлення його про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження, оскільки повідомлення Відповідача підтверджується книгою повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження, копія витягу з якої додано до позовної заяви. Оскільки залізниця фактично не повідомляла відповідача про прибуття вантажів на його адресу у відповідності до ч. 2 ст. 42 Статуту залізниць України, підстави для оплати збору у двократному розмірі з боку Відповідача відсутні.
Скаржник вказує на те, що надані позивачем як доказ наявності ускладнень на ст. Запоріжжя-Ліве акти загальної форми №1755 від 13.02.2019 та №1937 від 18.02.2020 засвідчують лише факт затримки вагонів на коліях станції з причин невивозу локомотивом вантажоодержувача з 20 год. 40 хв. 13.02.2019 року по 16 год. 00 хв. 18.02.2019 року, жодної інформації щодо ускладнень, що виникли на станції Запоріжжя-Ліве в зв'язку з затримкою 38 вагонів, дані акти не містять, інших доказів на підтвердження своїх доводів матеріали справи не містять. Отже позивачем не доведено обґрунтованість збільшення розміру збору за збереження вантажу до двократного розміру.
Апелянт зазначає, що в період з кінця січня 2019 року по кінець лютого 2019 року станція Запоріжжя-Ліве позивача систематично несвоєчасно приймала вагони з під'їзної колії відповідача, що відбувалось через порушення позивачем умов про інтервальний проміжок часу, встановлений для повернення вагонів з під'їзної колії, як то передбачено п.8 Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя - Ліве Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" №ПР/М-16- 3/1-708/НЮдч від 30.09.2016, тому, як наслідок, ПАТ "Запоріжсталь" не мало можливості здійснити прийом на під'їзну колію поїздів в порядку, що передбачений п.5, 6 Договору.
Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу
Позивач у своєму відзиві просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2020 у справі №908/1879/19 залишити без змін.
Позивач вважає, що суд дослідив всі обставини справи та дійшов правильного висновку про наявність у підписанта наказу про застосування ставки збору за зберігання вантажу в двократному розмірі повноважень на вчинення даних дій. Вказує на те, що несвоєчасне забирання під вантажні операції вагонів, які простоювали на коліях станції призначення Запоріжжя-Ліве виникло з вини відповідача і ці обставини підтверджуються складеними позивачем актами загальної форми ГУ-23, які підписані представниками відповідача без застережень. Про повідомлення останнього стосовно прибуття вантажів на його адресу свідчить підпис уповноваженої особи ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" у Книзі про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження. Саме відповідач в листах №80/2089729 від 23.12.2016 та №80-2005961 від 27.01.2017 повідомив позивача, що підприємство перейшло на роботу в програмі "АС Клієнт", у зв'язку з чим, додатково отримання інформації з повідомлення від залізниці про прибуття вантажу підприємство не потребує. Тому вважає, що твердження відповідача, що затримка спірних вагонів на станції Запоріжжя-Ліве сталась з вини Позивача, з урахуванням неподання Відповідачем суду доказів на підтвердження вжиття ним передбачених Договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме вини останнього у затримці, - внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій. Судом першої інстанції вірно взято до уваги відсутність належних і допустимих доказів відсутності вини відповідача у скупченні вагонів на станції та його можливість прийняти вагони, з урахуванням умов договору №ПР/М-16-3/1-708/НЮдч від 30.09.2016 року про експлуатацію залізничної під'їзної колії, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача, в даному випадку збору за зберігання вантажу в двократному розмірі.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2020 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Орєшкіна Е.В. поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2020 у справі №908/1879/19; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2020 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2020 у справі №908/1879/19 до свого провадження; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги.
За розпорядженням керівника апарату суду від 01.09.2020, у зв'язку з відпусткою суддів Орєшкіної Е.В. та Широбокової Л.П. - членів колегії суддів, для вирішення питання про зупинення апеляційного провадження, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №908/1879/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Іванов О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2020 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2020 у справі №908/1879/19 до свого провадження для вирішення питання про зупинення апеляційного провадження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2020 зупинено провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2020 у справі №908/1879/19 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1795/19 у подібних правовідносинах.
За розпорядженням керівника апарату суду від 15.10.2020, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили заміну суддів - членів колегії, а саме вихід з відпустки суддів Широбокової Л.П. та Орєшкіної Е.В. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №908/1879/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.10.2020.
19.10.2020 АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" подано до суду клопотання про поновлення провадження у справі №908/1879/19 у зв'язку із усуненням обставин, що викликали його зупинення, оскільки 18.09.2020 Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалено постанову у справі №908/1795/19, якою касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" залишено без задоволення; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 03.12.2019 у справі №908/1795/19 залишили без змін. Просить врахувати викладений правовий висновок у справі №908/1795/19 при розгляді справи №908/1879/19.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2020 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2020 у справі №908/1879/19 до свого провадження; клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" про поновлення провадження у справі №908/1879/19 задоволено; поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2020 у справі №908/1879/19; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини
19.02.2018 Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (Перевізник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (Замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг №10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365.
Відповідно до п. 1.1. договору предметом цього договору, є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього Договору користування вагоном не є орендною майна, а плата за користування вагоном Перевізника не є орендною платою.
Пунктом 1.3. договору визначено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Згідно з п. 12.1. договору, цей вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ" або вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.
30.09.2016 Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (Залізниця, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (Власник колії, відповідач) укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії, яка примикає до станції Запоріжжя - Ліве №ПР/М-16-3/1-708НЮдч20/2016/2889, який укладено з протоколом узгодження розбіжностей від 03.11.2016, протоколом врегулювання розбіжностей від 21.11.2016, протоколом узгодження розбіжностей від 16.12.2016.
До договору №ПР/М-16-3/1-708НЮдч20/2016/2889 сторонами буди підписані наступні додаткові угоди: №1 від 01.09.2017, №2 від 16.03.2018, №3 від 20.08.2018, №4 від 14.12.2018.
Відповідно до п. 1 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику колії, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве стрілкою №12 до парку "А" і стрілкою №172 до парку "Б" і яка обслуговується локомотивом Власника колії. Межею під'їзної колії є сигнальні знаки "Межа під'їзної колії", які встановлені проти вхідного світлофора "ЧВ" парку "А" станції Запоріжжя-Ліве на відстані 71,7 метрів від вістря пера стрілки примикання №12 та вхідного світлофора "НБ" парку "Б" станції Східна власника колії на відстані 341,5 метрів від вістря стрілки примикання №172.
Згідно із п. 6 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 16.03.2018) вагони для під'їзної колії подаються локомотивом Залізниці:
- на приймально-відправні колії №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве;
- на сортувально-відправні колії парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве: на колії №№ 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії №№ 31-36 - збірні поїзди. Пред'явлені поїзди на коліях парку "Б" повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку "А", на сортувально-відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії.
Пунктом 14 договору (з урахуванням редакції додаткової угоди №1 від 01.09.2017 та протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) сторони визначили, що Власник колії сплачує Залізниці плату:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними документами;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Додатковою угодою №4 від 14.12.2018 до договору №ПР/М-16-3/1-708НЮдч20/2016/2889 сторони узгодили в назві, преамбулі та далі по тексту договору замінити слова "Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на "Акціонерне товариство "Українська залізниця".
Умовами п. 20 договору сторони дійшли згоди про те, що з усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 21 Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01 січня 2017 до 31 грудня 2021 включно.
У лютому 2019 року на станцію призначення Запоріжжя-Ліве в адресу відповідача ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" прибули вагони з вантажем, за залізничними накладними №№ 45475175, 40959033, 40963183, 26697368, 26697399, 26695113, 26695126, 26674207, 26692313, 26692318, 26665880, 26723990, 26694858, 26692323.
Про прибуття вагонів на станцію Запоріжжя Ліве в адресу ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" відповідач був своєчасно повідомлений залізницею, відповідні повідомлення залізниці зареєстровані у Книзі повідомлень ф. ГУ-2 станції Запоріжжя Ліве.
На станції Запоріжжя-Ліве локомотивом залізниці здійснювалось пред'явлення прибувших вагонів для обробки та подачі на під'їзні колії ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" під вантажні операції.
Станція Запоріжжя-Ліве регіональної філії "Придніпровська залізниця" розташована на Запорізькому Вузлу. По своєму основному призначенню та характеру роботи є сортувальною станцією.
