Справа № 386/741/20
Провадження № 2/386/300/20
іменем України
17 грудня 2020 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді Шкамерда К. С.
за участю секретаря судового засідання Максютенко О.О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного Товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про захист порушеного права кредитора, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Акціонерне Товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про захист порушеного права кредитора, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та просить в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором №014-09.5-84118 від 03.07.2008 року у сумі 4329,25 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки, а сааме: на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 71,3 кв.м., житловою площею 46,2 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належний іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі дублікату від 27.08.2004р. Голованівської селищної ради свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 27.08.1998р. №3301, виданого виконавчим комітетом Голованівської селищної ради на підставі рішення виконкому Голованівської селищної ради від 25.04.1991р. за №57 та зареєстрованого 27.08.2004р. в Ульянівському комунальному міжміському бюро технічної інвентаризації за №2513/17 - шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2505,00 грн.
Ухвалою суду від 17.11.2020р. в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.
15.10.2020р. представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву.
29.10.2020р. до суду представником АТ «Райффайзен Банк Аваль» адвокатом Графченко І.А. подано відповідь на відзив. В судові засідання представник позивача АТ «Райффайзен Банк Аваль», які були призначені на 19.11.2020р. та 17.12.2020р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а саме судових повісток від 02.11.2020р. та 24.11.2020р. Клопотання про розгляд справи у його відсутність або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Представник відповідача Зятковський Т.В. в судове засідання не з?явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Третя особа, ОСОБА_2 в судове засідання не з?явилась про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.11.2020р. Розглянувши справу, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи зі слідуючого. Судом встановлено, що представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, двічі не з'являвся в судові засідання, будь-яких клопотань, в тому числі і про розгляд справи в його відсутність, до суду не подавав.
Згідно з ч. 1 ст. 240 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною 2 статті 223 цього Кодексу.
За нормами ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадків, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Отже, законодавець чітко визначив обов'язок суду відкласти розгляд справи у разі першої неявки в судове засідання позивача незалежно від того поважні чи неповажні причини неявки, тоді як повторна неявка в судове засідання позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, тягне за собою залишення позовної заяви без розгляду.
За нормами частин 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, інші процесуальні обов'язки визначені законом або судом (ч. 2 ст. 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин в даній справі суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020 по справі № 658/1141/18.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що представник позивача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, двічі не з'явився в судове засідання без поважних причин і не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не подавав.
У зв'язку з наведеним, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду, що не порушить право позивача на доступ до правосуддя, оскільки останній зможе повторно звернутись до суду з тим самим позовом, після того, як він усуне умови, що стали підставою для залишення позову без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 43, 223, 240, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 258-261, 353 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну заяву Акціонерного Товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про захист порушеного права кредитора, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду. Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.
Суддя: Шкамерда К. С.