Справа № 686/29023/20
Провадження № 1-кс/686/15371/20
23 грудня 2020 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, погоджене прокурором Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2020 за №62020240000001219, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
встановив:
До слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 21.12.2020 надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, а саме: на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на всіх рахунках ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відкритих в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909, МФО 300335, в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять від особи. Також слідчий просить зобов'язати повідомити правоохоронні органи про суму арештованих коштів, що знаходяться на цих рахунках. В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020240000001219 від 09.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. У вказаному кримінальному провадженні 03 грудня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-яких дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. Санкція частини 3 статті 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів. Також досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 відкрив і користується розрахунковими рахунками у AT «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується відомостями щорічної декларації поданої ОСОБА_5 за 2019 рік. Слідчий посилається на те, що метою накладення даного арешту на майно, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки санкція частини 3 статті 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Отже, слідчий просить накласти арешт на розрахункові рахунки підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення спеціальної конфіскації та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження.
Слідчий у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання про накладення арешту за його відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі.
Згідно з ч.2 ст. 172 КПК України, клопотання прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, слідчий суддя розглядає без повідомлення ОСОБА_5 та його захисника, оскільки це може привезти до зняття коштів з рахунків є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Дослідивши наявні матеріали, приходжу до висновку, що у клопотанні слідчого слід відмовити з таких підстав.
Встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020240000001219 від 09.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що начальник митного поста «Новоград-Волинський» Київської митниці Державної митної служби України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зловживаючи службовим становищем з корисливих мотивів, особисто організував схему вимагання та одержання неправомірної вигоди від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за безперешкодне митне оформлення вантажів.
З метою одержання неправомірної вигоди ОСОБА_5 під час митного оформлення вантажів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснював заходи направлені на створення штучних перешкод, зокрема ініціював проведення повного огляду імпортованих вантажів та заходи зі збільшення вартості митних платежів.
У подальшому, з метою незаконного збагачення ОСОБА_5 , вимагав від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності неправомірну вигоду у розмірі від 400 до 800 доларів США за безперешкодне митне оформлення одного вантажу, умисно створивши умови, за яких особа вимушена дати неправомірну вигоду з метою запобігти шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів.
За версію органу досудового розслідування ОСОБА_5 , діючи всупереч службових обов'язків, з корисливих мотивів упродовж жовтня-грудня 2020 року створював умови з вимагання та подальшого одержання неправомірної вигоди від директора ПП «Мега-Майстер» ОСОБА_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , який займався підприємницькою діяльністю, пов'язаною з імпортом декоративних кованих металевих елементів в Україну з Китайської Народної Республіки та Республіки Туреччина.
Зокрема, під час розмитнення товару «декоративні ковані та литі елементи виготовлені з металу для оздоблення воріт, сходів, парканів, дверей» за декларацією № 100650/2020/811599 від 16.10.2020 поданою ПП «Мега-Майстер», співробітниками митниці за усною вказівкою ОСОБА_5 ініційовано проведення повного митного огляду вантажу, розвантаження транспортного засобу та здійснено коригування митної вартості, що призвело до сплати ОСОБА_6 додаткових митних платежів.
Після цього, 29.10.2020 начальник митного поста «Новоград-Волинський», Київської митниці Державної митної служби України ОСОБА_5 , знаходячись на робочому місці на території митного поста за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Наталівка, вул. Промислова, буд. 13, під час спілкування з директором ПП «Мега-Майстер» ОСОБА_6 висловив вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в розмірі від 400 до 800 доларів США за безперешкодне митне оформлення одного вантажу в залежності від його вартості.
Будучи вимушеним за таких обставин надати неправомірну вигоду, ОСОБА_6 17.11.2020 звернувся до ОСОБА_5 з проханням не чинити перешкод у митному оформленні двох контейнерів із верстатним обладнанням для обробки металу, на що останній погодився.
01.12.2020 ОСОБА_6 подав на митний пост «Новоград-Волинський» Київської митниці декларацію №100650/2020/813524 на розмитнення машини для обробки виробів з листового металу - станка для декоративного холодного прокату металу, моделі NL-DL60, одержувач ПП «Мега-Майстер» та митну декларацію № 100650/2020/813529 на розмитнення верстату для обробки металу за допомогою лазерного променя - оптоволоконного верстату лазерної різки металу (металевих листів і труб) включно зі складовими частинами та комплектуючими, моделі SF3015M, одержувач ТОВ «Нова Продакшн». За усною вказівкою начальника митного поста «Новоград-Волинський» ОСОБА_5 співробітниками митниці проведено швидке розмитнення товарів задекларованих ОСОБА_6 .
У подальшому 02.12.2020 близько 19 год. 15 хв. під час зустрічі поблизу будівлі по вул. Шевченка, 17, у м. Новоград-Волинський Житомирської області ОСОБА_5 , з наміром отримати неправомірну вигоду, запропонував ОСОБА_6 сісти до свого транспортного засобу «TOYOTA RAV 4», 2013 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Реалізуючи злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 , діючи умисно з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи у салоні зазначеного транспортного засобу за вказаною адресою, 02.12.2020 близько 19 год. 20 хв., одержав від ОСОБА_6 , згідно раніше висунутих вимог, неправомірну вигоду у розмірі 800 (вісімсот) доларів США за безперешкодне розмитнення двох контейнерів із верстатним обладнанням для обробки металу.
Цього ж дня о 19 год. 21 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України. Під час обшуку транспортного засобу «TOYOTA RAV 4», 2013 р.в., номер кузова НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.11.2020 виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 800 (вісімсот) доларів США, які ОСОБА_5 незаконно отримав від ОСОБА_6 .
03 грудня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-яких дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Слідчий обґрунтовує необхідність накладення арешту на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на всіх рахунках ОСОБА_5 , відкритих в АТ «Райффайзен Банк Аваль» тим, що накладення даного арешту на майно, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки санкція частини 3 статті 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
На підставі ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.2 ст.8 принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення згідно ст. 94, 132, 173 КПК України врахувуються правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчим суддею звертається увага на відмінність понять конфіскації як покарання та спеціальної конфіскації як примусового вилучення в дохід держави предметів, знарядь та одержаного в результаті вчинення злочину майна.
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 96? КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, згідно з ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Клопотання слідчого про накладення арешту не конкретизоване, не містить відомостей про суми грошових коштів, розміщених на рахунках ОСОБА_5 , відкритих у АТ «Райффайзен Банк Аваль». Крім того, клопотання не містить визначеної слідчим межі грошових коштів ОСОБА_5 , на які слідчий просить накласти арешт.
Більше того, вимогами ст. 170, 173 КПК України не передбачено повноважень слідчого судді при вирішенні питання про арешт майна приймати рішення про зобов'язання службових осіб банківської установи до вчинення певних дій, зокрема, повідомити правоохоронні органи про суму арештованих коштів, що знаходяться на цих рахунках як про це просить слідчий. Такий спосіб зобов'язання банківської установи до вчинення дій не відповідає завданням арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, а є по суті тимчасовим доступом до речей та документів, тобто іншим окремим заходом забезпечення кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що з поданого клопотання та доданих до нього матеріалів слід прийти до висновку, що накладення арешту на банківські рахунки ОСОБА_5 та розміщені на них грошові кошти, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи останнього потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, буде непропорційним втручанням у його право,змусить нести надмірний тягар, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2020 за №62020240000001219, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, що не були присутні в судовому засіданні з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1