Справа № 372/3967/20
Провадження № 2-о-105/20
14 грудня 2020 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Бондаренко Є.І.,
за участю представника заінтересованої особи Сінька А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Міністерство юстиції України,
На розгляді в суді перебуває зазначена вище цивільна справа.
Представник заінтересованої особи Круль Д. звернулась до суду із письмовим клопотанням про залишення заяви без розгляду, посилаючись на те, що в межах цієї заяви фактично вирішується спір про право.
В судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_2 підтримав клопотання, посилаючись на аналогічні доводи.
Заявник в судове засідання не з'явився, подав суду письмові пояснення та заяву про розгляд справи за його відсутності.
При наданні правової оцінки доводам клопотання суд враховує наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).
Схожі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 636/1324/16-ц (провадження № 14-225цс18).
В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», також роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення факту, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості отримати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право. Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану.
За загальним правилом, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов'язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ в порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умови, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Слід зазначити, що ініціатор клопотання виклав зміст клопотання таким чином, що мотивувальна частина клопотання суперечить змісту вимог клопотання, зазначених у резолютивній частині. Так, мотивувальні частина клопотання містить норми права, які передбачають необхідність закриття провадження у справі, однак у резолютивній частині ініціатор клопотання просить залишити заяву без розгляду, хоч належне правове обґрунтування таких вимог у мотивувальній частині клопотання відсутнє. В судовому засіданні представник заінтересованої особи протиріччя правової позиції належно пояснити і усунути не зміг, тому загалом суд вважає правове обґрунтування клопотання юридично неспроможним.
При наданні оцінки наявності фактичних підстав для залишення заяви без розгляду суд приймає до уваги відсутність достатніх і переконливих відомостей, які б давали підстави вважати наявним спір про право у цій справі.
На противагу доводам клопотання у письмових поясненнях заявник зазначає, що у цих правовідносинах відсутній спір про право, оскільки між ним та Міністерством юстиції України немає ніякого спору, він не включений уповноваженими особами Міністерства юстиції України до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України „Про очищення влади“, саме Міністерство юстиції України жодним чином не порушувало його прав чи законних інтересів, з будь-якою іншою особою у нього відсутній спір. Поряд із тим, з метою усунення сумнівів та протиріч у застосування національного та міжнародного законодавства, недопущенні заподіяння шкоди його честі, гідності і діловій репутації, недопущенні виникнення перешкод у претендуванні на посаду у органах державної влади він наполягав на вирішення цієї заяви по суті саме в судовому порядку, оскільки іншим передбаченим у національному законодавстві України порядку він не може зараз і не зможе надалі відстояти своє чесне ім'я, репутацію.
Перевірка доводів учасників процесу щодо наявності чи відсутності спору про право без заслуховування їх пояснень в судовому засіданні, дослідження матеріалів справи, встановлення судом певних обставин неможлива, тому на цій стадії процесу вимоги клопотання суд вважає передчасними.
Згідно частини 4 статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).
Стаття 55 Конституції України закріплює право кожної особи на судовий захист. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді.
Заявник заперечує наявність спору про право із будь-якою особою станом на цей час і можливість виникнення подібного спору, який би підлягав вирішенню в межах позовного провадження у порядку цивільного судочинства. Державою в особі заінтересованої особи протилежне не доведено.
Враховуючи недостатність переконливих відомостей про наявність спору про право, необхідність дотримання права на справедливий суд і конституційних прав заявника на судовий захист, суд вважає, що залишення заяви без розгляду на цій стадії процесу без достатніх правових і фактичних підстав може призвести до позбавлення заявника доступу до правосуддя, що є неприпустимим.
За таких обставин, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 251, 257 ЦПК України, суд -
В задоволенні клопотання про залишення заяви без розгляду відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя М.В.Кравченко