21 грудня 2020 року
м. Харків
Справа №621/726/19
Провадження №22-ц/818/1727/20
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Кругової С.С.,
Суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
секретаря Каплоух Н.Б.
Учасники справи :
Позивач: ОСОБА_1 ,
Відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості майна,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 17 грудня 2019 року, ухвалене суддею Овдієнком В.В., -
25.03.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію 1/2 вартості гладкоствольної мисливської рушниці МР27М, 12 калібр, 2 ствола, № НОМЕР_1 , в сумі 9 900 грн 00 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію 1/2 вартості комплектуючих комп'ютера, а саме: кабель Atcom 180-180 HDMI- HDMI vl.410.0 m, кабель Atcom DVI-D Dual Link 3.0 m 2 феритових фільтра, Case Zaiman Z3 Plus black без БП, Case PSU блок живлення 750 Вт Chieftec CTG-750C, CPU Core і5 4670 3.40 ГГ ц Box, Drives DVD +/ RW Pioneer DVR-221LBK Label Flash Black Bulk SATA, HDD Seagate Barracuda 1 T6 ST 10000DM003 64 M6 SATA3, Key Zaiman ZM-K400G Black USB, M_Board S1150, ASUS B85M-G (intel B85), Monitor LG 23' TFT23EA53VQ-P Wide Glossy Black, Mouse миш Logitech M185 Wireiess Red USB, Ram DDR3 8 Г6 DDR1600 Kingston Blu HypeX (KH%1600C10D3B1/8G), Speakers Sven BF-11 beech, Video GF GTX760 2048M6 256 бит DDR5 GigaByta PCIe GV-№7600C-2G, в сумі 7 850 грн 00 коп.; стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
Позов мотивований тим, що з 18.03.2011 позивач перебувала із ОСОБА_2 у шлюбі, який розірвано рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13.12.2018. Фактично вони припинили з відповідачем шлюбно-сімейні стосунки з червня 2018 року та з цього часу не мали спільного бюджету, не вели спільного господарства. Під час шлюбу вони придбали, крім іншого, наступне майно: в грудні 2013 року гладкоствольну мисливську рушницю МР27М, 12 калібр, 2 ствола, № НОМЕР_1 , яку було зареєстровано Зміївським РВ УМВС в Харківській області 10.12.2013 на ім'я відповідача; 29.01.2014 комплектуючі до комп'ютера. Зазначеним майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд без її згоди, тому вона вимагає компенсацію 1/2 вартості зазначених речей в сумі 9 900 грн за рушницю та 7850 грн за комплектуючі комп'ютера.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 17 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості майна задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9900 грн 00 коп. У задоволенні решти позову - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 428 грн 57 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не надано доказів, якими б спростовувалися доводи позовної заяви про належність рушниці до спільного сумісного майна подружжя. Оскільки відповідач самостійно розпорядився рушницею та витратив отримані від її реалізації кошти на власні потреби, позивач має право на компенсацію половини її вартості. Заперечуючи проти вказаної вартості мисливської рушниці відповідач ОСОБА_2 не надав жодних доказів на підтвердження іншої вартості цієї рушниці. Доказів щодо придбання сторонами у спільну сумісну власність комплектуючих комп'ютера, зазначених у позовній заяві, позивачем не надано.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права.Суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача викладеним у відзиві на позовну заяву та наданним ним доказам. Рушниця була предметом дарування та предметом індивідуального використання, що підтверджується довідкою Зміївського відділення поліції Харківської області про реєстрацію рушниці на ім'я відповідача, як особи якій надано спеціальний дозвіл на користування рушницею, а також свідоцтвом виданим УПП ГУМВС України в Харківській області про проходження ним курсів по навчанню власників зброї. Оскільки рушниця не є предметом сумісної власності подружжя, вимоги ст. 63, 65 СК України не можуть застосовуватись. Судом не обгрунтовано висновки про визнання рушниці предметом спільної сумісної власності, не зазначено на підставі яких доказів встановлена ця обставина. Судом першої інстанції проігноровано доводи відповідача про недопустимість довідки суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 про вартість рушниці, придбаної відповідачем у грудні 2013 року, без її огляду, за відсутністю інформації про її знос на момент реалізації. Крім того, згідно з наданими позивачем копіями документів оцінювача ОСОБА_3 він не вправі займатися оцінкою зброї.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відзив мотивований тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не спростовує фактичних обставин, що були встановлені під час розгляду справи.
В судове засідання сторони не з'явились. Позивачу було надіслано судову повістку у встановленому законом порядку та представнику позивача надіслано смс - повідомлення про дату та час розгляду справи. На адресу суду повернувся конверт з неврученою судовою повісткою на ім'я ОСОБА_2 з позначкою "за закінченням терміну зберігання". Справа знаходиться на розгляді в провадженні апеляційного суду тривалий час, судом вживались все необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання. Зокрема, судом направлялись судові повістки рекомендованим повідомленням, було направлено смс з відповідним змістом на телефонні номери сторін, зазначені в апеляційній скарзі, крім того на адресу ОСОБА_2 було направлено лист - повідомлення про стан розгляду справи та зазначено наступну дату судового засідання. 21.12.2020 року позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що його представник знаходиться в іншому судовому засіданні. Зазначена заява було подана особисто до кацелярії суду та направлена електронною поштою. На підтвердження фактів, викладених в заяві, ОСОБА_2 не надає суду апеляційної інстанції жодних доказів, що свідчать про відсутність можливості приймати участь у судовому засіданні, ані договору з адвокатом, ані розрудківки з сайту "Судова влада" про те, що дійсно призначено судове засідання у Зміївському районному суді Харківської області, крім того відповідачем навіть не персоніфіковано особистість свого представника. Вказане свідчить про те, що відповідач є обізнаним про стан розгляду справи в суді апеляційної інстанції, проте не звертає увагу на можливості, надані судом для розгляду його апеляційної скарги, та зловживає своїми процесуальними правами.
Зважаючи на викладене та з урахування того, що апеляційним судом вчинено всі необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, тому в частині залишених без задоволення позовних вимог апеляційним судом не переглядається.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.03.2011 (а.с. 4).
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13.12.2018 шлюб було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_2 , Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а. с. 6-7).
З листа Зміївського ВП ГУНП в Харківській області № 2377/119-79/02/20-2019 від 18.03.2019 вбачається, що на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , було зареєстровано гладкоствольну мисливську рушницю МР27М, 12 калібр, 2 ствола, № НОМЕР_1 . На теперішній час рушниця за ОСОБА_2 не значиться, оскільки була переоформлена на іншу особу на підставі заяви ОСОБА_2 № З-306 від 28.12.2018 (а. с. 15, 33).
Згідно з довідкою суб'єкта оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_3 від 18.03.2019 найбільш вірогідна вартість гладкоствольної мисливської рушниці МР27М, 12 калібр, 2 ствола, № НОМЕР_1 становить 19 800 грн 00 коп. без ПДВ (а. с. 11, 12-14).
Відповідачем не заперечується, що рушниця МР27М, 12 калібр, 2 ствола, № НОМЕР_1 була придбана у період шлюбу сторін.
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не довів, що спірна рушниця була предметом дарування та не спростував презумпцію спільності майна подружжя, що є його процесуальним обов'язком.
Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання вказаної рушниці об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність вартості рушниці не заслуговують на увагу, оскільки рушницю було відчужено без згоди позивача 28.12.2018 року, тобто визначити фактичну вартість рушниці у позивача не було можливості, а відповідачем відповідні докази про вартість спірної рушниці надано не було.
Відповідач на спростування визначеної суб'єктом оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_3 від 18.03.2019 вартості рушниці доказів не надав. Клопотань про призначення експертизи не заявляв.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в оскаржуваній частині.
Отже, оскільки ОСОБА_2 було відчужено зазначену рушницю без відома та згоди ОСОБА_1 , з нього на користь позивача підлягає стягненню 1/2 частини вартості рушниці у сумі 9 900 грн 00 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 17 грудня 2019 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. В силу п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий С.С. Кругова
Судді Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повний тест постанови
складено 22 грудня 2020 року