печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19664/20-ц
Категорія 42
16 листопада 2020 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого- судді Ільєвої Т.Г.
при секретарі Ємець Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, --
У травні 2020 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що на на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві перебувала громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Виплата пенсії ОСОБА_2 , за її бажанням, проводилась через УДППЗ «Укрпошта» та була припинена у зв'язку з її смертю.
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).
Так, позивач вказує, що, у зв'язку з виявленням факту виплати пенсії ОСОБА_2 після дати її смерті, Управлінням було направлено листа до Центру поштового зв'язку №1 з проханням надати інформацію щодо виплати пенсії ОСОБА_2 у розмірі 2593,37 грн., за лютий 2018.
У відповідь на лист Управління від Центру поштового зв'язку на адресу Управління надійшла відповідь начальника ЦОФС Наталич Я.Ю. від 11.07.2018 № 35-38-440 (а.с. 9).
Відповідно до наданої Центром поштового зв'язку інформації було встановлено, що пенсія ОСОБА_2 у розмірі 2593,37 грн. за лютий 2018 була виплачена по довіреності ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , видании Печерським РУГУ МВС України в м. Києві 01.10.2016, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, позивач вказує, що пенсія померлої ОСОБА_2 за лютий 2018 року являється недоотриманою та була отримана відповідачем за довіреністю безпідставно, а тому підлягає поверненню.
Зазначено, що управлінням, з метою досудового врегулювання спору, було направлено лист відповідачу від 20.08.2018 № 64160/04, проте даний лист був відповідачем проігнорований та, без достатньої правової підстави отримані бюджетні кошти у розмірі 2593,37 грн., повернуті відповідачем не були.
Таким чином, позивач просить суд, стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві безпідставно отримані кошти (пенсію) у сумі 2 593,37 грн. та судовий збір у сумі 2 102,00 грн.
21.05.2020 ухвалою суду було залишено позовну заяву без руху.
02.07.2020 позивачем були усунуті недоліки.
06.07.2020 ухвалою суду було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Представник позивача про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, проте було подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, щодо заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток та розміщенням інформації про розгляд справи на офіційному сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
Окрім цього, відповідачем не було подано жодних документів на спростування доводів позивача.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померли пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1) заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.
Пунктом 2.26 Порядку №22-1 передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії, у зв'язку зі смертю пенсіонера, до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки.
Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону № 1058, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини надається свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст. 248 Цивільного кодексу України у разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності представництво за довіреністю припиняється.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі України. Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Пунктом 1 ч.1 ст.1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Таким чином, за змістом зазначеної норми пенсія не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача.
Аналіз положень ст.1215 ЦК України дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою пенсія не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Даний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 22 січня 2014 року по справі № 6-151цс13 та постанові від 2 липня 2014 року по справі № 6-91цс14.
Статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем було безпідставно набуті кошти у вигляді пенсії ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що відповідач станом на день отримання пенсії не мав на це повноважень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що надані позивачем докази доводять факт заподіяння шкоди при обставинах зазначених в позові відповідачем, у зв'язку з недобросовісністю його як набувача зазначеної пенсії.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши спір між сторонами з підстав, зазначених в позові, суд приходить до остаточного висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог та необхідності у їх задоволенні в повному обсязі, а протилежного відповідачем не спростовано.
У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 102, 00 грн., відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, ЦПК України, суд,
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Печерським РУГУ МВС України в м. Києві 01.10.2016, на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, р/р UА233226690000025605308208000, МФО 322669, код ЄДРПОУ 42098368 у Головному управлінні міста Києва та Київській області АТ «Ощадбанк», отримувач: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, призначення платежу: погашення переплати пенсії) безпідставно отримані кошти (пенсію) у сумі 2 593,37 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 37 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (р/р UА283226690000025606307208000, МФО 322669, код ЄДРПОУ 42098368 у Головному управлінні міста Києва та Київській області АТ «Ощадбанк», отримувач: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві) витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 16.11.2020
Суддя Т.Г. Ільєва