Рішення від 14.12.2020 по справі 233/2311/20

233 № 233/2311/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Аллік Ю.М.,

представника позивача Гнатенко Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Костянтинівка цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 про визнання права оренди та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» про розірвання договору оренди земельної частки (паю), -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2020 року ПрАТ «АПК-Інвест» звернулось до суду з позовом до відповідача по справі, в якому зазначено, що 20 лютого 2014 року між Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за №53 (далі - Договір), згідно якого в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0092406. Цього ж дня - 20 лютого 2014 року, Позивач та Відповідач уклали Акт приймання-передачі земельної частки (паю) до Договору, в якому зазначено, що ОСОБА_1 передав, а ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» прийняло в володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом. Пунктом 2.3 Договору встановлений 20 (двадцятирічний) строк його дії, що на даний момент не сплинув. Починаючи з дати укладення договору оренди земельної частки (паю) ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» повною мірою дотримувалося взятих на себе зобов'язань та не порушувало умови договору. В подальшому Позивачу стало відомо про факт виділення в натурі Відповідачем земельної ділянки, площею 4,0202 га, якій було присвоєно кадастровий номер 1422481500:23:000:0057, та яка сьогодень фактично використовується Позивачем на підставі укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 20.02.2014 р. Відповідач порушив умови укладеного договору оренди земельної частки (паю) та норми чинного законодавства щодо виконання останнім обов'язку повідомити про виділення земельної ділянки в натурі та в подальшому переукласти договір з ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», чим були грубо порушені права ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», як належного орендаря. На момент укладення договору оренди земельної частки (паю) між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 , так само, як і на теперішній час, діють норми перехідних положень Закону України «Про оренду землі», якими встановлено імперативну норму щодо наслідків виділу в натурі (на місцевості) земельних ділянок власником земельної ділянки (паю), яким укладено договір оренди землі, а саме: після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим Законом. Відсутність бажання на переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення земельної ділянки на місцевості (в натурі) свідчить про односторонню відмову ОСОБА_1 від виконання договірних зобов'язань, що в свою чергу є порушенням ним приписів ст. 525, 526, 629 ЦК України, та доводить недобросовісний характер його дій по відношенню до ПрАТ «АПК-Інвест». Адже, добросовісність (п. 6 ст. З ЦК України) - це стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Позивач просить визнати право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:23:000:0057, площею 4,0202 га за орендарем - Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» та зареєстрованого 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 53, а також стягнути з ОСОБА_1 понесені ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бовсуновська С.О. звернулась до суду із зустрічним позовом в обґрунтування якого посилалася на наступні обставини. Так, з моменту виділення ОСОБА_1 земельної ділянки в натурі (на місцевості) та реєстрації ним 27 травня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку, сертифікат на пай серії ДН № 0092406, на підставі якого укладено договір оренди паю, втратив чинність, а укладений між ПрАТ «АПК-Інвест» та ОСОБА_1 договір оренди паю є припиненим, отже, земельна ділянка підлягає поверненню власникові. У ОСОБА_1 , як у власника земельної ділянки, відсутнє бажання укладати (переукладати) із ПрАТ «АПК-Інвест» будь-які договори відносно належному йому земельної ділянки. Тому просила розірвати Договір оренди земельної ділянки частки (паю) від 20.02.2014 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ», як орендарем, та ОСОБА_1 , предметом якого є земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,65 них кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, для сільськогосподарських потреб (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), терміном на 20 років, переданої у користування Приватному акціонерному товариству «АПК-ІНВЕСТ» на підставі Акту приймання-передачі земельної частки (паю) від 20.02.2014 року, що зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради Костянтинівського району Донецької області № 53 20.02.2014 року та стягнути з позивача за первісним позовом судові витрати (а.с.195-210).

Ухвалою суду від 17 серпня 2020 року наведені справи були об'єднані в одне провадження (а.с.226).

