Справа №201/1814/20
Провадження № 2/201/1708/2020
21 грудня 2020р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
за участю секретаря - Іващенко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
21.02.2020р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с. № 3-4).
Провадження по справі було відкрито ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 26.02.2020р. та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання (з урахуванням змін до ЦПК України, які набрали сили 08.02.2020р.) (а.с.№11).
Позивачка у позовній заяві в обґрунтування вимог посилалася на те, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 29.07.2011р. в Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області під актовим записом № 456. Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбно-сімейні відносини були припинені у 2018р. Причиною припинення шлюбних відносин стали різні погляди на шлюб та сім'ю, нехтування з боку відповідача сімейними цінностями, постійні сварки у сім'ї. Сторони не ведуть спільного господарства та проживають окремо. Позивачка вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена. Спору, щодо проживання доньки ОСОБА_4 , немає, дитина проживає з позивачкою.
02.04.2020р. судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою до суду відповідача, повідомленого належним чином про розгляд справи (а.с. №17, 19).
15.05.2020р. до суду надійшла заява відповідача про надання сторонам шести місячного строку на примирення, оскільки він вважає, що сім'ю можливо зберегти (а.с. № 27).
Ухвалою суду від 15.05.2020р. сторонам було надано строк для примирення 6 місяців (а.с. №32-33).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 23.11.2020р. провадження по справі було поновлено (а.с. № 35).
21.12.2020р. позивачка своєю заявою підтримала позовні вимоги, просила справу розглядати за її відсутності та без фіксації судового процесу технічними засобами. Після розірвання шлюбу, просила залишити їй прізвище « ОСОБА_5 » (а.с.№41).
Відповідач в судове засідання 21.12.2020р. до суду не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази (а.с. №39, 40), про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань не надав.
Таким чином, з урахуванням заяви позивачки та неявки відповідача, повідомленого про розгляд справи належним чином, суд розглянув справу 21.12.2020р. на підставі ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України за відсутності обох сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Підстави для ухвалення заочного рішення суду у справі відсутні, оскільки немає сукупності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України (відповідач в заяві до суду зазначав, що на розірвання шлюбу не згоден).
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 29.07.2011р. в Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області під актовим записом № 456 (а.с. №5).
Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. №6).
Ухвалою суду від 15.05.2020р. сторонам було надано строк на примирення - шість місяців та провадження у справі було зупинене на цей час (а.с. № 32, 33).
Відповідно до абзацу 5 п.10 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Судом встановлено, що позивачка після спливу строку на примирення наполягає на задоволені позовних вимог, зазначає, що спільне життя не склалося через протилежні погляди на шлюб та сім'ю, сімейні цінності. Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча в заяві від 15.05.2020р. заперечував проти розірвання шлюбу та просив суд надати сторонам строк для примирення, проте максимальний строк для примирення результатів не надав.
Сторони спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин та проживають окремо.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені з серпня 2018р., і з цього часу більше не відновлювалися, позивачка від позову не відмовилася, наданий судом сторонам максимально можливий строк для примирення 6 місяців результатів не дав, відповідач не з'явився в судове засідання, заперечень проти розірвання шлюбу не надав, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, відновлена бути не може, і шлюб підлягає розірванню.
При винесенні рішення суду, зазначається період остаточного припинення шлюбно-сімейних стосунків між сторонами зі слів позивачки, саме з серпня 2018р., відповідно до даних, які містить заява позивачки від 21.12.2020р., оскільки відповідач іншого періоду в заяві до суду від 15.05.2020р. (а.с. № 27), яку він писав після отримання копії позову, де зазначено саме такий період, не зазначив.
Питання щодо зміни прізвища позивачки, відповідно до положень 113 СК України, не вирішується, оскільки остання не змінювала прізвище при реєстрації шлюбу.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат на підставі ст.141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки понесені при подачі позову судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн. 80коп. (а.с.№2).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112, ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, п.5 п.10 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд ,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 29.07.2011р. в Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області під актовим записом № 456 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп.
У відповідності до вимог ч. 2 ст.115 СК України копію рішення суду про розірвання шлюбу надіслати на адресу Соборного районного у м. Дніпрі відділу ДРАЦС Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя : Ткаченко Н.В.