Основним призначенням сортувальної станції Запоріжжя-Ліве є виконання операцій з розформування та формування поїздів за призначеннями відповідно до встановленого Порядку направлення вагонопотоків та організації їх у вантажні поїзди; виконання операцій з пропуску поїздів без переробки і з переробкою; технічне обслуговування, комерційний огляд составів поїздів і усунення виявлених несправностей вагонів; зміна локомотивів і локомотивних бригад. (Характеристика колій станції Запоріжжя-Ліве наведена у Технологічному процесу роботи сортувальної станції Запоріжжя-Ліве, Єдиному технологічному процесі роботи під'їзної колії ПАТ "Запоріжсталь" і станції примикання Запоріжжя-Ліве регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця").
Таким чином, обслуговування під'їзної колії ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" повинно здійснюватися з урахуванням необхідності забезпечення стабільної роботи станції Запоріжжя-Ліве з переробки транзитних та місцевих вагонів.
У зв'язку з несвоєчасним забиранням вагонів під вантажні операції з вини відповідача вагони простоювали на коліях станції Запоріжжя-Ліве, про що станцією Запоріжжя-Ліве було складено акт загальної форми ГУ-23 про затримку вагонів з вини клієнта із зазначенням часу затримки №1755 від 13.02.2019 на початок затримки (час початку затримки 13.02.2019 о 20:40 год.) та акт загальної форми №1937 від 18.02.2019 на кінець затримки (час закінчення затримки 18.02.2019 о 16:00 год.), в яких зазначається, що затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта вагони простоюють з причин не вивозу тепловозом вантажоодержувача.
Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року №113 у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Позивачем був наданий наказ №1455 від 15.02.2019 об 11 год. 50 хв. про застосування ставки збору за зберігання вантажів до двократного розміру, у порядку передбаченому пп. 2.2, п.2, р. III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, та повідомлено представників ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь".
Залізницею за час затримки вагонів, що надійшли на адресу відповідача, на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на підставі актів загальної форми ГУ-23 №1755 від 13.02.2019, №1937 від 18.02.2019, нарахований збір за зберігання вантажів та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі по накопичувальній картці (ф.ФДУ-92) №19029018.
При цьому, накопичувальна картка №19029018 підписана представником відповідача з застереженням "У відповідності до ст. 36 Статуту залізниці України та п. 2.2 розділу 3 ТР №1 підписант наказу ДНГ-3 Полягай М.А. не має повноважень для збільшення збору за зберігання до 2-х кратного розміру. Сума по відомості 103254,20 грн.".
Відповідачем була частково визнана сума збору за зберігання вантажу по зазначеній накопичувальній картці, не визнана сума збору за зберігання вантажу у двократному розмірі, що становить 91194,00 грн. з ПДВ.
Предметом спору є вимога ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення з ПАТ ЗМК "Запоріжсталь" зазначеного вище збору за зберігання вантажу у двократному розмірі.
Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору перевезення вантажів залізницею.
За приписами частин 1-3 статті 11 Цивільного кодексу України Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).
Договір про надання послуг №10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 від 19.02.2018 за своїм змістом є договором перевезення.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. (частини перша, друга статті 307 Господарського кодексу України)
Аналогічні положення містяться у частинах 1-3 статті 909 Цивільного кодексу України.
Згідно з частинами 1-3 статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.
Відповідно до частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Аналогічні положення наведені у частині другій статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статі 193 Господарського кодексу України визначено, що цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, який згідно статті 2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під'їзні колії) (стаття 3 Статуту).
Статтею 6 Статуту визначено накладну - основним перевізним документом встановленої форми, оформленого відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Аналогічні положення визначні в абзаці 1 пунктах 2.1, 2.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №875/5096, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом. У разі обслуговування під'їзних колій локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких провадиться приймання і здавання вагонів. Подальше перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечуються локомотивами власника під'їзної колії або його контрагентів.
Порядок видачі вантажів залізницею одержувачу врегульований положеннями Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, далі - Правила видачі вантажу.
Умовами п. п. 1, 2 Правил видачі вантажів визначено, що про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем. Одержувач письмово повідомляє начальнику станції прізвища працівників, відповідальних за приймання в узгодженому порядку повідомлень, і номери телефонів (факсів) та адреси електронної пошти, за якими надаються повідомлення. В окремих випадках повідомлення може здійснюватися шляхом вивішування оголошень у товарній конторі або через посильних тощо. Інформація одержувачів про вантажі, які мають надійти на станцію призначення, надається за договорами, укладеними одержувачами з залізницею. Крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення. Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року №113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за №165/3458). Порядок і терміни повідомлення про подачу вагонів на під'їзні колії передбачаються в договорах про експлуатацію під'їзних колій (договорах про подачу та забирання вагонів).
За положеннями статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Наведені положення кореспондуються з вимогами пункту 32 Правил видачі вантажів, за яким одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти із станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів передбачені Правилами зберігання вантажів. Для вивозу вантажу із станції одержувач зобов'язаний пред'явити накладну. Якщо вивезення вантажу провадиться після закінчення терміну безкоштовного зберігання, то одержувач зобов'язаний пред'явити представнику станції, який видає вантаж, квитанцію про сплату збору за зберігання вантажу.
Вагони з вантажем, що прибули на адресу відповідача простоювали на коліях станції Запоріжжя-Ліве в очікуванні подачі під вантажні операції з причини не вивозу локомотивом вантажоодержувача.
Стаття 129 Статуту залізниць України встановлює, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334.
Виходячи з положень пункту 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами.
Пунктами 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за №113, встановлено, що усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Пункт 9 Правил користування вагонами і контейнерами встановлює, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується особою, визначеною начальником залізниці.
За пунктом 10 Правил користування вагонами і контейнерами облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Як вже зазначено в обставинах справи за фактом несвоєчасного забирання вагонів з вини відповідача станцією Запоріжжя-Ліве було складено акт загальної форми ГУ-23 №1755 від 13.02.2019 про початок затримки - о 20:40 і акт загальної форми ГУ-23 №1937 від 18.02.2019 про закінчення затримки - о 16:00.
Пунктом 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, передбачено стягнення з одержувача, який не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені ст. 46 Статуту залізниць, плати за зберігання вантажу, встановленої тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Відповідно до п. 8 даних Правил збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється:
- якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;
- при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
- при затримці - з моменту затримки.
За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (пункт 9 Правил).
Статтею 36 Статуту залізниць України передбачено, що у разі виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру. Начальник залізниці, уповноважені ним керівники організацій, що входять до складу залізниці, відповідно до Правил мають право на укладення договорів про збереження вантажів на складах станцій або у вагонах.
На підставі статті 36 Статуту позивачем про застосування ставки збору за зберігання вантажів до двократного розміру був наданий наказ №1455 від 15.02.2019 об 11 год. 50 хв., який підписаний головним інженером ВП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Полягай М.А.
Відповідач вважає, що у підписанта наказу про збільшення розміру збору за зберігання вантажу до двократного розміру відсутні повноваження на вчинення даних дій, вказує на відсутність таких повноважень у керівника залізниці, особи, що здійснює керівництво залізницею, директора регіональної філії залізниці, голови та членів правління ПАТ "Українська залізниця" та інших посадових осіб залізниці., з посиланням на те, що правом підпису таких документів наділений виключно начальник залізниці відповідно до приписів статті 36 Статуту залізниць України.
В спростування доводів відповідача, колегія суддів зазначає:
Частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Відповідно до частин першої, третьої статті 237 Цивільного кодексу України Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (частина перша статті 238 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 240 Цивільного кодексу України передбачено, що представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (частина третя статті 240 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин другої, третьої статті 244 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю може гуртуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
За статтею 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Відповідно до довіреності від 26.10.2018 №4524, виданої головою правління ПАТ "Укрзалізниця" Кравцовим Є.П. та членом правління ПАТ "Укрзалізниця" Бужорою О.Я., уповноважено директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавського М.С. та/або першого заступника директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" Декарчука О.М. здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Філії, її структурних підрозділів відповідно до планів, затверджених довірителем. Довіреність видана з правом передоручення повноважень іншим особам та дійсна до 02.08.2019;
довіреністю від 29.10.2018 №2129, виданою директором регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужаковським М.С. і першим заступником директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" Декарчуком О.М., посвідченою Кретовою П.Б., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, уповноважено головного інженера структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" Полягая М.А.
- здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Підрозділу, відповідно до планів, затверджених Довірителем;
- видавати та підписувати від імені Підрозділу розпорядчі документи (накази) та затверджувати документи з питань, що стосуються діяльності Філії в межах Підрозділу, які є обов'язковими для всіх працівників Підрозділу, та не повинні суперечити рішенням органів ПАТ "Укрзалізниця" та наказам Довірителя.
Довіреність дійсна до другого серпня 2019 року включно.
