ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
23 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/165/20
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Діброви Г.І.,
Принцевської Н.М.
секретар судового засідання - Бебик А.М.
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Лоскутов С.П., за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Стивідорна компанія “Агроконтракт”
на рішення Господарського суду Миколаївської області
від 23 червня 2020 року (повний текст складено 03.07.2020р.)
по справі № 915/165/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Івеко-Буд”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Стивідорна компанія “Агроконтракт”
про: стягнення 296 435,93 грн., -
суддя суду першої інстанції: Смородінова О.Г.
час та місце винесення рішення: 23.06.2020р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22 Господарський суд Миколаївської області
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 23.12.2020р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Івеко-Буд” (далі-позивач, ТОВ «Івеко-Буд») звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стивідорна компанія “Агроконтракт” (далі-відповідач, ТОВ «СК «Агроконтракт») про стягнення з відповідача 296 435,93 грн., з яких 198 896,90 грн. - основна сума боргу, 76 874,84 грн. - пеня, 10 528,55 грн. - 3% річних, 10 135,64 грн. - інфляційні втрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором підряду № 3-06/18 від 26.06.2018р., що був укладений між сторонами, в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23 червня 2020р. по справі №915/165/20 (суддя Смородінова О.Г.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Івеко-Буд” задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 282 449,23 грн., з яких 198 896,90 грн. - основна сума боргу, 63 222,36 грн. - пеня, 10 194,33 грн. - 3% річних, 10 135,64 грн. - інфляційні втрати.
В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені розмірі 13 652,48 грн. та 3% річних у сумі 334,22 грн. - відмовлено.
За висновками суду першої інстанції, в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності оплати робіт за договором підряду, у зв'язку з чим і задоволено позов про стягнення основного боргу та штрафних санкцій за таке прострочення.
Разом з тим, здійснивши перерахунок розміру процентів річних та пені, місцевий господарський суд встановив, що обґрунтованою сумою нарахування пені по Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року є 15 131,07 грн., а по Акту №2 - 48 091,29 грн.; обґрунтованою сумою нарахування трьох процентів річних по Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року є 1 284,38 грн., а по Акту №2 є 8 909,95 грн. Тому, судом було частково відмовлено у стягненні нарахованих позивачем пені та 3% річних.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Стивідорна компанія “Агроконтракт” звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2020р. по справі №915/165/20 скасувати повністю.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт вважає, що рішення місцевого господарського суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що до предмету доказування по справі належать обставини порушення замовником грошового зобов'язання за укладеним між сторонами Договором підряду в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з підрядником за виконані роботи.
ТОВ «СК “Агроконтракт” вказує, що відповідач виконав свої зобов'язання за Договором підряду щодо оплати авансу. При цьому, апелянт наполягає на тому, судом не враховано, що умовами Договору встановлено гарантію якості робіт за цим Договором, що не було дотримано Підрядником.
Також, ТОВ «СК “Агроконтракт” зауважує, що Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року на суму 680 086,07 грн. та Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року на суму 1 316 236,93 грн. підписані ТОВ “Івеко-Буд” одноособово. Докази направлення позивачем відповідачу наведених актів для підписання - відсутні.
Апелянт вказує, що судом не враховано ненадання позивачем суду Листа від 21.11.2018р. за вих. №0298, який був надісланий ТОВ «СК «Агроконтракт» Підряднику щодо якості виконаних робіт, а також, - Акт огляду стану складського приміщення від 10.12.2018р., відповідно до якого відповідачем були виявлені протікання покрівлі. При цьому, зазначений Акт був підписаний представником Підрядника.
Зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ТОВ «СК «Агроконтракт» зазначає, що залишаючи відзив відповідача без розгляду (навіть з пропущенням строку), суд навмисно не врахував не прийняв доводи відповідача, и тим самим позбавив останнього на справедливий суд. При цьому, за твердженням відповідача, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.02.2020р., якою було відкрито провадження у справі № 915/165/20 та встановлено відповідачу строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву, ТОВ «СК «Агроконтракт» не отримував, як і не отримував від ТОВ “Івеко-Буд” позовної заяви, а ознайомився з останньою лише 26.02.2020 року у приміщенні суду. Апелянт зауважує, що 15 днів він відраховував саме від 26.02.2020р.
Крім того, посилаючись на ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вказує, що місцевий господарський суд помилився, коли відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Більш детальніше доводи Товариства з обмеженою відповідальністю “Стивідорна компанія “Агроконтракт” викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Стивідорна компанія “Агроконтракт” на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2020р. у справі №915/165/20; розгляд справи призначено на 04 листопада 2020 року о 10:00 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020р. розгляд справи №915/165/20 відкладено на 18.11.2020 року.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020р. у даній справі оголошено перерву до 23 грудня 2020 року о 12:00 год.
Відзиву від позивача на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Стивідорна компанія “Агроконтракт” до Південно-західного апеляційного господарського суду не надходило.
У судовому засіданні 23.12.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.06.2018р. між ТОВ “Івеко-Буд” Підрядник, Виконавець) та ТОВ “СК “Агроконтракт” (Замовник) був укладений Договір підряду №3-06/18 (далі - Договір), відповідно до якого Підрядник, зобов'язався власними силами та зі свого матеріалу за завданням Замовника виконати в обумовлений термін наступні будівельно-монтажні роботи: ремонт складу для критого зберігання зернових, а Замовник, взяв на себе зобов'язання прийняти виконані роботи та сплатити за них обумовлену Договором грошову суму (п.1.1. Договору).
Загальна вартість робіт, яка включає вартість всіх матеріалів та виробів, які будуть придбані для виконання робіт, складає 1 996 323,00 грн., в т.ч. ПДВ 332 720,50 грн. (п.2.3. Договору).
Згідно п. 3.2 Договору строк виконання робіт - 60 календарних днів, починаючи з того моменту, коли підрядник повинен приступити до виконання робіт, як це визначено в п. 3.1 даного Договору. Строк виконання робіт може бути продовжений у зв'язку з погодними умовами (погодні умови, за яких виконання робіт неможливе: опади, значне обледеніння, поривчастий вітер), в такому разі сторони можуть погодити інші строки виконання робіт або погодити строки виконання окремих етапів робіт шляхом укладення додаткових угод (Графік виконання робіт).
Відповідно до п. 3.1 Договору підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт, які передбачені даним Договором, не пізніше 3 робочих днів з моменту оплати Замовником авансу відповідно до п. 4.2 даного Договору.
Пунктом 4.2 Договору сторони встановили, що розрахунки з Підрядником здійснюються наступним чином:
- Аванс у розмірі 40% - 798 529,20 грн., в т.ч. ПДВ 133 088,20 грн., сплачується протягом 3 банківських днів з моменту підписання Договору сторонами;
- Аванс у розмірі 30% - 598 896,90 грн., в т.ч. ПДВ 99 816,15 грн., сплачується протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами проміжного Акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в;
- Остаточний розрахунок у розмірі 30% - 598 896,90 грн., в т.ч. ПДВ 99 816,15 грн., сплачується протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами остаточного Акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.
Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Підрядника (п. 4.1 Договору).
Умови приймання виконаних робіт встановлені розділом 5 Договору.
Так, за вимогами п.5.1. Договору якість виконаних робіт повинна відповідати чинним нормативно-правовим актам.
Замовник здійснює контроль за відповідністю якості, обсягів і вартості виконуваних робіт, матеріалів будівельним нормам і правилам.
Відповідно до п. 5.6. Договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом підписання актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в з підтвердженням вартості виконаних робіт довідкою за формою КБ-3.
Пунктом 5.7. Договору сторони визначили, що за результатами виконаних робіт Підрядник зобов'язаний надавати Замовнику Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки за формою КБ-3, а Замовник зобов'язаний в термін не пізніше 5 банківських днів, з моменту отримання від Підрядника Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки за формою КБ-3, підписати дані Акти та довідки та передати їх Підряднику.
Цим же пунктом Договору встановлено, що у разі, якщо Замовник надасть Підряднику письмове мотивоване заперечення на Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки за формою КБ-3, Замовник має право не сплачувати вартість робіт до вирішення питання по суті. В будь-якому випадку, сторони повинні досягти згоди стосовно оплати виконаних робіт не пізніше 15 банківських днів з моменту складання Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки за формою КБ-3.
За умовами п.5.8. Договору, у разі виявлення недоліків у виконаних Роботах та/або застосування неякісних матеріалів чи обладнання, Замовником складається Акт, у якому вказується перелік недоліків. Підрядник зобов'язаний своїми силами усунути виявлені недоліки (дефекти) у строки, погоджені сторонами.
Обов'язки по організації здачі-приймання виконаних робіт (окремих етапів) покладаються на Підрядника (п.5.9. Договору).
Підрядник гарантує якісне виконання робіт по даному Договору. Загальний гарантійний строк становить 5 років з дати підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки за формою КБ-3 (п.6.1. Договору).
Відповідно до п.п.6.2, 6.4, 6.6. Підрядник зобов'язується усунути недоліки, які були виявлені протягом гарантійного строку, за свій рахунок. Загальний строк усунення недоліків погоджується із Замовником у протоколі усунення недоліків відносно кожного окремого випадку. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає Підрядник. Початком гарантійного строку є день підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в.
Згідно з п. 8.3. Договору за невиконання/несвоєчасне виконання/несвоєчасний початок виконання робіт або за не усунення/несвосчасне усунення недоліків, у тому числі по гарантії, Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми Договору за кожен день прострочення. У випадку прострочення Підрядником строку виконання робіт більше ніж на 25 (двадцять п'ять) календарних днів, Замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору (у даному випадку договір припиняє свою дію з моменту отримання Підрядником відповідного письмового повідомлення Замовника). В такому випадку сторонами складаються відповідні акти, в яких фіксується вартість виконаних на момент розірвання Договору робіт. Остаточні розрахунки за Договором проводяться на підставі вищевказаних актів.
У випадку несплати або несвоєчасної оплати Замовником сум коштів, передбачених п. 4.2 Договору, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми Договору за кожен день прострочення (п. 8.4. Договору).
Вказаний Договір підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками обох підприємств.
До позовної заяви долучені оформлені та підписані Підрядником Акт №1 (без визначення дати) приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року (примірна форма КБ-2в) на суму 680 086,07 грн. та Акт №2 (без визначення дати) приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року (примірна форма КБ-2в) на суму 1 316 236,93 грн.
Замовником вказані Акти не підписані. Доказів надіслання цих Актів на адресу Замовника у матеріалах справи не міститься.
При цьому, останньому Підрядником були виставлені рахунки на оплату:
- №57 від 21.06.2018р. на суму 798 529,20 грн. (аванс у розмірі 40%), який оплачений платіжними дорученнями: №36 від 26.06.2018р. на суму 450 000,00 грн. та №37 від 27.06.2018р. на суму 348 529,20 грн.;
- №99 від 07.08.2018р. на суму 598 896,90 грн. (аванс у розмірі 30%), який оплачений платіжними дорученнями: №85 від 16.08.2018р. на суму 100 000,00 грн., №109 від 06.09.2018р. на суму 200 000,00 грн., №112 від 11.09.2018р. на суму 110 000,00 грн., №127 від 28.09.2018р. на суму 111 600,00 грн.; №134 від 03.10.2018р. на суму 7 729,69 грн., №147 від 11.10.2018р. на суму 69 567,21 грн.;
- №151 від 12.10.2018р. на суму 598 896,90 грн. (остаточний розрахунок у розмірі 30%), який частково оплачений на загальну суму 400 000,00 грн. платіжними дорученнями: №157 від 19.10.2018р. на суму 50 000,00 грн., №173 від 06.11.2018р. на суму 50 000,00 грн., №186 від 15.11.2018р. на суму 70 000,00 грн., №200 від 19.11.2018р. на суму 100 000,00 грн., №222 від 12.12.2018р. на суму 130 000,00 грн.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 21.11.2018р. Замовником було складено Підряднику лист №0298, відповідно до якого ТОВ «Івеко-Буд» було повідомлено про виявлення недоліків робіт за Договором підряду від 26.06.2018р. №3-06/18. У даному листі ТОВ “СК “Агроконтракт” просило Підрядника усунути виявлені недоліки.
В подальшому, сторонами було складено Акт від 10.12.2018р. огляду стану складського приміщення, відповідно до якого були виявлені протікання покрівлі. Акт був підписаний представниками Підрядника: головним інженером ТОВ «Івеко-Буд» Антоновим С.А. та прорабом Нестеренко В.Л. (а.с. 86). До Акту додано схему розміщення плям від протікання води.
Аналогічний Акт був складений також 05.02.2020р., однак представниками Підрядника він підписаний не був.
31.01.2019р. листом №0014, 08.02.2019р. листом № 0038, 10.04.2019р. листом №10-04/19 (82-83) Замовник просив Підрядника усунути виявлені недоліки, однак, з боку ТОВ «Івеко-Буд» жодного реагування не відбулось. Виявлені недоліки усунути не були.
16.04.2019р. листом №0948 (а.с.81) Замовник знов звернувся до Підрядника щодо якості зроблених будівельних робіт та проханням усунути недоліки. Однак, відповіді на вказане звернення не отримав.
У зв'язку з цим, 24.01.2020 року TOB «СК «Агроконтракт» направило на адресу ТОВ «Івеко-Буд» претензію щодо усунення недоліків будівельно-монтажних робіт та сплати суми штрафних санкцій (а.с. 107-109).
Однак, ТОВ «Івеко-Буд» також не надало відповіді на вказану претензію.
Посилаючись на те, що Акти виконаних робіт не були підписані Замовником та обумовлені Договором підряду роботи не були завершені, TOB «СК «Агроконтракт» наполягає на тому, що залишок несплаченої суми по третьому рахунку є вартістю незавершених на об'єкті робіт.
При цьому, враховуючи невчасну оплату робіт Замовником по Акту виконаних робіт №1 та часткову оплату по Акту виконаних робіт №2, ТОВ «Івеко-Буд» звернувся до господарського суду із відповідним позовом.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.02.2020р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Івеко-Буд” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/165/20. Також, даною ухвалою відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання ухвали від 18.02.2020р. для надання відзиву на позовну заяву.
Матеріали справи свідчать, що зазначена ухвала суду отримана ТОВ “СК “Агроконтракт” 21.02.2020р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 5400139528707, на якому наявна відповідна відмітка про отримання.
Отже, останньою датою для подання відзиву, з урахуванням вихідних днів, є 09.03.2020 включно.
Проте, відповідно до реєстраційного штампу суду першої інстанції (вх. №6357/20), відзив на позовну заяву ТОВ “Івеко-Буд” був наданий відповідачем до суду 26.05.2020р., тобто, із суттєвим порушенням встановленого судом процесуального строку.
При цьому, судова колегія звертає увагу на твердження ТОВ “СК “Агроконтракт” щодо неотримання відповідачем позовної заяви ТОВ “Івеко-Буд”, однак, відповідно до опису вкладення до цінного листа (а.с. 49), позивачем 14.02.2020р. на адресу ТОВ “СК “Агроконтракт” було направлено позовну заяву про стягнення з додатками.
Апелянт посилається на те, що він ознайомився із матеріалами справи лише 26.02.2020р.
Дійсно, у матеріалах справи міститься заява відповідача від 26.02.2020р. про ознайомлення з матеріалами справи. Як зазначає, сам відповідач, у цей же день відповідачу судом було надано можливість ознайомлення з матеріалами господарської справи № 915/165/20, тому, встановлений судом 15-ти денний строк для подання відповідного відзиву він відраховував саме від 26.02.2020р.
Однак, у цьому разі, ТОВ “СК “Агроконтракт” повинне було надати до суду першої інстанції відзив у строк протягом до 12.03.2020р. включно. Проте, як зазначалось вище, відзив було надано до суду лише 26.05.2020р.
Положеннями ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає цілком обґрунтованим залишення судом першої інстанції поданого 26.05.2020р. відповідачем відзиву без розгляду в порядку ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.
Зауваження щодо навмисного неврахування судом доводів відповідача та позбавлення останнього права на справедливий суд, апеляційна колегія не враховує з огляду на те, що зазначені твердження відповідача є лише його припущеннями; залишення відзиву ТОВ «СК «Агроконтракт» без розгляду є обґрунтованим, а поважності причин неподання відзиву у встановлений судом строк, відповідачем не наведено.
Стосовно клопотання про відкладення відповідача. Судова колегія вважає, що мова йде про клопотання від 23.06.2020р., оскільки клопотання ТОВ “СК “Агроконтракт” про відкладення від 26.05.2020р. було задоволено місцевим господарським судом ухвалою від 28.05.2020р.
Як вбачається з клопотання від 23.06.2020р. (вх. №7565/20) про відкладення судового засідання, ТОВ «СК «Агроконтракт» просить суд перенести розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю його представника в іншому судовому процесі, що унеможливлює присутність останнього у судовому засіданні за розглядом справи №915/165/20.
Однак, жодного доказу на підтвердження обставин, на які посилається у відповідному клопотанні відповідач, у матеріалах справи не міститься. Крім того, відповідачем не надано і доказів неможливості участі у судовому засіданні інших уповноважених представників, в тому числі керівника, ТОВ «СК «Агроконтракт».
Крім того, апеляційна колегія звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019р. у справі №910/12842/17.
Також, як вбачається з відповідних ухвал суду першої інстанції, явка сторін судом не визнавалась обов'язковою.
Окремо, судова колегія враховує, що місцевим господарським судом було задоволено клопотання відповідача про проведення судових засідань в режимі відеоконференцій. 23.06.2020р. судове засідання також проводилось в режимі відеоконференції, про що відповідач був повідомлений належним чином.
Посилання апелянта на ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає безпідставним, оскільки вказаною статтею передбачені випадки, коли суд відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання будь-якого учасника справи, а саме:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з'явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Аналізуючи наведені вимоги господарського процесуального законодавства, судова колегія зазначає, що жодного пункту, враховуючи строки розгляду справи по суті, у сукупності з наведеними вище обставинами справи, з огляду на те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а відсутність представника у судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті, та те, що відкладення розгляду справи є правом суду, а не його обов'язком, місцевим господарським судом не порушено.
Щодо непідписання Актів приймання виконаних будівельних робіт з боку ТОВ «СК «Агроконтракт» та якості виконаних робіт ТОВ «Івеко-Буд».
Так, пунктом 5.7 Договору сторони визначили, що Замовник протягом 5 банківських днів з моменту отримання від Підрядника Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в зобов'язаний його підписати та передати його назад Підряднику.
Саме на підставі цих Актів здійснюється проміжний та остаточний розрахунок із Підрядником.
Апелянт зазначає, що доказів надсилання йому відповідних Актів у матеріалах справи не міститься, однак, як зазначає позивач, відповідні Акти надавались Замовнику разом із рахунками на оплату: №57 від 21.06.2018р. на суму 798 529,20 грн. (аванс у розмірі 40%), №99 від 07.08.2018р. на суму 598 896,90 грн. (аванс у розмірі 30% після надання проміжного Акту виконаних робіт №1), №151 від 12.10.2018р. на суму 598 896,90 грн. (остаточний розрахунок у розмірі 30% після надання останнього Акту №2).
Матеріали справи свідчать, що Замовник здійснював свої платежі на користь Підрядника саме за виставленими рахунками №57 від 21.06.2018р., №99 від 07.08.2018р., №151 від 12.10.2018р.
Таким чином, непідписання спірних Актів виконаних робіт не пов'язано з їх неотриманням. Водночас, ТОВ «СК «Агроконтракт» не виконав свої зобов'язання щодо підписання наведених Актів.
Судова колегія звертає увагу, що апелянт посилається на не підписання цих Актів, у зв'язку з неналежним виконанням обумовлених Договором робіт з боку Підрядника та, відповідно, відсутністю обов'язку оплати таких робіт.
Проте, вищезгаданим пунктом 5.7 Договору також встановлено, що Замовник має право не сплачувати вартість робіт лише у тому разі, якщо він надасть Підряднику письмове мотивоване заперечення на Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки за формою КБ-3.
Апеляційний суд зазначає, що у матеріалах справи відповідні заперечення Замовника відсутні.
При цьому, враховуючи, що Акти виконаних робіт не містять дати, але були надані відповідачу разом із рахунками на оплату; з огляду на те, що оплати за виставленими рахунками Підрядника здійснювались Замовником протягом червня - жовтня 2018р., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «СК «Агроконтракт» розраховувався із Підрядником протягом виконання останнім відповідним робіт за Договором, а тому висновок місцевого господарського суду про наявність заборгованості Замовника саме по остаточному розрахунку, а не по авансовим платежам, є правильним. Тобто, оплати проводились з урахуванням Актів виконаних робіт №1 та №2.
Крим того, судова колегія вважає обґрунтованим посилання позивача на те, що відповідач, за відсутності факту виконання робіт, не здійснював би відповідних оплат, термін проведення яких чітко зафіксований у Договорі та прив'язаний до трьох банківських днів з моменту підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт.
Таким чином, колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом, що Замовник отримавши Акти від Підрядника та не надавши заперечення на них, є таким, що підписав їх, в подальшому підтверджуючи це проведенням відповідних оплат.
Отже, існуючий залишок заборгованості у розмірі 198 896,90 грн. є доведеним.
Умовами Договору передбачено, що Замовник здійснює контроль за відповідністю якості, обсягів і вартості виконуваних робіт, матеріалів будівельним нормам і правилам, що цілком узгоджується з частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, відповідно до якої Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до Договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них Підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Крім того, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, зокрема, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч.1 статті); якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті); замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. (частина четверта статті).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, останній Акт виконаних робіт був за серпень 2018 року, останній рахунок на оплату №151 - від 12.10.2018р., проте, перший лист ТОВ “СК “Агроконтракт”, яким Замовник повідомив Підрядника про виявлені недоліки датований 21.11.2018р. При цьому, незважаючи на встановлення таких недоліків у роботі ТОВ «Івеко-Буд», Замовник продовжив сплачувати останньому платежі за Договором, що вбачається з платіжного доручення №222 від 12.12.2018р. на суму 130 000,00 грн.
Більш того, згідно з п.8.3. Договору, зокрема, Замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору. В такому випадку сторонами складаються відповідні акти, в яких фіксується вартість виконаних на момент розірвання Договору робіт. Остаточні розрахунки за Договором проводяться на підставі вищевказаних актів.
Однак у матеріалах справи відсутні докази відмови ТОВ “СК “Агроконтракт” від Договору, у зв'язку з невиконанням ТОВ «Івеко-Буд» договорених зобов'язань.
Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку Акта і виникнення за таким Актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Відповідно до норм чинного законодавства, Підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання Замовника до підписання Акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання Акта виконаних робіт) законом покладений саме на Замовника.
За таких обставин, Замовник, який своєчасно не заявив про недоліки відповідних робіт (за наявності таких), не звільняється від обов'язку оплатити роботи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020р у справі №910/21067/17.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд зауважує, що посилання апелянта на неякісну роботу позивача як на підставу несплати лише залишку суми у розмірі 198 896,90 грн. є необґрунтованим та не звільняє ТОВ “СК “Агроконтракт” від її сплати.
Окремо, судова колегія вказує, що відповідачем не доведено, чому саме ця сума залишилась останнім неоплаченою, з урахуванням відсутності у матеріалах справи будь-якого доказу на підтвердження розміру збитків ТОВ “СК “Агроконтракт”, у зв'язку з невідповідними роботами Підрядника.
Щодо нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат.
Судова колегія, перевіривши відповідні розрахунки позивача цілком погоджується з місцевим господарським судом, яким було встановлено помилки у визначенні строків відповідних нарахувань.
Також перевіривши власні розрахунки місцевого господарського суду щодо визначення сум 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія погоджується з ними, а саме: 3% річних у сумі 10 194,33 грн. та інфляційні витрати у розмірі 10 135,64 грн. визначені правильно.
Проте, в частині стягнення з відповідача пені, погоджуючись з судом першої інстанції, що належними строком для таких нарахувань є строк протягом з 17.08.2018р. по 11.10.2018р. (за Актом №1) та з 20.10.2018р. по 19.04.2019р. (за Актом №2), судова колегія не може погодиться із визначеним місцевим господарським судом розміром пені.
У зв'язку з чим, враховуючи порушення умов Договору ТОВ “СК “Агроконтракт” щодо строків оплати робіт Підрядника, апеляційний суд здійснив власний розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за несвоєчасну оплату вартості відповідних робіт.
Враховуючи визначений судом строк для відповідного нарахування неустойки та залишок боргу у розмірі 198 896,90 грн., апеляційний суд дійшов наступного розрахунку:
Сума заборгованостіКількість днівПеріод діїОблікова ставка НБУРозрахункова ставка НБУСума пені за період прострочення
198 896,90 грн. 2117.08.2018р. -06.09.2018р.17,5%35%4 005,17 грн.
198 896,90 грн. 3507.09.2018р. -11.10.2018р.18%36%6 866,00 грн.
10 871,17 грн.
Процентна ставка пені 2-х ставок НБУ розраховується за формулою:
[Пеня] = [Сума боргу] * 2 *[Ставка пені (%)] / 100% / 365 днів * [Кількість днів]
Відтак, розмір пені за Актом №1 виконаних робіт складає 10 871,16 грн.
Сума заборгованостіКількість днівПеріод діїОблікова ставка НБУРозрахункова ставка НБУСума пені за період прострочення
198 896,90 грн.18220.10.2018р. -19.04.2019р.18%36%35 703,20 грн.
Отже, розмір пені за Актом №2 виконаних робіт складає 35 703,20 грн.
За таких обставин, за розрахунком апеляційного суду загальна сума пені становить 10 871,17 грн. + 35 703,20 грн. = 46 574,37 грн.
Враховуючи наведене, апеляційна колегія зазначає, що за результатами апеляційного перегляду стягненню з ТОВ “СК “Агроконтракт” підлягає пеня саме у розмірі 46 574,37 грн.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки висновків апеляційного суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на остаточний висновок.
Колегія суддів зауважує, що Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа "Трофимчук проти України" від 28 жовтня 2010 року).
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відтак, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Стивідорна компанія “Агроконтракт” на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2020 року у справі №915/165/20 залишається без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині розміру стягуваної суми пені з мотивів, викладених у даній постанові.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за позовом та апеляційною скаргою покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Стивідорна компанія “Агроконтракт” на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2020 року у справі №915/165/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2020р. у справі №915/165/20 змінити в частині стягнення суми пені.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стивідорна компанія “Агроконтракт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Івеко-Буд” 46574,37 грн. пені.
В решті рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2020р. у справі №915/165/20 залишити без змін.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених у ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 24.12.2020р.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Діброва Г.І.
Суддя Принцевська Н.М.