Справа № 171/2206/20
2/171/1069/20
"23" грудня 2020 р. м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Кодрян Л.І.
за участю секретаря судового засідання Титаренко Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між ними 01.02.2014 року, актовий запис № 08, у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Апостолівського районного управління юстиції у Дніпропетровської області.
ОСОБА_1 вказує, що шлюбні відносини вони з відповідачем припинили в червні 2019 року, спільне господарство не ведуть, проживають окремо один від одного. Зазначає, що причиною розпаду сім'ї стало те, що спільне життя між сторонами не склалося, через різні характери та різні погляди про сімейні цінності.
Від шлюбу мають сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 вважає, що подальше збереження сім'ї неможливе, тому просить шлюб розірвати.
Ухвалою суду від 27.11.2020 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву в якій просить розглянути справу за її відсутності, позов підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просить розглянути справу у його відсутності, позов визнає повністю.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно з ч. 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до положень ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з підстав, передбачених ст. 206 ЦПК України, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Статтею 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно ч. 1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 2, 3, 4 ст.56 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 01 лютого 2014 року, актовий запис № 08, що вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01 лютого 2014 року (а.с.8).
Від шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мають малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9).
Судом встановлено, що шлюб між позивачем та відповідачем носить формальний характер.
Причиною розпаду сім'ї є фактичне припинення подружніх відносин, різні характери та різні погляди про сімейні цінності.
Беручи до уваги відсутність у сторін бажання зберегти сім'ю, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя неможливе, збереження сім'ї суперечить їхнім інтересам, а тому шлюб слід розірвати.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.
З огляду на те, що позивач в позовній заяві просить залишити їй шлюбне прізвище у рішенні суду має бути зазначено про вибір позивачкою прізвища після розірвання.
На підставі ст.ст. 24, 56, 110, 112, 113, 114, 115 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 13, 89, 206, 247, 259, 263-265, 273, 274 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 01 лютого 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Апостолівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 08.
Після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище позивачу « ОСОБА_4 ».
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 23 грудня 2020 року.
СуддяЛ. І. Кодрян