Справа № 165/2689/20 Провадження №33/802/841/20 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А. В.
Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А.
21 грудня 2020 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Козка Ю.М. в на постанову Нововолинського міського суду від 20 жовтня 2020 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 визнано винним і притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він близько 17 год. 10 хв. 02 вересня 2020 року керував автомобілем марки "Шкода Октавіа", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вул. Іваничівське шосе в м. Нововолинськ, у стані алкогольного сп'яніння, тим самим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 оскаржує її з мотивів незаконності, неповноти судового розгляду. Вважає, що таке судове рішення не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
Посилається на те, що судом порушено його право на захист, оскільки суд безпідставно розглянув справу без його участі. Жодних повідомлень з суду він не отримував, а тому просить звернути увагу, що суд його не повідомив про дату і час розгляду адміністративних матеріалів. Зазначає, що з 20 до 30 жовтня 2020 року перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується відповідною довідкою.
Доводить, що особи, зазначені в протоколі та акті огляду ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 це працівники служби охорони Арсенал, яких на місце складення протоколу викликали працівники поліції, тому ці особи не можуть бути свідками, так як існує обґрунтований сумнів у неупередженості останніх.
Оскільки присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи не був, копію постанови від 20 жовтня 2020 року отримав на свою поштову адресу 02 листопада 2020 року, що підтверджується роздруківкою трекінгу «Укрпошти», просить поновити пропущений строк на внесення апеляційної скарги на постанову суду, так як він пропущений з поважних причин, постанову суду скасувати, провадження у справі щодо нього закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Так, ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи щодо нього в суді першої інстанції, копію постанови від 20 жовтня 2020 року отримав 02 листопада 2020 року, при цьому апеляційну скаргу подав 12 листопада 2020 року, при тому як стверджується довідкою (а.с. 20) з 20 до 30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Нововолинська центральна міська лікарня», що суд визнає поважними причинами пропуску строку на оскарження, а тому, виходячи з принципу доступу до правосуддя, який випливає з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, строк на апеляційне оскарження постанови суду слід поновити, відтак, суд вважає за необхідне прийняти подану ним апеляційну скаргу до розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону не дотримав.
Як видно з оскарженої постанови суду першої інстанції суддя, ухвалюючи рішення проводити судовий розгляд в відсутність ОСОБА_1 , вказував про те, що останній за викликом суду для розгляду справи не з'явився, хоча був належним чином повідомлений.
Однак, як видно з матеріалів справи, розгляд справи щодо ОСОБА_1 відбувся 20 жовтня 2020 року у відсутність особи, що притягається до відповідальності, за відсутності в суду будь-яких даних про його повідомлення про місце, день та час судового розгляду. Повістки, якими ОСОБА_1 викликався до суду першої інстанції на вказані дати, були повернуті поштовим відділенням за зворотною адресою, з відмітками про невручення. В інший спосіб дана особа судом не повідомлялась.
Зважаючи на відсутність будь-яких даних про повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання 20 жовтня 2020 року, доводи апеляційної скарги першого про те, що його не було повідомлено про судове засідання, в якому суд ухвалив оскаржуване ним рішення, матеріалами справи не спростовано.
Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено можливість розгляду справ (в яких участь особи, що притягується до відповідальності не є обов'язковою) у відсутність цієї особи в разі, якщо в суду є відомості про повідомлення особи про судовий розгляд справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що він не був належним чином повідомлений про час та день слухання справи, чим суд позбавив того права на захист і справедливий суд.
Зазначені порушення вимог КУпАП є істотними, оскільки перешкодили судді ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, у зв'язку з чим постанова судді підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується вст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, серії ДПР18 №229559 від 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем "Шкода Октавіа" д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 А ПДР України, що також підтверджується протоколом тестування на алкоголь, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.9А ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Порушень порядку проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння апеляційним судом не встановлено, а тому доводи апелянта в цій частині до задоволення не підлягають.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ч.2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
В даному випадку строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 сплинув 02 грудня 2020 року, а тому провадження в справі, відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 294, 247 п.1 КУпАП, суддя
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Нововолинського міського суду від 20 жовтня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Нововолинського міського суду від 20 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк