Справа № 522/17175/19
Провадження 1-кп/522/1101/20
Іменем України
23 грудня 2020 року Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
під час судового розгляду у кримінальних провадженнях №12019160390000365 від 13.05.2019 року , №12019160500003207 від 18.06.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Раскаєць Штефан-Водського району республіки Молдови, громадянина Молдови, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, без визначеного місця мешкання на території України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів , передбачених ч.1, 2 ст.186 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
Розглядаючи питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою, суд встановив наступне.
Під час судового засідання прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 терміном на шістдесят днів, посилаючись на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, який карається позбавленням волі до шести років, офіційно не працевлаштований не має стійких соціальних зв'язків.
Захисник та обвинувачений просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, суд приходить до наступного.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, приходить до висновку, що строк тримання обвинувачених під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, який карається позбавленням волі до шести років,
ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований , не одружений, є громадянином інщої держави, без визначеного місця мешкання на території України, зареєстрований у республіці Молдова.
Викладене свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, є громадянином іншої держави.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, зважаючи на обставини справи та його особу.
Обставин, передбачених ч.2 ст183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Тому строк тримання під вартою обвинуваченого необхідно продовжити.
Керуючись Гл.18, ст.ст. 314-316, 291, 342-355 КПК України, суд, -
Продовжити стосовно ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОУВП УДПтСУ в Одеській області (№ 21) терміном на 60 діб.
Строк ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів і закінчується 21 лютого 2021 року.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом семи днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1
23.12.2020