Справа № 299/852/20
Закарпатський апеляційний суд
21.12.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., у відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/585/20, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03. 06. 2020.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 ( десять тисяч двісті ) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №388097 від 13. 03. 2020 та постанови судді від 03. 06. 2020 вбачається, що ОСОБА_1 13. 03. 2020 о 23 год. 09 хв. в смт. Королево по вул. Петрова, Виноградівського району, Закарпатської області, керував транспортним засобом марки «Дельта», б/н, у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується проведеним оглядом на стан алкогольного сп'яніння, проведеного за допомогою приладу "Drager" в присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03. 06. 2020 щодо нього та повернення матеріалів протоколу для належного оформлення або закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначає, що винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає, оскільки таке не вчиняв і в його діях відсутня об'єктивна сторона вищевказаного правопорушення. Між тим, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи не звернув увагу на те, що даний протокол вже повертався до органу, який його складав, через наявні у ньому порушення та недотримання вимог КУпАП і ці недоліки залишились не усунутими. Також звертає увагу на те, що жодних доказів того, що він керував транспортним засобом до протоколу не додано. Його транспортний засіб не рухався, а був припаркований поблизу кафе, де до нього і підійшли працівники поліції, а він в свою чергу сидів за столиком в кафе. Більш того, після складення протоколу його
-2-
не було відсторонено від керування транспортним засобом, більш того відсутня причина зупинки транспортного засобу, оскільки перевірка документів до такої не належить. Також ОСОБА_1 зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено суть адміністративного правопорушення, підстава для перевірки особи на стан сп'яніння, не долучені пояснення свідків, не вказано підставу для зупинки транспортного засобу і ці обставини не давали суду можливості повно та об'єктивно розглянути справу, що потягло за собою винесення формального рішення. Також вважає, що судом першої інстанції грубо порушено його права на захист, оскільки про розгляд справи судом його не повідомлялось, участі у розгляді справи він не приймав та прийнято рішення без урахування повних даних про його особу, оскільки раніше до адміністративної відповідальності не притягався, негативних наслідків від вчиненого ним адміністративного правопорушення не настало.
Будучи неодноразово належними чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з'явився. Останній рухом справи не цікавився, судову кореспонденцію отримував, до суду в черговий раз не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Ці вимоги закону, всупереч доводів апеляційної скарги, судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
-3-
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09. 11. 2015, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №388097 від 13. 03. 2020, зміст якого відповідає вимогам ст.256 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №388097 від 13. 03. 2020, водій ОСОБА_1 13. 03. 2020 о 23 год. 09 хв. в смт. Королево по вул. Петрова, Виноградівського району, Закарпатської області керував транспортним засобом марки «Дельта», б/н, у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується проведеним оглядом на стан алкогольного сп'яніння, проведеного за допомогою приладу "Drager" в присутності двох свідків.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується: роздруківкою тесту № 3011 від 13. 03. 2020, відповідно до якого ОСОБА_1 о 23 год. 13 хв. 13. 03. 2020 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, проміле - 1,30%; поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які засвідчили згоду ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду на стан сп'яніння.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про допущення працівниками поліції при оформленні матеріалів ряду порушень також є безпідставними.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №388097 від 13. 03. 2020 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім'я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП., чим скористався і ОСОБА_1 , зазначивши у ньому про відсутність бажання надавати пояснення.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським СРПП Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області Поковбою В.М. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення
-4-
у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №388097 від 13. 03. 2020 складено у відповідності до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.
Всупереч доводам ОСОБА_1 , поліцейськими у протоколі зазначено, що огляд водія проведений у зв'язку з виявленими ознаками - запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода за допомогою приладу «Драгер». Результат огляду на стан сп'яніння - 1,30 проміле. Те, що з результатами згідний, ОСОБА_1 засвідчив власноручним підписом. Обставини огляду, своїми підписами засвідчили і свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Апеляційний суд врахоує, що результат тесту ОСОБА_1 , проведеного працівниками поліції, а саме - 1,30 проміле, перевищує гранично допустиму норму (0,2% проміле) та беззаперечно вказує на перебування особи в стані алкогольного сп'яніння, виключаючи можливу технічну похибку.
Стосовно інших доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 , зокрема щодо відсутності окремих пояснень свідків, то вони також не спростовують доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез'ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, таке порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни, навіть з урахуванням даних про його особу, не вбачається.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
-5-
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03. 06. 2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя