Провадження № 33/803/1521/20 Справа № 204/6982/20 Суддя у 1-й інстанції - Білик І. А. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
18 грудня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2020 року, якою провадження у справі про притягнення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який
проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення,
за участю:
особи, що притягується
до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ,
потерпілого ОСОБА_1 ,
Згідно постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2020 року водій ОСОБА_2 07 жовтня 2020 року о 17.30 год., керуючи транспортним засобом марки DAF 95 XF, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом Gentrail 34c, н.з. НОМЕР_2 , на перехресті проїзних частин вул. Робочої та вул. В.Антоновича при зміні напряму руху не переконався в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом Peugeot-107, н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку, той в свою чергу здійснив некерований рух та наїхав на транспортний засіб Lexus is 200, н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим було спричинено матеріальну шкоду. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі потерпілий просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що справу було розглянуто за його відсутності, копію оскаржуваної постанови отримав 16 листопада 2020 року.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на те, що не може бути такого, щоб при ДТП не було порушників ПДР України та винуватих осіб.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи та заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 29 жовтня 2020 року. З матеріалів слідує, що оскаржувану постанову було винесено за відсутності потерпілого, апеляційна скарга представником потерпілого подана до суду першої інстанції 25 листопада 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, враховуючи, що оскаржувану постанову було винесено за відсутності потерпілого, копію оскаржуваної постанови ним отримано 17 листопада 2020 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою останнього, а також вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про недоведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Так, за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 129186 від 07 жовтня 2020 року ОСОБА_2 інкримінується порушення вимог пункту 10.1 ПДР України, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
На підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, уповноваженою особою, якою відносно останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення, покладено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 129186 від 07 жовтня 2020 року; схему місця ДТП; рапорт поліцейського; письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відеозапис з камер “Безпечне місто”.
Разом з тим, порівнюючи наявні матеріали справи з доводами потерпілого апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про відсутність у матеріалах справи достатніх, належних та переконливих доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, з наявного у матеріалах справи відеозапису слідує, що 07 жовтня 2020 року о 17:32:26 год. транспортний засіб DAF95ХF430, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом Gentrail 34c, номерний знак НОМЕР_2 , здійснює маневр повороту з вул. Робочої на вул. В.Антоновича та зупиняється на перехресті вказаних вулиць, щоб пропустити автомобілі, які рухаються по вул. Робочій з правої сторони. Позаду транспортного засобу DAF95ХF430 з вул. Робочої на вул. В.Антоновича в цей же час також рухається автомобіль PEUGEOT 107, номерний знак НОМЕР_3 , який спочатку зупиняється за транспортним засобом НОМЕР_5 , а потім здійснює маневр - обгін на перехресті зліва від вказаного автомобіля DAF95ХF430. В цей же час автомобіль Lexus IS 200, номерний знак НОМЕР_4 , виїжджає на перехрестя з вул. Робочої в бік вул. В.Антоновича, завершуючи маневр повороту ліворуч на вул. В.Антоновича, а автомобіль PEUGEOT 107 в цей же час, знаходячись на зустрічній смузі, після зіткнення з транспортним засобом НОМЕР_5 скоює зіткнення з транспортним засобом Lexus IS 200, який рухається у зустрічному напрямку руху та від зіткнення зупиняється.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно того, що водій ОСОБА_2 у час та у місці, зазначеному у протоколі, керуючи транспортним засобом DAF 95ХF 430, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом Gentrail 34c, номерний знак НОМЕР_2 , на перехресті з вул. В.Антновича та вул.Робочої в м. Дніпрі, фактично проїхав перехрестя дотримуючись ПДР, а не здійснив рух при зміні напрямку руху з порушенням п.10.1 ПДР, як про це зазначено у протоколі.
При цьому, зазначити, що згідно письмових пояснень водія ОСОБА_3 , остання намагалася обігнати водія фури, при цьому видимість у водія фури на той момент була обмеженою, тобто, фактично водій автомобіля PEUGEOT 107, номерний знак НОМЕР_3 , при здійсненні вказаного маневру, а саме обгону на перехресті транспортного засобу DAF 95ХF 430, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом, не переконалася у безпечності свого маневру, та не врахувала габарити вантажного автомобіля DAF95ХF430, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом, а також не врахувала обмеженої видимості водія вантажівки.
Вищезазначене спростовує доводи представника потерпілого в апеляційній скарзі щодо наявності в матеріалах справи доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом. Сторони не були обмежені в наданні доказів та вирішенні клопотань в суді першої інстанції в частині призначення експертиз, тому приходжу до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено.
Порушень норм матеріального або процесуального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обгрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити потерпілому ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2020 року.
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2020 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот