Справа № 201/9590/20
Провадження № 2/201/3322/2020
(заочне)
21 грудня 2020р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
за участю секретаря - Іващенко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
08.10.2020р. ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох спільних дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн. щомісячно (а.с. №3).
В позовній заяві позивачка посилалася на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 28.12.1994р. Проте, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 13.07.2010р., виданого Соборним районним у м. Дніпрі ВДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області, шлюб між сторонами розірвано. Від даного шлюбу вони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Повідомила, що діти проживають з нею, а відповідач проживає та працює за межами України в Російській Федерації. Відповідач добровільно, з кінця 2016р. матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, у зв'язку з чим просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина та малолітньої доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн. щомісячно.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 12.10.2020р. позовна заява прийнята до розгляду, провадження відкрито і призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. №12).
18.11.2020р. до канцелярії суду надійшла заява представника позивачки - адвоката Мельниченка В.М. (діє на підставі ордера серія АЕ №1043963 від 17.11.2020р. - а.с. №22), в якій представник просив долучити до матеріалів справи довідку про доходи позивачки та просив розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача (а.с. №20).
Відповідач в судові засідання, які були призначені на 18.11.2020р. та 21.12.2020р., двічі поспіль не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення судових повісток на адресу зазначену в позові та підтверджену органами ВОМІ ГУДМС України в Дніпропетровській області, проте двічі до суду повертались конверти з судовими повістками по причині «закінчення терміну зберігання» (а.с. №17, 26). Окрім цього, відповідач про дату розгляду справи 21.12.2020р. повідомлявся шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті «Судової влада України» (а.с. №27), та відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Отже відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про дати розгляду справи і про причини неявки суд не сповістив, так само, як і не надав відзив на позовну заяву.
За таких обставин, враховуючи письмову заяву представника позивачки від 18.11.2020р., повторну неявку відповідача, повідомленого належним чином про розгляд справи, суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення в судовому засіданні за відсутності обох сторін та без фіксування процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, оцінивши їх у відповідності до положень ст. 89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.10 ст.7 Сімейного кодексу України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Судом встановлено, що батьком неповнолітнього ОСОБА_3 та малолітньої ОСОБА_4 , є відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 , виданим Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області та відповідно свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_3 , виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції (а.с. № 5, 6).
Діти мешкають зі своєю матір'ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є відповідач, який також зареєстрований в цій квартирі, що підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (а.с.№ 8).
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, встановленого ч.5 ст. 157 СК України (в редакції Закону України від 03.07.2018р.).
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У відповідності до ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (стаття 184 СК України в редакції від 17.05.2017р.).
Відповідно до п.п. 1. 2, 3, 3-1, 3-2 частини 1 ст. 182 СК України (в редакції Законів України від 17.05.2017р. та 03.07.2018р.) при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від пред'явлення позову.
Розглядаючи позов, судом враховано, що відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020р.» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 років до 18 років становить: з 01.01.2020р. - 2 218грн., з 01.07.2020р. - 2 318грн., з 01.12.2020р. - 2 395грн.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімум для дитини відповідного віку.
Враховуючи вік сина та доньки, то мінімальний гарантований розмір аліментів на їх утримання не може бути меншим, ніж 1 159 грн. (2 318грн. : 50%) на кожну дитину, а до кінця 2020р. року мінімальний гарантований розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не може бути меншим, ніж 1 197 грн. 50коп. (2 395грн. : 50%) на кожну дитину.
Суд, з урахуванням віку дітей, гарантованого розміру аліментів на 2020р. на дитину віком від 6-ти років, тих обставин, що у суду відсутні відомості щодо працевлаштування відповідача, розміру його заробітної плати, вважає за доцільне визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню на користь позивачки щомісячно на утримання сина та доньки у розмірі по 2 500 грн. на кожну дитину, відмовивши позивачці в задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягуючи аліменти у розмірі 2 500грн. на кожну дитину, суд фактично стягує аліменти на кожну дитину у розмірі, який складає суму прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 років до 18 років на 2020рік (а не 50% - гарантований мінімум).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд враховує і матеріальне становище позивачки, яка працює в ТОВ «Манітоба», має середній щомісячний дохід у розмірі 10 000 грн., що перевищує середню заробітну плату по місту Дніпру (а.с. №21).
Варто зазначити, що розглядаючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх (малолітніх) дітей, суд враховує й те, що кожен з батьків повинен приймати однакову участь у матеріальному забезпеченні дітей та розмір витрат одного з них не повинен значно перевищувати розмір витрат іншого з батьків. Отже загальний розмір аліментів, що стягуються з відповідача на обох дітей складає 5 000грн., що дорівнює Ѕ частини заробітної плати позивачки.
За таких обставин, оцінивши матеріальне становище позивачки, зміст аргументів наведених нею у позові, відсутність відомостей про дохід відповідача, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина та малолітньої доньки аліменти в розмірі по 2 500 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення від дня подачі позову - 08.10.2020р., стягуючи аліменти на користь матері дітей.
Такий розмір аліментів повністю узгоджується з нормами, встановленими п.п. 1. 2, 3, 3-1, 3-2 ч.1, ч.2, ч.3 ст. 182 СК України, а також з розміром прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 років.
При цьому, варто зазначити, що статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та і інших випадках передбаченим цим кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі в межах платежу аліментів на кожну дитину за один місяць .
Обговорюючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що позивачка при пред'явленні позову була звільнена від сплати судового збору, а також приймаючи до уваги результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840грн.80коп., що є мінімальною ставкою судового збору на 2020р. за майновими вимогами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 141, 180 - 184, ч. 1 ст. 191 СК України, ст. 2 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, ч.4 ст. 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, 274, 279, ч.1 ст. 280, п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровська, аліменти на утримання його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2 500 грн. щомісячно на кожну дитину окремо, стягуючи аліменти на користь матері дітей ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ), починаючи стягнення від дня пред'явлення позову, а саме з 08.10.2020р.
Рішення у межах суми платежу за один місяць на кожну дитину - допустити до негайного виконання.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн. 80коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Ткаченко Н.В.