проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"22" грудня 2020 р. Справа № 905/1322/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М., суддя Стойка О.В.
секретар судового засідання Полупан Ю.В.
за участю представників:
позивача - Комлик О.М., наказ №1 від 03.01.2020, довіреність №1 від 03.01.20
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” (вх.№2854Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 29.09.2020 у справі №905/1322/20 (суддя Е.В. Зекунов, дата складання повного тексту рішення - 08.10.2020)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна компанія “Альянсремтрактор”, м. Нікополь Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля”, м.Добропілля Донецької області
про стягнення 821.334,36 грн, -
Позивач, ТОВ “ВКК “Альянсремтрактор”, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” про стягнення коштів у сумі 821.334,36 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 675.240,00 грн, пеня в розмірі 107.168,91 грн, 3% річних у розмірі 19.591,21 грн, інфляційні втрати в розмірі 18.974,24 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.09.2020 у справі №905/1322/20 позовні вимоги ТОВ “ВКК “Альянсремтрактор” до ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” (85043, Донецька обл., місто Добропілля, місто Білицьке, вулиця Красноармійська, будинок 1А, код ЄДРПОУ 37014600) на користь ТОВ “Виробничо - комерційна компанія “Альянсремтрактор” (53200, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, вулиця Шевченка, будинок 148, квартира 51, код ЄДРПОУ 36723685) основна заборгованість в розмірі 675.240,00 грн, пеня в розмірі 107.168,91 грн, 3% річних у розмірі 19.562,10 грн, інфляційні втрати в розмірі 18.974,24 грн та судовий збір у розмірі 12.314,17 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 29.09.2020 у справі №905/1322/20 в частині стягнення пені у розмірі 107.168,91 грн та ухвалити нове, яким зменшити розмір пені, провадження у справі 905/1322/20 в частині стягнення основного боргу в розмірі 675.240,00 закрити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на скрутне фінансове становище відповідача, як вугольновидобувного підприємства, внаслідок енергетичної кризи. Основна заборгованість за спірним договором на теперішній час сплачена в повному розмірі. Проте, відповідач, посилаючись на положення статті 551 Цивільного кодексу України, просить апеляційний господарський суд зменшити розмір пені, пред'явленої до його підприємства.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Слободін М.М., судді Сіверін В.І., Терещенко О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2020 апеляційну скаргу ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.
05.11.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” надійшло платіжне доручення №1776672 від 23.10.2020 про сплату судового збору.
Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2020 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Геза Т.В., судді Плахов О.В., Мартюхіна Н.О., в зв'язку з відпусткою судді Слободіна М.М.
09.11.2020 суддею Геза Т.Д. заявлено самовідвід у справі №905/1322/20, який задоволено ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020.
Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Пелипенко Н.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2020, після усунення апелянтом недоліків, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” та призначено її до розгляду 15.12.2020. Сторонам по справі надано строк для подачі письмові пояснень, заперечень, відзивів на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України).
26.11.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від позивача ТОВ “Виробничо-комерційна компанія “Альянсремтрактор” надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №11674), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 29.09.2020 залишити без змін, як законне та обґрунтоване. В обґрунтування доводів, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що підприємством відповідача, при підписанні спірного договору, було визначено розмір відповідальності як замовника у випадку допущення ним порушення своїх договірних зобов'язань. При цьому, відповідач, як замовник, не виявив ініціативи врегулювати спірне питання щодо оплати за договором підряду, в тому числі щодо розміру суми пені, в досудовому порядку, та під час розгляду справи судом першої інстанції.
14.12.2020 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №905/1322/20, в зв'язку із відпусткою судді Барбашоваої С.В. та сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Стойка О.В., Пелипенко Н.М.
Проте, 15.12.2020 судове засідання по справі №905/1322/20 не відбулося, в зв'язку із знаходженням головуючого судді Істоміної О.А. у відпустці станом на призначену дату судового засідання. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 в порядку статті 120 ГПК України сторонам додатково повідомлено про дату наступного судового засідання у справі №905/1322/20, яке відбудеться 22.12.2020 об 11:30 год.
21.12.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від апелянта ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” шляхом електронної пошти надійшло клопотання (вх.№12870) з проханням відкласти розгляд справи на інший день в зв'язку із запровадженням на підприємстві відповідача карантинних засобів.
Розглянувши дане клопотання колегія судді дійшла висновку про залишення його без задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції обмежений шестидесятиденним строком з моменту відкриття апеляційного провадження у справі.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В той же час, у наданому клопотанні заявником жодним чином не обґрунтовано, які саме обставини підлягають встановленню та з'ясуванню саме у судовому засіданні та потребують присутності сторін. При цьому, колегія суддів враховує, що правова позиція відповідача з приводу оскаржуваного рішення викладена у апеляційній скарзі, а відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому суд враховує, що відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Слухання не вимагається, коли немає сумнівів щодо переконливості чи оскаржуваних фактів, які вимагають слухання, і суд може справедливо і обґрунтовано винести рішення на основі подань сторін та інших письмових матеріалів (рішення ЄСПЛ у справах «Dory v. Sweden» («Дерю проти Швеції»); «Saccoccia v. Austria» («Саккочча проти Австрії»).
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини як джерело права та зважаючи на відсутність необхідності надання сторонами у судовому засіданні відповідних пояснень, колегія суддів, користуючись наданим суду правом, не вбачає правових підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав сторін щодо розгляду справи судом упродовж розумного строку, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги без участі представника відповідача.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 29.03.2019 між ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” (замовник за договором, відповідач по справі) та ТОВ “Виробничо-комерційна компанія “Альянсремтрактор” (підрядник за договором, позивач по справі) було укладено договір підряду №7948-ДУ-УМТС-У, за умовами якого підрядник взяв на себе зобов'язання протягом терміну договору в порядку, визначеному договірними умовами, на власний ризик та за завданням замовника виконати із власних матеріалів капітальний ремонт автомобіля КАМАЗ-5320 держ. № НОМЕР_1 для філії “Добропільська автобаза” ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” на території підрядника.
Іншими умовами договору підряду визначено наступне:
- орієнтовна загальна сума - в розмірі 675 240,00 грн (п. 3.1);
- замовник здійснює розрахунки шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника на 15 календарний день з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт та виставлення рахунку підрядником (п. 3.4);
- в разі належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, термін дії договору встановлюється до 31.12.2019 включно. У разі не виконання (належного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань - строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.8.1).
Договір підписаний уповноваженими представниками обох сторін, без зауважень та заперечень, скріплений печатками
Виконуючи умови договору, підприємство позивача здійснило та передало на адресу замовника роботи з проведення капітального ремонту автомобіля КАМАЗ-5320 держ. № НОМЕР_1 , за результатами чого повноважними представниками обох сторін 08.07.2019 підписано у встановленому порядку відповідний акт надання послуг за №69. За даними акту замовником прийнято роботи загальною вартістю 675.240,00 грн з урахуванням сум ПДВ, визначені спірним договором, без будь-яких зауважень щодо об'єму, якості та строків виконання.
За наслідками підписання акту виконаних робіт, повноважному представнику замовника вручено рахунок-фактуру на проведення оплати за №189 від 08.07.2019, який залишився без оплати та відповіді.
З метою досудового врегулювання господарського спору, ТОВ “ВКК “Альянсремтрактор” 13.04.2020 направив на адресу ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” претензію з додатками, яка отримана відповідачем 24.04.2020, проте залишена без відповіді та задоволення.
Неналежне виконання ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” грошових зобов'язань з оплати виконаних робіт по договір підряду №7948-ДУ-УМТС-У від 29.03.2019 стало підставою для звернення ТОВ “Виробничо-комерційна компанія “Альянсремтрактор” до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 675 240,00 грн. Крім основної заборгованості за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені - 107.168,91 грн, 3% річних - 19.591,21 грн., інфляційні втрати - 18.974,24 грн. Разом 821.334,36 грн.
Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що відповідач, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів, виконання взятих на себе зобов'язань за спірним договором до матеріалів справи не надав, внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за договором підряду утворилась та не погашена заборгованість зі сплати отриманих виконаних робіт, що вважається порушенням згідно ст.610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу. Зважаючи на те, що відповідачем порушено умови договору щодо своєчасної оплати виконаних робіт, позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати на заборгованість. Розмір нарахованих позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено та встановлено, що вказані нарахування виконано вірно, позивачем визначено вірний період розрахунку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог частин першої, другої та п'ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
З приписів статті 3 Цивільного кодексу України вбачається, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Разом із тим частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України ).
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором підряду, зобов'язання за яким регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.
Так, згідно з вимогами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
З аналізу викладених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язок підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язку замовника цю роботу прийняти та оплатити.
Як вірно встановлено і досліджено судом першої інстанції, позивач в повному обсязі та в строк виконав роботи, визначені умовами договору підряду, що підтверджується відповідним актом виконаних робіт, підписаним представниками підприємств без будь-яких зауважень.
Відповідач в порушення умов договору не виконав покладені на нього зобов'язання щодо повної оплати вартості виконаних робіт в строк до 22.07.2019 з урахуванням п.3.4 договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 675.240,00 грн, яка визнана господарським судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем погашено суму основного боргу в розмірі 675.240,00 грн, на підтвердження чого ним надано платіжне доручення №1739202 від 25.09.2020 на суму 200.000,00 грн та №1746526 від 30.09.2020 на суму 475.240,00 грн.
Проте, дані платіжні доручення не були предметом розгляду в суді першої інстанції. З приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції було зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник).
Крім основної заборгованості, судом першої інстанції також задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача сум штрафних санкцій, у вигляді пені в сумі 107.168,91 грн, передбаченої п.6.9 спірного договору та ст. 230-232 ГК України, а також 3% річних в сумі 19.591,21 грн та інфляційних втрат в розмірі 18.974,24 грн, передбачених ст. 625 ЦК України.
В той же час, причиною незгоди відповідача в вищезазначеним рішенням суду в суді апеляційної інстанції став занадто великий розмір пені, призначеної до стягнення з його підприємства. Так, відповідач просить скасувати рішення в частині стягнення пені в сумі 107.168,91 грн та прийняти нове рішення, яким зменшити її розмір.
Як вже зазначалось, сторони, керуючись принципом свободи договору, самі узгодили питання відповідальності за неналежне виконання договору, зокрема в п. 6.9 визначено, що у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт, замовник за письмовою вимогою підрядника, сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.
Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що домовленість позивача та відповідача про застосування, зокрема, пені сформульована безпосередньо у п.6.9 договору, вимоги ст.547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст.546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
Відповідач, звертаючись до апеляційного господарського суду, просить про зменшення розміру стягуваної пені в порядку ст.551 Цивільного кодексу України, посилаючись на тяжкий матеріальний стан обумовлений енергетичною кризою в Україні.
Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
При застосуванні частини третьої статті 551 Цивільного Кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України слід мати на увазі, що поняття «значно» та «надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Разом з тим, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім вищевикладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).
Слід відмітити, що укладаючи договір, сторони брали на себе певні зобов'язання та ризики. При цьому, відповідачем ані в порядку досудового врегулювання спору, ані в суді першої інстанції не заявлено будь-яких заперечень, стосовно розміру нарахованої йому суми пені. Станом на момент розгляду справи в апеляційному суді відповідачем не доведено, що стягнення пені - не відповідає засадам розумності і справедливості, перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача та може спричинити повне зупинення господарської діяльності підприємства. Посилання апелянта на тяжке фінансове становище не відповідає критерію повноти та обґрунтованості.
Беручи до уваги викладене, враховуючи недоведеність відповідачем поважності причин неналежного виконання перед позивачем грошових зобов'язань за 2019 рік за договором підряду, враховуючи майновий стан обох сторін, колегія суддів дійшла висновку, що сума пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт на умовах договору в розмірі 107.168,91 грн не є "значно" чи "надмірно" великою, виходячи із загальної заборгованості по договору, в зв'язку з чим не вбачає причин для зменшення суми пені та задоволення апеляційної скарги.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду першої інстанції відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України закріпляє обов'язок доказування і подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76 - 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Оскільки апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою останньому не відшкодовуються.
Керуючись статтями 129, 270, пунктом 1 частини 1 статті 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 29.09.2020 у справі №905/1322/20 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 23.12.2020
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя Н.М. Пелипенко
Суддя О.В. Стойка