Справа № 676/2240/19
Номер провадження 2/676/114/20
11 вересня 2020 р. Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Швець О.Д.
з участю секретаря - Чекашкіної О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янець-Подільському цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу. В обґрунтування вимог вказує, що 09 лютого 2015 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Хмельницького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 було укладено Договір про відкриття та обслуговування рахунку та випуск платіжної картки № 495021. 08 квітня 2015 року між АТ «Ощадбанк» та позичальником було укладеного додатковий договір № 1 до договору № 495021, відповідно до якого позичальнику встановлений кредитний ліміт та було надано кредит у сумі 12 000 грн. Позичальник належним чином не виконував умови договору щодо сплати платежів у розмірі та у порядку, передбачених вищевказаними договором, й станом на 15.02.2016 р. заборгованість позичальника за договором становила 12 529 грн. 33 коп. Майнові інтереси АТ «Ощадбанк», що пов'язані з матеріальними збитками, завданими внаслідок неповернення або неповного повернення позичальником кредитів та/або несплатою або частковою несплатою процентів по кредитах на умовах, встановлених договорами, були застраховані у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» згідно договору добровільного страхування кредитів № 055/11 від 01.08.2014 р. У зв'язку із вищезазначеним АТ «Ощадбанк звернулось до ПрАТ «УПСК» із заявою про виплату страхового відшкодування. ПрАТ «УПСК», виконуючи свої зобов'язання по договору № 055/11 від 01.08.2014 р., визнав факт неповного погашення позичальником грошового зобов'язання згідно умов договору перед АТ «Ощадбанк» страховим випадком та провів виплату страхового відшкодування в розмірі 12 529 грн. 33 коп. таким чином в розумінні ст. 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» у страховика виникло право вимоги до страхувальника вимаги відшкодування збитків. Просить стягнути з відповідача на користь ФОП ОСОБА_1 12 529 грн. 33 коп. та судові витрати.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, просить застосувати строки позовної давності.
Судом встановлено, що 09 лютого 2015 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Хмельницького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 було укладено Договір про відкриття та обслуговування рахунку та випуск платіжної картки № 495021.
08 квітня 2015 року між АТ «Ощадбанк» та позичальником було укладеного додатковий договір № 1 до договору № 495021, відповідно до якого позичальнику встановлений кредитний ліміт та було надано кредит у сумі 12 000 грн. зі строком користування, який відповідає строку дії платіжної картки.
01.08.2014 р. між позивачем та обласне управління АТ «Ощадбанк» був укладений договір добровільного страхування кредитів №055/11, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, і пов'язані з неповерненням або неповним поверненням Позичальниками Страхувальнику кредиту та/або несплатою або частковою несплатою о ньому на умовах, встановлених відповідними Кредитним договорами .
Виходячи із змісту умов вказаного договору страхування №055/11, сторони погодили, що страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування за цим договором і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховим ризиком за цим договором є можливість невиконання або неналежного виконання позичальником умов кредитного договору. Страховим випадком є факт завдання збитків страхувальнику внаслідок невиконання або часткового невиконання позичальником своїх зобов'язань з повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом в строки та на умовах, що передбачені в конкретному кредитному договорі, внаслідок неплатоспроможності позичальника. Під неплатоспроможністю позичальника сторони розуміють невиконання позичальником умов кредитного договору зі своєчасної сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом понад 10 календарних днів з будь-яких причин, за винятком тих, що передбачені розділом 6 цього договору.
Статті 526, 525 ЦК України визначають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Так статті 979, 980 ЦК України визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
За змістом ст.989 ЦК України, страхувальник зобов'язаний, зокрема своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором; повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.
Згідно з п.п. 9.1., 9.2., 9.3 договору страхування, страхувальник зобов'язаний протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з моменту коли йому стало відомо про настання страхового випадку, передбаченого умовами цього договору, письмово повідомити про це страховика.
Для отримання страхового відшкодування страхувальник протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту виконання умов п.9.1 надає страховику заяву з одночасною передачею завірених уповноваженим працівником страхувальника, копій всіх документів, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку, згідно визначеного вичерпного переліку документів.
Розмір страхового відшкодування - це прострочена заборгованість позичальника по кредитному договорі в розмірі непогашеної суми кредиту та процентів за користування кредитом за 2 (два) місяці згідно умов конкретного кредитного договору на дату настання страхового випадку.
Судом встановлено, що 06.05.2015 ПАТ «Державний ощадний банк України» на виконання вимог ст.989 ЦК України та вищезазначених умов договору страхування на адресу позивача було направлено заяву про страхове відшкодування, з повідомленням про те що за відповідачем наявна загальна сума заборгованості за кредитом у розмірі 12 529,33 грн.
Згідно п. 9.5 Договору страхування, після отримання заяви та документів, передбачених п. 9.2 цього договору, страховик зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів: а) з'ясувати обставини страхового випадку, скласти страховий акт та визначити розмір збитку; б) зробити розрахунок суми страхового відшкодування; в) виплатити страхове відшкодування протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту складання страхового акту.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за цим договором, в межах суми виплати страхового відшкодування переходить право вимоги, яке страхувальник має до позичальника, внаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором (п.9.6).
Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2016 позивачем на підставі вищезазначеної заяви ПАТ «Державний ощадний банк України» про настання страхового випадку та доданих до нього документів, було складено страховий Акт № 055/11/008/16 та відповідно 30.03.2016 здійснено ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» виплату страхового відшкодування в розмірі 12 529,33 грн. на користь філії - Хмельницьке обласне управління АТ «Ощадбанк», що підтверджується випискою від 30.03.2016 р .
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічна норма передбачена в ст. 27 Закону України «Про страхування», за якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
05 лютого 2019 року між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ФОП ОСОБА_1 укладений договір № 05/02/2019 про відступлення права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за укладеними договорами страхування.
Згідно пункту 4 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Перехід права вимоги страхувальника до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією.
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
За приписами статті 253 цього ж Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому згідно із частиною першою статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Для спірних відносин застосовуються загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256,257 ЦК України).
Уданій справі днем настання страхового випадку відповідно до розділу 4 договору добровільно страхування кредитів №055/11 від 01.08.2014 р. є факт завдання збитків Страхувальнику внаслдіок невиконання позичальником своїх зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом в строки та на умовах, що передбачені в конкретному кредитному договорі внаслідок неплатоспроможності позичальника.
Згідно з п.п. 9.1., 9.2., 9.3 договору страхування, страхувальник зобов'язаний протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з моменту коли йому стало відомо про настання страхового випадку, передбаченого умовами цього договору, письмово повідомити про це страховика.
Банк повідомив страховика про настання страхового випадку 24.02.2016 р.
Отже, за змістом вищенаведених норм, загальна позовна давність тривалістю у три роки починає перебіг 24.02.2016 і спливає у відповідні число та місяць останнього року, тобто такі, що відповідають числу та місяцю настання події.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що у цій справі позовна давність спливає 24.02.2019 року.
ФОП ОСОБА_1 , як правонаступник приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», звернувся до суду з позовом 01.04.2019 тобто після спливу позовної давності.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідачем подано до суду заяву про застосування позовної давності.
Враховуючи, що позов у даній справі подано із спливом позовної давності суд приходить до висновку про відмову у позові у зв'язку із спливом позовної давності.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, 261,264, 265, 993 ЦК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.
Позивач: ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.