З підпунктів 18, 19 пункту 5.5.Положення про Регіональну філію "Придніпровська залізниця АТ "Українська залізниця", затвердженого протоколом засідання правління АТ "Укрзалізниця" №Ц-64/91 Ком від 04.12.2018 вбачається, що директор Філії на підставі довіреності та у межах своїх повноважень має право , в порядку передоручення та на підставі рішення правління Товариства, видавати довіреності від імені Товариства керівникам Структурних підрозділів Філії, що знаходяться у визначеному регіоні транспортної мережі Філії та іншим працівникам Філії, з урахуванням вимог, встановлених цим Положення; вирішувати інші питання діяльності Філії, які необхідні для досягнення мети та цілей діяльності Товариства, у межах компетенції, визначеної Статутом Товариства та цим Положенням.
Відповідно до Положення про структурний підрозділ "Запорізька дирекція залізничних перевезень", затвердженого наказом регіональної філії від 05.07.2016 №362/Н (із змінами і доповненнями) посадові особи уповноважені здійснювати дії, що витікають із поточного управління діяльністю структурного підрозділу, вирішувати питання організації роботи підрозділу, здійснювати повноваження в межах компетенції, визначеної статутом АТ "Українська залізниця", Положенням про філію "Придніпровська залізниця", мають право підписувати, подавати та отримувати всі необхідні документи, згідно вимогам чинного законодавства України, у тому числі Статуту залізниць України, Закону України "Про залізничний транспорт", Правил перевезень вантажів, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.
Питання наявності у підписанта наказу про застосування ставки збору за зберігання вантажу в двократному розмірі повноважень на вчинення таких дій було досліджено і Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.09.2020 у справі №908/1795/19, в якій зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (в редакції на дату видачі довіреності від 26.10.2018 №4524) затверджено Статут ПАТ "Українська залізниця" та визначено, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Товариство) є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (пункт 1 Статуту ПАТ "Українська залізниця").
Пунктом 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця" визначено, що Товариство утворене як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - підприємства залізничного транспорту). Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
За змістом пункту 14 Статуту ПАТ "Українська залізниця" вбачається, що Товариство має право від свого імені вчиняти будь-які правочини та укладати будь-які договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, виступати позивачем та відповідачем у суді, крім випадків, передбачених законодавством та цим Статутом.
Товариство утворює філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи як на території України, так і за її межами, які діють на підставі положень (абзац 2 пункту 17 Статуту ПАТ "Українська залізниця").
Управління поточною діяльністю Товариства здійснює колегіальний виконавчий орган Товариства - правління ПАТ "Українська залізниця" (пункт 84 Статуту Товариства).
До компетенції правління належить видача довіреностей від імені Товариства та їх відкликання (підпункт 11 пункту 102 Статуту ПАТ "Українська залізниця").
Отже, правління ПАТ "Українська залізниця", яке очолює його голова, є колегіальним виконавчим органом ПАТ "Українська залізниця", до складу якого входять члени правління, компетентне на здійснення управління поточною діяльністю Товариства, в тому числі з видачі довіреностей від імені Товариства як юридичної особи.
Водночас, у структурі ПАТ "Українська залізниця" діють філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи, а відтак, у правовідносинах із третіми особами статус юридичної особи має лише ПАТ "Українська залізниця", а її структурні підрозділи, зокрема філії, діють на підставі довіреностей, виданих правлінням ПАТ "Українська залізниця".
З огляду на таке правове регулювання порядку діяльності ПАТ "Українська залізниця" та її правового статусу як юридичної особи, у складі якої діють філії ПАТ "Українська залізниця", Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність у голови правління ПАТ "Укрзалізниця" Кравцова Є.П. та члена правління ПАТ "Укрзалізниця" Бужора О.Я. права на видачу довіреності від 26.10.2018 №4524 від імені ПАТ "Укрзалізниця" про уповноваження директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавського М.С. та/або першого заступника директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" Декарчука О.М. здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Філії "Придніпровська залізниця та її структурних підрозділів, що не мають статусу юридичних осіб та діють у складі ПАТ "Укрзалізниця".
Абзацами 2, 3 статті 46 Статуту залізниць України визначено, що вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи скаржника про невиконання позивачем умов договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії в частині порушення умов про інтервальний проміжок часу, що встановлений договором для повернення вагонів з під'їзної колії, що позбавило відповідача можливості здійснити своєчасний прийом поїздів.
Факт скупчення на станції призначення вагонів і несвоєчасне вивільнення відповідачем колій від вантажу, який прибув його на адресу, що є порушенням пункту 33 Правил видачі вантажів і статей 46, 47 Статуту підтверджується актами загальної форми №№1724, 1735, 1738, 1739, 1740, 1741, 1749, 1755 від 13.02.2019, №№1758, 1759, 1760, 1761, 1774, 1784, 1789, 1790, 1791, 1792 від 14.02.2019, №№1794, 1796, 1797, 1798, 1799, 1803, 1805, 1806, 1807, 1808, 1811, 1809, 1814, 1815, 1816, 1817, 1818, 1819, 1820, 1821, 1824, 1825, 1826 від 15.02.2019, №№1834, 1836, 1838, 1839, 1840, 1841, 1842, 1848, 1850, 1852, 1853, 1854, 1855, 1856, 1864, 1865 від 16.02.2019, №№1870, 1879, 1880, 1882, 1883, 1884, 1885, 1886, 1887, 1888, 1890 від 17.02.2019, №№1899, 1900, 1904, 1937 від 18.02.2019, №№1949, 1954, 1955 від 19.02.2019, №№1973, 1986, 1987, 1988, 2003 від 20.02.2019.
Вказаними актами підтверджується зайнятість іншими вагонами колій №2 парку 5 "А", №5 парку 5 "А", №4 парку А, №6 парку 5, №6 парку "А", №7 парку 5, №7 парку 5 "А", №8 парку 5 "А", №12 парку 3 "Б", №21 парку 3, №32 парку "Б", №32 парку 3 "Б", №33 парку 3, №33 парку 3 "Б", №34 парку "Б", №35 парку 3, №36 парку 3, №36 парку 3 "Б".
Колегія суддів зазначає наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору.
Як вказує позивач, у пункті 2.6 Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ "Запоріжсталь" і станції примикання Запоріжжя-Ліве регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" викладено порядок подавання і забирання вагонів на під'їзну колію ПАТ "Запоріжсталь", яким визначено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-відправних колій парку "А" та на одну з сортувально-відправних колій парку "Б". Не передбачена зайнятість всіх наявних колій парків "А" та "Б" станції Запоріжжя-Ліве вагонами, які прибули на адресу ПАТ "Запоріжсталь", та простоюють в очікуванні подачі на під'їзну колію та які прийняті від ПАТ "Запоріжсталь" до перевезення. Залізниця не може займати всі наявні колії по станції вагонами з вантажем ПАТ "Запоріжсталь", оскільки даний факт може призвести до повної зупинки роботи станції, що є недопустимим.
Зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку залізниці і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з вантажем відповідача, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.082005 №507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.
Наявність тимчасово вільних колій - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України.
Тобто, на станції призначення крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність вини відповідача у спричиненні затримки вагонів на підходах до станції призначення через скупчення на станції призначення вагонів, які прибули на адресу відповідача та не були своєчасно вивезені тепловозом вантажоодержувача (відповідача).
Підпунктом 2.1.7. договору про надання послуг від 19.02.2018 №10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 встановлено обов'язок замовника відшкодувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України з причин, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов'язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Відповідно до підпункту 2.2. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009, при виникненні на станції ускладнень, пов'язаних із несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів одержувачами (експедиторами), начальник залізниці має право збільшити ставку збору за зберігання вантажів до двократного розміру. Підвищена ставка вводиться після двох годин з моменту повідомлення одержувача про введення підвищеної ставки, але не раніше ніж через 24 години після закінчення терміну безоплатного зберігання.
Отже, наведені правові приписи дозволяють дійти висновку про те, що збір за зберігання вантажів, у тому числі й збільшений до двократного розміру, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), коли доставка вантажу на станцію призначення є ускладненою з вини одержувача (відправника), оскільки сама станція призначення, як встановлено судами попередніх інстанцій, зайнята через несвоєчасне вивільнення відповідачем колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За встановлених вище обставин та відповідно до норм права, які регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача збору за зберігання вантажу у вагонах залізниці за час їх затримки на станції призначення Запоріжжя-Ліве у заявленому позивачем розмірі.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладеного вище колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог.
Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 2881,50 грн. на оплату судового збору, понесені відповідачем у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2020 у справі №908/1879/19 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 24.12.2020.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова