Провадження № 33/803/1575/20 Справа № 203/1754/20 Суддя у 1-й інстанції - Підберезний Г. А. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
22 грудня 2020 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Болтіка Антона Сергійовича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2020 року якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 15.05.2019 року згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 14.03.2019 № НОМЕР_1 в зоні діяльності Волинської митниці ДФС з Республіки Литва, ОСОБА_1 перемістив бувший у використанні легковий автомобіль марки TOYOTA, модель - AVENSIS, 2003 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_2 , обладнаний двигуном внутрішнього згорання № НОМЕР_3 з робочим об'ємом циліндрів 1794см. куб., вартістю відповідно до рахунку-фактури від 13.05.2019 LD№03153 1 300 Євро (38 181,56 грн. по курсу НБУ на 15.05.2019).
У подальшому 16.05.2019 на підставі попередньої митної декларації типу «ІМ 40 ЕЕ» від 14.05.2019 №806020/2019/209482 вказаний транспортний засіб доставлено в зону діяльності Полтавської митниці ДФС та задекларовано за електронною митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ зареєстрованою за № 806020/2019/209743. Під час здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України вищевказаного транспортного засобу та встановлення його вартості, відділом протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Полтавської митниці ДФС ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Литва.
25.11.2019 на адресу Полтавської митниці ДФС надійшов лист Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії від 19.11.2019 № 31193/7/99-99-20-02-01-17 з відповіддю митних органів Республіки Литва на запит української сторони та документи стосовно проведення перевірки законності ввезення на митну територію України бувшого у використанні автомобіля марки «TOYOTA», моделі «AVENSIS», номер кузова НОМЕР_2 . Митними органами Республіки Литва разом з відповіддю надіслано завірену копію рахунку-фактури від 13.05.2019 LD № 03153. При порівнянні інформації, наявної в рахунку-фактурі, надісланого митними органами Республіки Литва з відомостями, зазначеними у документах, наданих ОСОБА_1 у Волинську митницю ДФС під час ввезення в Україну та у Полтавську митницю ДФС до митного оформлення, було виявлено розбіжності в частині покупця та вартості зазначеного вище товару.
Згідно наданого ОСОБА_1 у Волинську митницю ДФС рахунку-фактури від 13.05.2019 LD№03153, продавцем є UAB «LD INVESTICIJA», покупцем - ОСОБА_2 , а вартість автомобіля складає 1300 Євро (38 181,56 грн. по курсу НБУ), проте за рахунком-фактурою від 13.05.2019 LD№03153, надісланим митними органами Республіки Литва продавцем вищезазначеного автомобіля виступає UAB «LD INVESTICIJA», а покупцем - ОСОБА_3 (код 19860426-07179, Sevcenko, g. 3, Poltava, Ukraina), при цьому вартість транспортного засобу складає 2400 Євро (70 489,06 грн. по курсу НБУ).
Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Полтава, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 04.03.1996, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , здійснив переміщення товару через митний кордон України згідно митної декларації № 806020/2019/209743 з приховуванням від митного контролю шляхом надання Полтавській митниці ДФС в якості підстави для переміщення автомобіля марки «TOYOTA», моделі «AVENSIS», номер кузова НОМЕР_2 вартістю 70 489,06 грн. через митний кордон України документу -рахунку-фактури від 13.05.2019 LD№03153, який містить неправдиві відомості щодо вартості автомобіля марки «TOYOTA», моделі «AVENSIS», номер кузова НОМЕР_2 , чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 Митного кодексу України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Болтік А.С. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою закрити провадження по даній справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Також захисником було подано клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що первісна апеляційна скарга була подана захисником у встановлений законом строк, копію постанови апеляційного суду отримав 19.11.2020 року отримав поштою лише 26 листопада 2020 року, після чого одразу було подано повторну апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 ИК України; дії ОСОБА_1 були помилково кваліфіковані митним органом за ч. 1 ст. 483 МК України, а не за ч. 1 ст. 485 МК України.
Вказує, що копія рахунку-фактури від 13.05.2019 LD №03153, отримана від митних органів Республіки Литва без будь-якого перекладу та належного посвідчення.
Також зазначає, що судом першої інстанції було проігноровано клопотання сторони захисту про виклик свідка.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та діючий в його інтересах адвокат Болтік А.С. підтримали в повному обсязі подану апеляційну скаргу, підтвердили викладені в її обґрунтування доводи та просили апеляційну скаргу задовольнити.
Представник митниці заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив постанову місцевого суду залишити без змін, оскільки вважав постанову районного суду законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП та ст. ст. 486, 487, 489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, відносно ОСОБА_1 були дотримані та виконані в повному обсязі.
Так відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, та стало встановлення районним судом в ході розгляду справи наявності в діянні останнього об'єктивної сторони інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Апеляційним переглядом встановлено, що 15.05.2019 року згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 14.03.2019 № НОМЕР_1 в зоні діяльності Волинської митниці ДФС з Республіки Литва, ОСОБА_1 перемістив бувший у використанні легковий автомобіль марки TOYOTA, модель - AVENSIS, 2003 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_2 , обладнаний двигуном внутрішнього згорання № НОМЕР_3 з робочим об'ємом циліндрів 1794см. куб., вартістю відповідно до рахунку-фактури від 13.05.2019 LD№03153 1 300 Євро (38 181,56 грн. по курсу НБУ на 15.05.2019).
У подальшому 16.05.2019 на підставі попередньої митної декларації типу «ІМ 40 ЕЕ» від 14.05.2019 №806020/2019/209482 вказаний транспортний засіб доставлено в зону діяльності Полтавської митниці ДФС та задекларовано за електронною митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ зареєстрованою за № 806020/2019/209743. Під час здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України вищевказаного транспортного засобу та встановлення його вартості, відділом протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Полтавської митниці ДФС ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Литва.
25.11.2019 на адресу Полтавської митниці ДФС надійшов лист Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії від 19.11.2019 № 31193/7/99-99-20-02-01-17 з відповіддю митних органів Республіки Литва на запит української сторони та документи стосовно проведення перевірки законності ввезення на митну територію України бувшого у використанні автомобіля марки «TOYOTA», моделі «AVENSIS», номер кузова НОМЕР_2 . Митними органами Республіки Литва разом з відповіддю надіслано завірену копію рахунку-фактури від 13.05.2019 LD № 03153. При порівнянні інформації, наявної в рахунку-фактурі, надісланого митними органами Республіки Литва з відомостями, зазначеними у документах, наданих ОСОБА_1 у Волинську митницю ДФС під час ввезення в Україну та у Полтавську митницю ДФС до митного оформлення, було виявлено розбіжності в частині покупця та вартості зазначеного вище товару.
Згідно наданого ОСОБА_1 у Волинську митницю ДФС рахунку-фактури від 13.05.2019 LD№03153, продавцем є UAB «LD INVESTICIJA», покупцем - ОСОБА_2 , а вартість автомобіля складає 1300 Євро (38 181,56 грн. по курсу НБУ), проте за рахунком-фактурою від 13.05.2019 LD№03153, надісланим митними органами Республіки Литва продавцем вищезазначеного автомобіля виступає UAB «LD INVESTICIJA», а покупцем - ОСОБА_3 (код 19860426-07179, Sevcenko, g. 3, Poltava, Ukraina), при цьому вартість транспортного засобу складає 2400 Євро (70 489,06 грн. по курсу НБУ).
Вина ОСОБА_1 в порушенні митних правил в повному обсязі підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності.
Такий висновок місцевого суду є законним та обґрунтованим, в повному обсязі узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КупАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Об'єктивною стороною передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення є переміщення або дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема, подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів, підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
У протоколі про порушення митних правил № 0060/11000/20 від 03 лютого 2020 року об'єктивна сторона правопорушення зазначена як переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів України, як підстави для його переміщення підроблених документів, що містять неправдиві дані щодо відправника та вартості товару.
При цьому, обов'язок декларування товарів і транспортних засобів передбачає вимогу заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (ст.81 МК України).
Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно з ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Відповідно до п. 5 ст. 1 МК України особа, яка здійснює зазначені дії є декларант.
Декларантом може бути тільки особа, яка має чітко визначені повноваження щодо товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон та підлягають декларуванню, а також відповідно до зазначених повноважень, реалізовує право на декларування.
Згідно ст. 88 МК України, декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених ним у декларації.
Так, ч. 1 ст. 87 МК України визначено, що декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери.
Відповідно до ст.ст. 10, 11, КУпАП порушення митних правил, як різновид адміністративного правопорушення, може бути вчинено як умисно так і з необережності.
ОСОБА_1 здійснював декларування товару, що переміщувався через митний кордон, а тому може нести відповідальність за дії, які він вчинив.
Твердження ж апеляційної скарги про неповноту дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі істотні для справи обставини з'ясовані всебічно та об'єктивно, встановленим обставинам дана належна юридична оцінка.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що отримана від митних органів Литовської Республіки рахунок-фактура від 13.05.2019 року LD № 03153 є неналежним, недопустимим доказами у справі, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до вимог статті 491 МК України така інформація є підставою для порушення справи про порушення митних правил та відповідає вимогам статті 495 МК України.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта, стосовно неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 , оскільки, з об'єктивної сторони порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, проявляються у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю яке проявляється зокрема у формі подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості встановленого місця, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно із УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Порівняльний аналіз статей 483 та 485 МК України дає підстави для висновку, що правопорушення, передбачене ст. 483 МК України може бути вчинене як умисно, так і з необережною формою вини, на відміну від ст. 485 МК України, деякі ознаки об'єктивної сторони якої є тотожною зі ст. 483 МК України (в тому числі і заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо одержувача товару), але з обов'язковою кваліфікуючою ознакою "з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру", що можливо тільки за прямого умислу.
Письмові пояснення, надані суду апеляційної інстанції в частині обставин за яких відбулося ввезення ОСОБА_1 автомобіля на митну територію України, не заслуговують на увагу, оскільки жодним належним та допустими доказом не підтверджуються.
Тако письмові пояснення в частині відсутності відсутності прямого умислу не знайшли свого підтвердження, оскільки ОСОБА_1 , маючи усі необхідні документи, особисто надавава до митниці Литовської Республіки та митниці України рахунки з різною вартістю траспортного засобу.
Що стосується клопотання захисник про виклик свідка ОСОБА_4 , то апеляційний суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки останній не є учасником провадження, крім того, в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення вини ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування законної постанови суду першої інстанції, оскільки зводяться до незгоди з постановленим судовим рішенням і свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи не знайшли та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновків, що районним судом було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України і всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив.
Таким чином, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, відносно ОСОБА_1 і дотримавшись при цьому вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП та ст. ст. 486, 487, 489 МК України, місцевий суд ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду і вважає необхідним апеляційну скаргу адвоката Болтіка А.С. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КпАП України апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Болтіка А.С. в інтерасах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун