14.12.2020
Справа № 635/8427/19
Провадження № 2/635/564/2020
14 грудня 2020 року Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Шинкарчука Я.А.,
секретар судового засідання - Єгорова Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Харківський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Харківський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що вона є власником приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1 та в якій зареєструвала відповідача ОСОБА_2 . Відповідач усно пообіцяв знятись з реєстрації, однак свою обіцянку не виконав, зв'язок з нею не підтримує. За адресою реєстрації місця проживання відповідач не мешкає з 2012 року та взагалі не мешкав жодного дня, його особистих речей в будинку не має. Реєстрація місця проживання у вказаному будинку була необхідна відповідачу для вирішення його сімейних питань. На даний час позивач не має інформації щодо місця проживання відповідача. Реєстрація місяця проживання ОСОБА_2 у будинку позивача позбавляє її можливості повноправно здійснювати свої права власника, на власний розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним майном, придбаним для вільного використання та проживання в ньому. Саме те, що відповідач і досі зареєстрований за адресою будинку, який належить позивачу - порушує її права власника.
Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року позовна заява залишена без руху, позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання ним ухвали для усунення недоліків.
У встановлений судом строк недоліки заяви позивачем усунуті.
На підставі ухвали суду від 10 грудня 2019 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 червня 2020 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Позивач ОСОБА_3 надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_2 причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву та будь яких заява, клопотань до суду не надав.
Представник третьої особи - Харківського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області причини неявки суду не повідомив, надали до суду пояснення щодо позовної заяви.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, наданою нею у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до частини 2 статі 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15052209 від 27 червня 2007 року позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу р№ 2-1127/27.04.2007, посвідченого державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Богуновою Н.В. є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
У вказаному будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (позивача) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (сина), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (син) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач), що підтверджується довідкою про склад сім'ї Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області № 02-21/821 від 05 вересня 2019 року
Факт не проживання відповідача ОСОБА_2 з 2012 року за зареєстрованим місцем проживання, тобто в будинку за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується актом депутата Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, складеного 02 вересня 2019 року у присутності свідків .
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
За змістом статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з нормою статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства.
За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинку, квартири тощо, від будь-яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім'ї.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач на момент набуття права власності позивачем і на момент звернення до суду з цим позовом у спірному будинку як член сім'ї позивача не проживав, реєстрація відповідача в будинку позивача порушує його права як власника, в зв'язку з чим спір підлягає вирішенню з підстав статей 383 та 391 ЦК України.
Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 на момент набуття права власності позивачем і на момент звернення до суду з цим позовом у спірному будинку як член сім'ї позивача не проживав, реєстрація відповідача в будинку позивача порушує її права як власника, а тому спір підлягає вирішенню з підстав статей 383 та 391 ЦК України.
Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов задоволено суд, згідно до положень статті 141 ЦПК України, стягує з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 768 , 40 гривень.
Керуючись ст. ст. 141, 247, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Харківський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме, будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - не відомий, зарєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
третя особа - Харківський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, місце знаходження за адресою: м. Мерефа, вул. Дніпровська, 251, Харківського району, Харківської області.
Повний текст рішення складений 23 грудня 2020 року.
Суддя Я. А. Шинкарчук