Справа № 161/20441/20 Провадження №11-сс/802/711/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
23 грудня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 14 грудня 2020 року (ЄРДР №12020030090000155),
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 14 грудня 2020 року задоволено клопотання прокурора, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування тобто до 05 січня 2021 року включно з покладенням на підозрюваного обов'язків.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором надано докази про наявність ризиків зазначених в клопотанні, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний ОСОБА_9 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому прийшов до висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт з покладенням на підозрюваного обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання. Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відмовити. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою та такою, що постановлена з істотним порушенням норм Конституції України та чинного процесуального законодавства, оскільки слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, а ті, які наведені в ухвалі слідчого судді, ґрунтуються лише на припущеннях. Вказує, що судом не взято до уваги наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, оскільки останній є одруженим, проживає з батьками у великій родині, а також має позитивні характеристики за місцем свого проживання. Не працевлаштований, саме через застосування до останнього цілодобового домашнього арешту, оскільки неодноразово йому було запропоноване офіційне працевлаштування водієм, механіком, слюсарем з ремонту автомобілів. Окрім того, слідчим суддею не враховано відсутність обґрунтованої підозри.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, захисників та підозрюваного, які підтримали апеляцію з викладених в ній підстав, прокурора, яка заперечила проти апеляційної скарги захисника та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч.6 ст.181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати шести місяців. Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 14 грудня 2020 року до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про продовження запобіжного заходу слідчий та прокурор довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати про існування хоча б одного із ризиків про те, що підозрюваний ОСОБА_9 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Зазначені обставини і наявність вищевказаних ризиків є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу в продовженні ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Дані підстави і наявність ризиків не змінилися і по теперішній час.
Враховано судом і те, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, санкція статей передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, окрім того, вказані злочини вчинені проти авторитету органів державної влади.
У зв'язку з чим, апеляційний суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано продовжив запобіжних захід у вигляді домашнього арешту, а тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали по викладених в апеляційній скарзі доводах захисника, апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 грудня 2020 року про продовження ОСОБА_9 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді