Справа № 204/8075/20
Провадження № 1-в/204/1506/20
16 грудня 2020 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представників установи ОСОБА_5 ,
лікаря-психіатра ОСОБА_6 ,
перекладача ОСОБА_7 ,
особи, відносно якої розглядається заява ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника Дніпровської Філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» про продовження примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа за заявою представника Дніпровської Філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» про продовження примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом відносно ОСОБА_8 .
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_8 , мотивуючи тим, що є сумніви щодо правильності висновку комісії лікарів стосовно стану здоров'я пацієнта.
ОСОБА_8 підтримав клопотання захисника і просив призначити експертизу.
В судовому засіданні представник закладу з надання психіатричної допомоги, лікар-психіатр заперечували проти задоволення клопотання захисника та просили відмовити в його задоволенні.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання захисника щодо призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_8 .
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 94, ст. 95 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Згідно з ч. 2 ст. 514 КПК України, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», питання про зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу або виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру.
Як видно з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2018 року, відносно ОСОБА_8 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
В заяві представника установи, до якої додано висновок комісії лікарів-психіатрів № 1120 від 18.11.2020 року стверджується, що ОСОБА_8 страждає тяжким психічним розладом, за своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з суворим наглядом, оскільки становить небезпеку для суспільства і потребує подальшого лікування.
В той же час, згідно з матеріалами особової справи ОСОБА_8 , а саме згідно висновку судово-психіатричних експертиз №330 від 08.08.2017 року, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час який відноситься до скоєння кримінального правопорушення, будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждав та не страждає, в період який відноситься до вчинення інкримінованих йому дій, ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не виявляв, міг знаходитися у стані простого наркотичного сп'яніння, за своїм психічним станом був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Абдельмагід Ібрагім будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим хворобливим станом психіки в теперішній час не страждає, здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними, за своїм психічним станом може приймати участь у слідчих діях та стати перед судом. ОСОБА_10 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
При цьому, згідно висновку судово-психіатричних експертиз №254 від 19.06.2018 року, обвинувачуваний ОСОБА_10 в період, який відноситься до скоєння інкримінованого йому діяння, виявляв ознаки тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності у вигляді: «Шизофреноподібного психотичного розладу, внаслідок поєднаного вживання наркотичних засобів (каннабіноідів, психостимуляторів, галюциногенів)» (що згідно Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду відповідає рубриці П9.50), внаслідок чого він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У теперішній час обвинувачуваний ОСОБА_10 страждає іншим хворобливим розладом психіки у вигляді: «Резидуального психотичного розладу з пізнім (відставленим) дебютом з психотичними, переважно маячними включеннями», (що згідно Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду відповідає рубриці П9.75), за своїм психічним не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, правильно сприймати обставини, які мають значення для справи та давати про них правильні покази. Обвинувачуваний ОСОБА_10 потребує застосування примусових заходів медичного характеру (з урахуванням норм Міжнарожного права та Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 18.02.1992 року №46/119 «Захист осіб з психічними захворюваннями та покращення психіатричної допомоги»).
Також, згідно висновку судово-психіатричного експерта № 496 від 27.09.2018 року, ОСОБА_10 під час інкримінованого йому діяння 27 червня 2017 року страждав та на теперішній час страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїчної шизофренії зі стійким маячним синдромом, ускладненої психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання декількох психоактивних речовин, зловживання зі шкідливими наслідками. Внаслідок зазначеного психічного захворювання під час інкримінованого йому діяння ОСОБА_10 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У даний час також не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_10 підпадає під дію ч.2 ст.19 КК України, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Крім того, згідно з матеріалами справи, ОСОБА_10 в 2015 році тричі перебував в психіатричній лікарні Аль-Машфа (Каїр, Єгипет) для психіатричного спостереження з діагнозом «хронічна параноїдна шизофренія з коморбідним зловживанням речовинами (наркоманією)». Даних про лікування у психіатра на території України за період з 2016 року немає, раніше до нього не застосовувалися примусові заходи медичного характеру.
З 16.01.2019 року ОСОБА_10 був госпіталізований до ДФ "Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги" ДУ "Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України", де отримує лікування та кожні шість місяців строк застосування примусових заходів медичного характеру відносно останнього продовжують.
Ознайомившись з попередніми висновками комісії-лікарів психіатрів судом встановлено, що вони містять ідентичні доводи в обґрунтування необхідності продовження примусових заходів медичного характеру.
В судовому засіданні пацієнт ОСОБА_8 підтримав клопотання захисника і просив призначити незалежну експертизу стану психічного здоров'я. При цьому, поведінка пацієнта в судовому засіданні не дозволяє суду зробити однозначний висновок щодо стану його психічного здоров'я і необхідності подальшого тримання в умовах психіатричної лікарні з суворим наглядом.
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму ВСУ від 3 червня 2005 року N 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» при розгляді справи про продовження, зміну або скасування (припинення) застосування примусових заходів медичного характеру суд, за наявності сумніву в правильності висновків комісії лікарів-психіатрів, може викликати в судове засідання представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надавав особі психіатричну допомогу, а за потреби - призначити судово-психіатричну експертизу.
Відповідно до ст. ст. 1, 8, 9 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права.
За положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Згідно з підпунктом «е» пункту 1 статті 5 Конвенції кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: … (е) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг; ...».
При вирішенні питання призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_8 , суд зважає на практику ЄСПЛ, зокрема у справі “Руденко проти України” № 50264/08, пункти 99, 115-117, рішення від 17 квітня 2014 року, в якій ЄСПЛ дійшов таких висновків.
Тримання особи, яку вважають психічно хворою, під вартою має відповідати цілям пункту 1 статті 5 Конвенції, що полягає у запобіганні позбавлення осіб волі у свавільний спосіб, а також відповідати цілям обмеження, зазначеного у підпункті «е». У зв'язку з останнім Суд повторює, що відповідно до його усталеної практики особа не може вважатися «психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об'єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання (див. рішення від 24 жовтня 1979 року у справі «Вінтерверп проти Нідерландів» (Winterwerp v. the Netherlands), п. 39, Series А № 33).
Суд зазначає, що заявника тримали у Гейківській лікарні з 14 вересня 2011 року по 26 жовтня 2012 року, тобто протягом одного року, одного місяця і дванадцяти днів. Протягом цього періоду з метою перевірки необхідності продовження примусового психіатричного лікування заявника, його тричі оглядала комісія лікарів лікарні: через двадцять днів після його госпіталізації (4 жовтня 2011 року); через п'ятнадцять днів (19 жовтня 2011 року); і знову через шість місяців та сім днів (26 квітня 2012 року).
Відповідно після примусової госпіталізації заявника на підставі судових рішень лікарі Гейківської лікарні стримали можливість ефективного контролю за свободою заявника та його лікуванням на весь період його госпіталізації. Ознак того, що після госпіталізації заявника до лікарні його оглядали представники інших органів, немає.
Суд зазначає, що можливість пацієнтів отримати інший висновок незалежних експертів-психіатрів - принцип, що також включений до Принципів ООН захисту осіб з психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги (див. пункт 63), є важливою гарантією від можливого свавілля при прийнятті рішень стосовно продовження застосування примусового лікування (див. рішення у справі «X. проти Фінляндії» (X. v. Finland), заява № 34806/04, п. 169, ЄСПЛ 2012, та вищенаведене рішення у справі «М. проти України» (М. v. Ukraine), п. 66).
За змістом до ч. 1 ст. 332, ч. 2 ст. 509 КПК України, питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час судового провадження ухвалою суду за клопотанням сторін кримінального провадження та суд має право доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно з п. 10, 22 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.05.2018 № 865, предметом СПЕ є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Строк проведення стаціонарної СПЕ становить до двох місяців, якщо коротший строк не встановлено ухвалою слідчого судді або суду.
Враховуючи вищевикладене, а також для усунення будь-яких сумнівів щодо стану психічного здоров'я ОСОБА_8 та необхідності його подальшого утримання в психіатричному закладі із суворим наглядом, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання захисника та необхідність призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, оскільки вирішення зазначених вище питань потребує спеціальних знань в галузі психіатрії.
Керуючись ст. ст. 332, 509, 514, ст.ст.369-371 КПК України, суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах особи, стосовно якої застосовані примусові заходи медичного характеру ОСОБА_8 про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи - задовольнити.
Призначити по справі стаціонарну судово-психіатрічну експертизу стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якого застосовані примусові заходи медичного характеру з суворим наглядом, проведення якої доручити Комунальному підприємству «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради (місто Дніпро, вулиця Бехтерева, 1).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
На вирішення експертизи поставити наступні запитання:
1) Чи страждає АБДЕЛМАГІД ІБРАГІМ АБДЕЛМАГІД АХМЕД, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час психічним розладом?
2) Чи здатний АБДЕЛМАГІД ІБРАГІМ АБДЕЛМАГІД АХМЕД, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час за своїм психічним станом усвідомлювати свої дії та керувати ними?
3) Чи потребує АБДЕЛМАГІД ІБРАГІМ АБДЕЛМАГІД АХМЕД, ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?
Направити експертам матеріали провадження про продовження застосування примусових заходів медичного характеру № 204/8075/20, (провадження 1-в/204/1506/20), та матеріали особової справи пацієнта ОСОБА_8 .
Для проведення призначеної стаціонарної судово-психіатрічної експертизи, АБДЕЛМАГІДА ІБРАГІМА АБДЕЛМАГІД АХМЕД, ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з медичною карткою стаціонарного хворого, доставити з Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Держаної установи «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України» до Комунального підприємства «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева,1.
Після проведення стаціонарної судово-психіатрічної експертизи, АБДЕЛМАГІДА ІБРАГІМА АБДЕЛМАГІД АХМЕД, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зворотно доставити до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Держаної установи «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України».
Строк проведення експертизи встановити до 16 лютого 2021 року з урахуванням строку складення висновку судово-психіатричної експертизи.
Контроль за доставкою особи, стосовно якої застосовані примусові заходи медичного характеру ОСОБА_8 покласти на керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4.
Копію ухвали направити до:
- Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Держаної установи «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України» - для виконання;
- Комунального підприємства «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради - для виконання;
- Керівнику Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 - для контролю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1