Провадження № 11-сс/803/1627/20 Справа № 183/3684/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 грудня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2020 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Гуляйполе Криничанського району Дніпропетровської області, громадянки України, пенсіонерки, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_8 ,
прокурора - ОСОБА_9 ,
підозрюваної - ОСОБА_7 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , -
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2020 року, ОСОБА_7 , підозрюваній у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 грудня 2020 року.
Мотивуючи прийняте рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, враховував вагомість доказів, які є достатніми для висновку про обґрунтовану підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії особливо тяжкого, суворість покарання у разі визнання ОСОБА_7 винуватою у вчиненні цього злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, особу підозрюваної та дані, які б виключали застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, та дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що у провадженні наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який був встановлений при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому перебування підозрюваної на волі буде суперечити інтересам суспільства і є беззаперечною підставою для продовження їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисники просять ухвалу слідчого судді скасувати, й в задоволенні клопотання слідчого про продовження застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, та обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування своїх вимог, захисники посилаються на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою. На переконання апелянтів, слідчий суддя продовжив дію запобіжного заходу на строк, який перевищує строк досудового розслідування. Також, указується в скарзі на невирішення слідчим суддею питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави, як і не обґрунтована неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів. Вказують апелянти й на порушення порядку вручення повідомлення про підозру, оскільки його було складено 07 жовтня 2020 року, а вручено підозрюваній ОСОБА_7 08 жовтня 2020 року. При цьому, адвокати вважають недоведеним ризик можливих спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, на переконання захисників, клопотання про продовження запобіжного заходу подано з порушенням ст. 20-5 Перехідних положень КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, думки підозрюваної та захисників, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги, співставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, колегія суддів приходить до такого висновку.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про невідповідність ухвали вимогам кримінального процесуального закону, є обґрунтованими.
Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З вимог ст. 177 КПК України вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання органу досудового розслідування про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою в частині необхідності його провадження, дотримано, оскільки ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, який слугував підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжує існувати.
Разом з цим, колегія суддів вважає правильними доводи апеляційної скарги стосовно того, що продовжений слідчим суддею строк тримання під вартою підозрюваної перевищує строк досудового розслідування, та про необхідність визначення застави у провадженні, як альтернативного запобіжного заходу.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Наявними матеріалами підтверджено, що СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020040350000779 від 28 травня 2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
08 жовтня 2020 року слідчим СВ Новомосковського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетовської області ОСОБА_7 вручене повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке погоджене із прокурором ОСОБА_9 ..
Згідно із ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Частиною 3 статті 219 КПК України визначено, що досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Враховуючи вимоги кримінального процесуального закону, конкретні обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з постановлянням нової, якою продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , підозрюваній у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, до 08 грудня 2020 року.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вимоги закону, особу підозрюваної, тяжкість злочину, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_7 , її матеріальний стан, колегія суддів приходить до переконання про можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у провадженні у вигляді застави, у відповідності до ст.ст. 182, 183 КПК України, у розмірі, достатньому для гарантування виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
З огляду на викладене, оцінивши всі обставини провадження, а також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає, що підстави для застосування щодо ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу відсутні, оскільки вони не зможуть забезпечити запобігання встановленого ризику, тому щодо підозрюваної слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначення застави, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
З огляду на викладене, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала скасуванню з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2020 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою продовжити строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_7 до 08 грудня 2020 року включно.
Визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 175760 (сто сімдесят п'ять сімсот шістдесят) гривень, які можуть бути внесені підозрюваною або заставодавцем на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою.
Роз'яснити, що підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному судом розмірі протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При внесенні суми застави у визначеному судом розмірі, підозрювана підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 покласти такі обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
3) прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, документи що дають право на виїзд з України.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4