Справа № 204/8054/20
Провадження № 1-в/204/1495/20
09 грудня 2020 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представників установи ОСОБА_5 ,
Дніпровської Філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 серпня 2016 року, відносно ОСОБА_7 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
В заяві, до якої додано висновок комісії лікарів-психіатрів №1132 від 20 листопада 2020 року, ставиться питання про те, що внаслідок проведеного комплексного медикаментозного лікування у сукупності із застосуванням заходів психологічної та соціальної реабілітації психічний стан ОСОБА_7 з червня 2019 року покращився та залишається стабільним з грудня 2019 року, про що свідчить спокійна, упорядкована поведінка пацієнта, без агресивних тенденцій, конфліктів. З серпня 2020 року сформовані формальна критика до свого стану та скоєного, а також позитивні антиалкогольні та антинаркотичні настанови. Висловлює формальний жаль щодо скоєного. Пацієнт усвідомлює необхідність подальшого прийому підтримуючого лікування та відвідування лікаря-психіатра. Внаслідок чого хворий не зумовлює особливої небезпеки для оточуючих, не потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом. Для подальшого застосування примусових заходів медичного характеру та проведення реабілітаційних заходів може бути переведений до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
В судовому засіданні представник установи підтримав вказану заяву, просив задовольнити, посилаючись на висновок комісії лікарів-психіатрів №1132 від 20.11.2020 року.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 .
Пацієнт ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Захисник підтримав заяву представника установи щодо зміни примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 та переведення його до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає, що заява представника ДЗ «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст. 94 КК України, госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом до психічно хворого, який вчинив суспільно-небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно-небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.
У відповідності до ч.2 ст.514 КПК України, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.
Згідно ч.3 ст.514 КПК України, розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 Кримінального кодексу України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До письмової заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Як встановлено в судовому засіданні, пацієнт ОСОБА_7 знаходиться на лікуванні в Дніпровської Філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» з 29 вересня 2016 року у зв'язку із застосуванням до нього примусових заходів медичного характеру. Діагноз: шизофренія, параноїдна форма, виражений психопатоподібний тип дефекту, компенсований.
В обґрунтування необхідності зміни ОСОБА_7 виду примусових заходів медичного характеру у висновку комісії лікарів-психіатрів №1132 від 20 листопада 2020 року зазначено, що під впливом медикаментозної терапії в поєднанні з реабілітаційними заходами психічний стан хворого з червня 2019 року покращився та залишається стабільним з грудня 2019 року, про що свідчить спокійна, упорядкована поведінка пацієнта, без агресивних тенденцій, конфліктів. З серпня 2020 року сформовані формальна критика до свого стану та скоєного, а також позитивні антиалкогольні та антинаркотичні настанови. Висловлює формальний жаль щодо скоєного. Пацієнт усвідомлює необхідність подальшого прийому підтримуючого лікування та відвідування лікаря-психіатра. Внаслідок чого хворий не зумовлює особливої небезпеки для оточуючих, не потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом. Для подальшого застосування примусових заходів медичного характеру та проведення реабілітаційних заходів може бути переведений до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
При цьому слід зазначити, що відносно ОСОБА_7 26.05.2020 року також було проведено комісію щодо визначення психічного стану здоров'я останнього. Згідно висновку №529 від 26.05.2020 року, ОСОБА_7 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом. Так, у пункті 27 вказаного висновку комісії №529 від 26.05.2020 року зазначено, що в психічному стані психопатоподібні прояви компенсовані. Продуктивна психопатологічна симптоматика відсутня. В поведінці упорядкований, без агресивних тенденцій, конфліктів, що свідчить про зниження особливої небезпеки хворого для оточуючих. Але несформована критична оцінка свого стану, не має розуміння хронічного перебігу захворювання, необхідності постійного прийому підтримуючої терапії, відсутні стійки позитивні соціальні настанови. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2020 року, на підставі вказаного висновку №529 від 26.05.2020 року було продовжено застосування примусового заходу медичного характеру, призначеного ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 серпня 2016 року відносно ОСОБА_7 в закладі з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом. Дана ухвала набрала чинності 08.07.2020 року.
Крім того, у пункті №24 висновку комісії лікарів №1132 від 20.11.2020 року зазначено, що на фоні проведеного лікування, у психічному стані пацієнта субкомпенсувалися прояви психопатоподібного дефекту, а саме з червня 2019 року згладилися афективно-поведінкові розлади, були відсутні агресивні тенденції, нормалізувались відносини з оточуючими, порушень режиму відділення не відмічалося, конфліктних ситуацій не створював. Пацієнт висловлював формальний жаль з приводу скоєного, повідомляв, що шкодує з приводу свого вчинку, не повинен був так поступати. Проте, через наявні виражені формальні розлади мислення, які ускладнювали формування критичної оцінки свого стану, стійкі соціальні настанови були відсутні. З грудня 2019 р. стан пацієнта був стабільним, поведінка залишалась впорядкованою, без агресивних тенденцій, конфліктів. Але залишалась несформованою критика до свого стану, не мав розуміння хронічного перебігу захворювання, необхідності постійного прийому підтримуючої терапії. З початку червня 2020 р. поступово у пацієнта стало з'являтися розсудливе ставлення до свого психічного стану і в подальшому з серпня 2020 р. остаточно була сформована формальна критика до свого стану, пацієнт визнавав, що має психічний розлад, з приводу якого потрібно постійно приймати терапію, а також були сформовані стійкі антиалкогольні та антинаркотичні настанови, розумів шкідливість вживання психоактивних речовин на свій стан.
Враховуючи викладені обставини, суд робить висновок, що незважаючи на те, що психічний стан здоров'я ОСОБА_7 хоча і покращився, згідно останнього висновку, таке покращення не є тривалим та таким, що могло б свідчити про можливість проведення реабілітаційних заходів в умовах спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом, а тому слід відмовити у задоволенні заяви представника ДЗ «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом відносно ОСОБА_7 .
Керуючись ст.ст.19,22 Закону України «Про психіатричну допомогу» в редакції від 10.06.2018 року, ст.ст. 94, 95 КК України, ст.ст.369-371, ст.ст.512, 514 КПК України, суд, -
В задоволенні заяви представника Дніпровської Філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи діб з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська.
Суддя ОСОБА_1