В судовому засіданні представник позивача адвокат Гнатенко Ю.Є. підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Проти задоволення зустрічного позову заперечувала у зв'язку із його необґрунтованістю.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бовсуновська С.О. звернулась до суду із завою про розгляд справи за її відсутності та за відсутності відповідача, в якій також просила відмовити в задоволенні позову ПрАТ «АПК-Інвест» в повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити (а.с.238).

З'ясувавши вищенаведену позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 20 лютого 2014 року між Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 53, згідно якого в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН № 00924061 (а.с.8-10). Відповідно до п.1.1, 2.2, 2.3 Договору оренди земельної частки (паю) орендодавець передав орендарю у володіння та користування земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових га строком на 20 років.

Пунктом 2.2 договору передбачено обов'язок орендаря сплачувати щороку орендну плату в розмірі 4823 гривні 53 копійки.

Відповідно до п.2.3 договору в разі переходу права власності до інших осіб, цей договір оренди зберігає чинність для нового власника на тих же умовах. У разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Пунктом 4 договору оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року передбачено, що він набуває чинності з моменту його реєстрації в Білокузьминівській сільській раді.

Як вбачається з відмітки на договорі оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року, він зареєстрований 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівській сільської ради за № 53 (а.с.10), що відповідає Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119.

20 лютого 2014 року ПрАт «АПК-Інвест» та ОСОБА_1 підписали акт приймання передачі земельної частки (паю) розміром 4,65 умовних кадастрових га відповідно до договору оренди від 01 квітня 2013 року (а.с.12).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна № 208138356 05 травня 2020 року за ОСОБА_1 27.05.2019 року було зареєстроване право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:23:000:0057 площею 4,0202 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Білокузьминівській сільської ради Костянтинівського району Донецької області (а.с.13-14).

На підтвердження сплати на користь ОСОБА_1 орендної плати за використання земельної ділянки позивач надав копії платіжних доручень № 90801 від 29 вересня 2014 року, №413 від 27 січня 2015 року, № 6177 від 27 серпня 2015 року, № 10129 від 20 січня 2016 року, №36525 від 23 серпня 2016 року, № 42851 від 25 жовтня 2016 року, № 4208 від 19 січня 2017 року, № 8072 від 26 січня 2017 року, № 19780 від 29 грудня 2017 року, № 13159 від 24 жовтня 2017 року, № 2467 від 19 червня 2017 року, № 15717 від 07 червня 2018 року; №25853 від 25 жовтня 2018 року, та №31499 від 21 грудня 2018 року (а.с.14-27).

Отже, ПрАТ «АПК-Інвест» виконуються обов'язки за договором оренди, здійснювалась сплата орендної плати.

Відповідно до розпорядження Голови Костянтинівської райдержадміністрації від 29 жовтня 2018 року № 554, ОСОБА_1 надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки натурі (на місцевості) у зв'язку з заміною сертифікату серія ДН № 0092406 на право на земельну частку (пай) на правовстановлюючий документ на земельну ділянку із земель КСП «Червона зірка», орієнтовною площею 4,66 умовних кадастрових гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (а.с.75).

27 травня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:23:000:0057 площею 4,0202 га, яка розташована на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

В порушення п.3.1 договору оренди земельної частки (паю) ОСОБА_1 протягом п'яти робочих днів з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку письмово не повідомив про це ПрАТ «АПК-Інвест», що ним не спростовано.

Вирішуючи позовні вимоги за первісним позовом, суд виходить з такого.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі Закон).

За змістом ст.1 вказаного Закону, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.31 Закону, договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до пункту 17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Одночасно частиною 2 Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» врегульовано, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Як зазначено вище, пунктом 2.3 договору оренди земельної частки (паю), укладеного 20 лютого 2014 року між ПрАТ «АПК-Інвест» та відповідачем ОСОБА_1 , сторони дійшли згоди про те, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), Договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.

Верховний Суд в п.20 постанови від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14 висловив правову позицію про те, що після виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі та отримання ними державних актів на право власності на землю відповідні сертифікати на земельну частку (пай) є недійсними. У той же час факт оформлення державного акта на право власності на землю, дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладенню. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або з підстав, передбачених статтею 31 Закону України «Про оренду землі».

Як зазначено в п.72 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у цивільній справі № 233/3676/19, виділення земельної ділянки в натурі та набуття права власності на неї жодною мірою не впливає на дійсність договору оренди земельної частки (паю) та не перешкоджає виконанню цього договору.

Згідно із частиною 2 ст. 95 ЗК України, ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Враховуючи наведені положення законодавства та позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14, та у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19, приймаючи до уваги, що договір оренди земельної частки (паю) від 20.02.2014 року між позивачем по справі та ОСОБА_1 укладено строком на 20 років, суд вважає, що вказаний договір оренди автоматично не припинив своєї дії у зв'язку з реєстрацією ОСОБА_1 27 травня 2019 року права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:23:000:0057 площею 4,0202 га, яка розташована на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову ПрАТ «АПК-Інвест» про визнання права оренди в повному обсязі.

Одночасно, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те, що положення п.2.3 Договору оренди земельної частки (паю) від 20.02.2014 року, укладеного між ПрАТ «АПК-Інвест» та ОСОБА_1 , передбачає лише право, а не обов'язок сторони на переукладення договору оренди, та відхиляє їх з огляду на таке.

Як зазначено в абз.2 Перехідних положень Закону України «Про оренду землі», після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Із наведеної норми не вбачається, що переукладення договору оренди землі є правом, а не обов'язком. Вказана норма закону є імперативною щодо продовження дії договору оренди і передбачає згоду сторін, яка стосується лише зміни умов договору. Саме такої згоди дійшли орендар та орендодавець у договорі оренді від 20.02.2014 року.

Доводи відповідача щодо необхідності застосування принципу свободи договору та принципу непорушності права приватної власності суд також відхиляє з огляду на те, що під час укладення 20.02.2012р. з позивачем договору оренди земельної частки (паю) відповідач ОСОБА_1 визначився зі своїм волевиявленням, уклав даний договір оренди строком на 20 років на зазначених в договорі умовах, зокрема і правових наслідків у випадку реалізації ним права на виділ земельної ділянки в натурі, а саме - переукладання договору оренди землі відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю) (п.2.3 договору). Крім того, відповідач сам порушив п.3.1. договору оренди, щодо виконання ним обов'язку повідомити про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту про право власності на земельну ділянку в продовж 5 робочих днів та в подальшому (не більш ніж протягом двох місяців) переукласти договір з орендарем на тих самих умовах.

Вирішуючи зустрічний позов представника відповідача ОСОБА_2 про припинення договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або уклали б його на інших умовах (ч.1). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний (ч.2). У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин, суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов'язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.32 вищевказаного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч.1). У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань (ч.2).

Таким чином, закон пов'язує можливість розірвання договору в судовому порядку у зв'язку із недосягненням згоди сторін щодо розірвання договору та істотністю обставин, що змінилися.

Проте, представником відповідача ОСОБА_2 суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що питання припинення договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання договору оренди або її зміни було предметом обговорення сторін за договором. Суду не надано також належним та допустимих доказів на підтвердження істотності змінених обставин.

Отже, у задоволенні зустрічної позовної заяви представника відповідача ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної частки (паю) слід відмовити у повному обсязі.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача ОСОБА_2 на п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, яким передбачено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства з огляду на те, що Типовий договір не є актом вищої юридичної сили, що регулює правовідносини з оренди землі. А Законом України «Про оренду землі» не передбачено такої підстави для припинення або розірвання договору оренди земельної частки (паю) як виділ земельної частки (паю) в натурі на місцевості та отримання державного акту на землю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору слід віднести на відповідачів по справі.

Керуючись ст.ст. 4,19,141, 259,263, 264, 265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» (місцезнаходження: 85325, Донецька область, