Справа № 234/16809/20
Провадження № 2-з/234/49/20
17 грудня 2020 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Лутай А.М.
за участю: секретаря судового засідання - Зеленкової С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорськ заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
Заявник ОСОБА_1 15 грудня 2020 року звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, з яким він ( ОСОБА_1 ) збирається звернутися до суду, до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу у розмірі 2300 доларів США. Свої вимоги мотивує тим, що згідно до розписки від 28.10.2020р відповідач зобов'язався повернути гроші в строк до 28.11.2020р. Однак, до теперішнього часу вищевказана сума боргу не повернута. З огляду на зазначене вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду. Просить накласти арешт на житловий будинок, що належить ОСОБА_2 , загальною площею 40,50кв.м., житловою площею 25,80кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Так, із заяви ОСОБА_1 убачається, що останній звернувся до суду про забезпечення позову, до пред'явлення самого позову до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, шляхом накладення арешту на будинок відповідача.
Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України, передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпечення позову належить розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
У частині шостій статті 153 ЦПК України визначено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті вдповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати
особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок, існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто докази вчинення ОСОБА_2 дій направлених на відчуження належного йому майна або інших дій з метою уникнення від обов'язку по сплаті грошового зобов'язання перед ОСОБА_1 .
Самі лише посилання на потенціальну можливість ухилення ОСОБА_2 від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для накладення арешту на його будинок.
Крім того, суд вважає, що захід забезпечення позову, який ОСОБА_1 просить вжити, є неспівмірним позовній вимозі, оскільки вартість будинку є набагато більшою ніж сума, яку ОСОБА_2 винен за договором позики.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.149-153 ЦПК України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.
Суддя: Лутай А.М.