Справа № 759/8676/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/14060/2020
16 грудня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Коцюрби О.П.,
при секретарі Русинчук І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «МАКВІС ГРУП», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І., товариство з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ», про поділ майна подружжя, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстрації та визнання права власності, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору товариства з обмеженою відповідальністю «МАКВІС ГРУП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І., товариство з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ», про визнання права власності на частку у статутному капіталі,
за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «МАКВІС ГРУП» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року, ухваленого під головуванням судді П'ятничук І.В.,-
встановив:
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом.
Просила: визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ» від 10 листопада 2011 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1698; скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10721050006001764 від 22.02.2012 року; здійснити поділ спільної сумісної власності подружжя на частку в статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ» у розмірі 27 056 грн 25 коп., що складає 96,2 % в статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ», в рівних частинах; визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на Ѕ частини в праві спільної сумісної власності, що відповідає в частці статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ» у розмірі 13 528 грн 13 коп. та складає 48,1 % статутного капіталу ТОВ «БОЕДЕМ»; визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на Ѕ частини в праві спільної сумісної власності, що відповідає частці в статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ» у розмірі 13 528 грн 13 коп. та складає 48,1 % статутного капіталу ТОВ «БОЕДЕМ».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 1967 року. З 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належало 96,2% статутного фонду ТОВ «БОЕДЕМ». 10 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ «МАКВІС ГРУП», ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ», за умовами якого ОСОБА_2 продав корпоративні права на частку у статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ» у розмірі 53,8 %. У подальшому, 22 лютого 2012 року внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ОСОБА_1 зазначає, що станом на дату укладення договору, право власності ОСОБА_2 на частку в статутному капіталі не було абсолютним і на корпоративні права поширюється правовий режим, передбачений ст.ст. 60, 61 СК України. Частка ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя не визначалась і в натурі не виділялась. Спірний договір не відповідає загальним вимогам додержання яких є необхідним для чинності правочину.
У червні 2019 року ТОВ «МАКВІС ГРУП» звернулось із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Просило визнати за ТОВ «МАКВІС ГРУП» право власності на частку у розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ «БОЕДЕМ», номінальною вартістю 14 062 грн 50 коп.
Вимоги обґрунтовані тим, що товариство є власником частки у розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ «БОЕДЕМ». Подання ОСОБА_1 позову щодо поділу майна у вигляді частки у статутному капіталі є порушенням права власності ТОВ «МАКВІС ГРУП», оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визнається право власності товариства на частку у розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ «БОЕДЕМ».
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ» від 10 листопада 2011 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1698.
Скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 10721050006001764 від 22 лютого 2012 року.
Здійснено поділ спільної сумісної власності подружжя на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ» у розмірі 27 056 грн 25 коп., що складає 96,2% в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ» в рівних частинах, визнавши за ОСОБА_1 право приватної власності на Ѕ частини в праві спільної сумісної власності, що відповідає частці в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ» у розмірі 13 528 грн 13 коп. та складає 48,1 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ» та за ОСОБА_2 право приватної власності на Ѕ частини в праві спільної сумісної власності, що відповідає частці в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ» у розмірі 13 528 грн 13 коп. та складає 48,1 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ».
В задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами товариства з обмеженою відповідальністю «МАКВІС ГРУП» відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «МАКВІС ГРУП» просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та задоволення позову ТОВ «МАКВІС ГРУП», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «БОЕДЕМ» зазначила, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою.
У судовому засіданні представник ТОВ «МАКВІС ГРУП» вимоги апеляційної скарги підтримала.
Представник ТОВ «БОЕДЕМ» проти апеляційної скарги заперечила.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
15 грудня 2020 року о 17 год 55 хв. представник ОСОБА_1 - адвокат Козирицький А.С. направив на електронну адресу суду заяву про відвід судді Болотова Є.В.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді Болотова Є.В. відмовлено.
15 грудня 2020 року о 17 год 56 хв. представник ОСОБА_1 - адвокат Козирицький А.С. направив на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Залишаючи клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи без задоволення, колегія суддів виходила із того, що попереднє судове засідання було відкладено у зв'язку із задоволенням аналогічного клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні представник ТОВ «БОЕДЕМ» заявила відвід колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року заява ТОВ «БОЕДЕМ» про відвід визнана безпідставною.
Письмові пояснення, подані представником ТОВ «МАКВІС ГРУП» та представником Черепанової В.В., апеляційним судом взяті до уваги.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , та визнаючи недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав, суд першої інстанції вважав, що ТОВ «МАКВІС ГРУП», як сторона цього договору, не повинно бути відповідачем у даній справі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Маквіс Груп», суд першої інстанції виходив із того, що в порушення норм законодавства ОСОБА_2 відчужив на користь ТОВ «МАКВІС ГРУП» корпоративні права ТОВ «БОЕДЕМ» не виділивши свою частку та частку ОСОБА_1 в спільному сумісному майні подружжя, порушивши при цьому права ОСОБА_1 . Оскільки судом задоволено вимоги ОСОБА_1 про визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним, вимоги ТОВ «МАКВІС ГРУП» є необґрунтованими.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Встановлено, що 10 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ «МАКВІС ГРУП», ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ».
Відповідно до п. 1.1. ОСОБА_2 , продавець, який є власником корпоративних прав на частку у статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ». У розмірі 53,8 %, продав, а ТОВ «МАКВІС ГРУП» та ОСОБА_3 , покупець, купив зазначені корпоративні права на частку у статутному капіталі, що в грошовому еквіваленті складає 15 131 грн 25 коп., наступним чином: ТОВ «МАКВІС ГРУП» купило 50 % корпоративних прав на частку в статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ», що в грошовому еквіваленті складає 14 062 грн 50 коп., ОСОБА_3 - 3,8 % корпоративних прав на частку в статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ», що в грошову еквіваленті складає 1 068 грн 75 коп.
Згідно п. 1.1.1. належність продавцеві корпоративних прав на частку у статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ» підтверджується Статутом ТОВ «БОЕДЕМ» та свідоцтвом ТОВ «БОЕДЕМ» про внесення ОСОБА_2 частки до статутного капіталу ТОВ «БОЕДЕМ» у повному обсязі від 09 листопада 2011 року.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначила, що договір від 10 листопада 2011 року слід визнати недійсним, оскільки під час його укладення порушено норми чинного законодавства.
Подаючи апеляційну скаргу, ТОВ «МАКВІС ГРУП» зазначило, що товариство є стороною договору купівлі-продажу від 10 листопада 2011 року, проте позивач, оспорюючи цей правочин, не пред'явила вимог до товариства. В свою чергу, клопотання товариства про залучення до участі в справі як відповідача, судом першої інстанції було необґрунтовано відхилено.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 26 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
Так, сторонами оспорюваного правочину є ОСОБА_2 та ТОВ «МАКВІС ГРУП», ОСОБА_3 .
Проте, позовні вимоги до ТОВ «МАКВІС ГРУП», як учасника договору купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі, позивачем не заявлені.
Розглядаючи відповідне клопотання ТОВ «МАКВІС ГРУП», суд першої інстанції відмовив у залученні товариства до участі у справі як відповідача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Отже, саме на суд покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, у зв'язку з чим суд має право й зобов'язаний визначити характер спірних правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, а також встановити суб'єктний склад учасників спору.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не звернув своєї уваги на вищенаведені вимоги закону і фактичні обставини, та в порушення норм цивільного процесуального закону, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, зокрема залученню ТОВ «МАКВІС ГРУП», яке є стороною оспорюваного договору,до участі в справі як відповідача.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Посилання представника ОСОБА_1 на те, що визнання договору недійсним є похідною вимогою, колегія суддів не приймає, оскільки для того щоб поділити майно подружжя необхідно мати відповідне майно у власності. Тому позовна вимога про визнання договору недійсним не є похідною, а є самостійною.
Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «МАКВІС ГРУП», колегія суддів виходить з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до господарських судів із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ» від 10 листопада 2011 року.
Зокрема, рішенням Господарського суду м. Києва від 19 лютого 2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ» від 10 листопада 2011 року.
Постановою Вищого господарського суду України від 30 липня 2014 року рішення Господарського суду м. Києва від 19 лютого 2014 року залишено в силі.
Оскільки договір купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ» від 10 листопада 2011 року на час розгляду справи є чинним, проведено відповідну державну реєстрацію цінних паперів, тому підстави для визнання в судовому порядку права власності на частку у статутному капіталі за ТОВ «МАКВІС ГРУП» відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 03 вересня 2020 року постановлено з неповним з'ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «МАКВІС ГРУП».
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «МАКВІС ГРУП» задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «МАКВІС ГРУП», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І., товариство з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ», про поділ майна подружжя, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстрації та визнання права власності відмовити.
У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору товариства з обмеженою відповідальністю «МАКВІС ГРУП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І., товариство з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ», про визнання права власності на частку у статутному капіталі відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2020 року.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: О.Ф. Лапчевська
О.П. Коцюрба