Справа № 761/35914/20 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6317/2020 Доповідач: ОСОБА_2
17 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2020 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гостомель Київської обл., громадянки Російської Федерації, офіційно не працевлаштованої, особи з 2 групою інвалідністю, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100000000792 від 26.08.2020 року,
за участю: прокурора ОСОБА_8 , підозрюваної ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2020 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гостомель Київської обл., запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_7 визначено тривалістю до 05 січня 2021 року включно.
Визначено ОСОБА_7 заставу в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 2 102 000 (два мільйона сто дві тисячі) гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання підозрюваною ОСОБА_11 покладених на неї обов'язків, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва (Призначення платежу: застава за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Гостомель Київської обл., по справі 761/35914/20).
Покладено на ОСОБА_7 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
2. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Визначено 2-х місячний строк дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу з доповненнями в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні клопотання від 07.11.2020 старшого слідчого СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу відмовити в повному обсязі та скасувати обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У разі неможливості відмови у задоволенні клопотання від 07.11.2020 в повному обсязі змінити ОСОБА_7 запобіжний захід на нічний домашній арешт з 21 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. Зменшити ОСОБА_7 розмір застави на 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 210 200 (двісті десять тисяч двісті) гривень.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, про відсутність обґрунтованої підозри. Повідомлення про підозру від 07.11.2020, додане до клопотання слідчого не містить інформації про його вручення ОСОБА_7 , а також не містить підпису слідчого про його вручення.
Також апелянт зазначає, що ризики, які зазначені в клопотанні та якими слідчий обґрунтував необхідність взяття ОСОБА_7 під варту не підтверджуються матеріалами доданими до клопотання. У клопотанні слідчого відсутні виключні обставини, які б слугували підставою для визначення застави в розмірі 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий розмір застави є непомірним для підозрюваної.
Крім того апелянт зазначає, що ОСОБА_7 має тимчасову посвідку на проживання в Україні, місце реєстрації та орендує квартиру разом з сином та неповнолітньою онукою, є пенсіонером за інвалідністю та отримує пенсію, а також перебуває на утриманні у сина. Вона не має можливості впливати на свідків, оскільки вони є співробітниками поліції, а інші свідки відсутні. Наявність у ОСОБА_7 грошових коштів, які вона може використати для підкупу та взагалі наявність у неї намірів щодо підкупу є лише припущенням слідчого, а грошові кошти, вилучені за місцем її проживання взагалі належать іншій особі, а не ОСОБА_7 та членам її родини. Вона не може якимось чином спотворити або знищити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, оскільки у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні такі речі взагалі відсутні. ОСОБА_7 жодного разу не вказувала про невизнання своєї вини, оскільки її жодного разу навіть не допитували, а її схильність до надання неправомірної вигоди службовим особам не доведена. Оскільки, по-перше, вона жодного разу не притягалась до кримінальної відповідальності за такі дії, по-друге, неправомірні дії, які їй інкримінуються є результатом провокації з боку співробітника поліції, а тому не можуть братись до уваги до закінчення кримінального провадження.
В доповненнях до апеляційної скарги апелянт зазначає, що ОСОБА_7 має ряд захворювань, та необхідність у повторних операціях, які були заплановані до кінця 2020 року. Перебування ОСОБА_7 під вартою у слідчому ізоляторі призведе до суттєвого погіршення її здоров'я та невиправданих наслідків.
Заслухавши доповідь судді, захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, у провадженні СУ ГУНП в місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12020100000000792 від 26.08.2020, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 369 КК України.
06.11.2020 о 13 год. 33 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
07.11.2020 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
07.11.2020 старший слідчий СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_12 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гостомель Київської обл., громадянки Російської Федерації, офіційно не працевлаштованої, особи з 2 групою інвалідністю, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100000000792 від 26.08.2020 року, строком на 60 діб, із визначенням ОСОБА_7 , розміру застави.
На обґрунтування даного клопотання сторона обвинувачення наводить дані, що вказують на причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих їй дій.
Крім того, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на те, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
07 листопада 2020 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва дане клопотання слідчого було задоволено та застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тривалістю до 05 січня 2021 року включно,із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 2 102 000 (два мільйона сто дві тисячі) гривень,з покладенням на ОСОБА_7 у випадку внесення застави обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, які визначені в даній ухвалі.
Згідно ухвали, слідчий суддя врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого остання підозрюється, дані про особу підозрюваної, її вік, стан здоров'я, соціальні зв'язки, майновий стан, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, прийшов до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді прийти до висновку про наявність ризиків, а для їх запобігання, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.
Застосовуючи відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Вагомість наявних доказів підозри вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів у суду щодо їх достатності, не викликала.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме можливість підозрюваної ОСОБА_7 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу за матеріалами справи не вбачається, оскільки жоден із більш м'яких, окрім виняткового, запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя місцевого суду встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінальногоправопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 та відомості про його особу в їх сукупності.
На підставі чого, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_7 покладених на неї процесуальних обов'язків.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обставини вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин, не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого.
Застосувавши до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд на законних підставах визначив її заставу в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 102 000 гривеньу національній грошовій одиниці України.
Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваної, конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні якого ОСОБА_7 підозрюється, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України, тому підстав вважати, що він є непомірним для підозрюваної з урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке розслідується колегія суддів не вбачає.
Доводи захисника про те, що відсутні будь-які докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого їй злочину, а також про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
Обставини які на думку сторони захисту свідчать про те, що ОСОБА_7 не може утримуватися під вартою за станом здоров'я, так як має ряд захворювань, та необхідність у повторних операціях, які були заплановані до кінця 2020 року, не підтвердженні під час апеляційного розгляду. Оскільки з документів, що додані до апеляційної скарги вбачається, що дійсно ОСОБА_7 має ряд хронічних захворювань, однак у них відсутні відомості про те, що захворювання унеможливлює її перебування під вартою вони не містять. Крім того слід зазначити, що питання надання медичної допомоги особам, узятим під варту, до яких зокрема належать особи, які тримаються під вартою на підставі ухвали суду щодо застосування до них запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врегульовано наказом МЮ України та МОЗ України № 239/5/104 від 10.02.2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.02.2012 року за № 212/20525 «Про затвердження порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту».
Також не знайшло підтвердження посилання апелянта на те, що повідомлення про підозру від 07.11.2020, яке додане до клопотання слідчого не містить інформації про його вручення ОСОБА_7 , а також не мітить підпису слідчого про його вручення. Оскільки як вбачається з копії повідомлення про підозру від 07.11.2020 року, яке долучено до клопотання /а.с. 82-86/, у ньому міститься відмітка про те, що ОСОБА_7 , 07.11.2020 о 13 год. 17 хв. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України в присутності захисника, перекладача та слідчого, з підписами усіх учасників процесуальної дії.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183,184, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 тривалістю до 05 січня 2021 року включно, із визначенням ОСОБА_7 заставу в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 2 102 000 (два мільйона сто дві тисячі) гривень, зпокладенням на ОСОБА_7 у випадку внесення застави обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, які визначені в даній ухвалі, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4