Справа № 161/5317/18 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р. М.
Провадження № 22-ц/802/1240/20 Категорія: 76 Доповідач: Здрилюк О. І.
23 грудня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О.І.,
суддів - Бовчалюк З.А., Шевчук Л.Я.,
секретар судового засідання - Ковалько О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Координаційного центру з надання правової допомоги про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2020 року,
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2020 року залишено без розгляду заяву Координаційного центру з надання правової допомоги про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, що пов'язані із явкою до суду у даній цивільній справі.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу та прийняти нове судове рішення - про відмову відповідачу в ухваленні додаткового рішення, стягнувши з Координаційного центру з надання правової допомоги на його користь понесені у зв'язку із розглядом заяви про ухвалення додаткового рішення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15360 грн..
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на її безпідставність, просить ухвалу суду від 20 жовтня 2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, учасники справи у судове засідання не з'явилися і їх неявка відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Крім того, позивач подав заяву, у якій, зазначивши про причини неявки, просить розглядати справу за їх з представником відсутності.
Згідно з ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувана ухвала - до скасування з таких підстав.
Залишаючи заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що представниками відповідача до закінчення судових дебатів чи розгляду справи та протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду не було подано до суду відповідних доказів та відповідної заяви з цього приводу не зроблено, а тому з урахуванням вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України заява відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи підлягає залишенню без розгляду.
Проте, такий висновок суду є помилковим, оскільки зроблений із порушенням норм процесуального права.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до положень ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані з явкою до суду (ст.138 ЦПК України).
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Аналіз наведених правових норм вказує на те, що обов'язковою умовою для вирішення питання про стягнення судових витрат має бути відповідна про це заява сторони, зроблена або подана до судових дебатів у справі.
Рішення суду по суті позовних вимог ОСОБА_1 ухвалено судом першої інстанції 19 вересня 2018 року (т.2 а.с.196).
Із матеріалів справи вбачається, що до закінчення судових дебатів у справі сторона відповідача не зробила ні усної, ні письмової заяви щодо відшкодування судових витрат, пов'язаних із явкою до суду.
Заява про стягнення таких судових витрат із відповідними доказами подана до суду засобами поштового зв'язку лише у грудні 2019 року (т.4 а.с.1-37), що є підставою не для залишення її без розгляду, а для відмови в ухваленні додаткового рішення (ст.270 ЦПК України).
Крім того, суд першої інстанції, мотивуючи відмову у стягненні із відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15360 грн., пов'язаних із розглядом судом заяви про ухвалення додаткового рішення, дійшов висновку, що такі витрати не можуть бути стягнуті у зв'язку із відсутністю доказів про їх понесення.
Проте, така мотивація також є помилковою.
Статтями 141, 142 ЦПК України визначено порядок та підстави розподілу судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу лише у випадку розгляду справи по суті, тобто задоволення, чи відмови у позові.
Питання розподілу судових витрат у випадку розгляду будь-яких інших заяв, клопотань - законом не передбачено.
З урахуванням наведеного, вимога позивача про стягнення на його користь понесених у зв'язку із розглядом судом заяви про ухвалення додаткового рішення витрат на професійну правничу допомогу не підлягають до задоволення саме з цих підстав, а не у зв'язку із відсутністю доказів про їх понесення.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції в частині вирішення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення та мотивація суду щодо відмови у стягненні на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу зроблені з порушенням норм процесуального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування ухвали суду з прийняттям нового судового рішення.
Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.268 ч.5, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2020 року скасувати та прийняти нове судове рішення.
Відмовити Координаційному центру з надання правової допомоги в ухваленні додаткового рішення про стягнення судових витрат, що пов'язані із явкою до суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Координаційного центру з надання правової допомоги про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Стягнути з Координаційного центру з надання правової допомоги на користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя
Судді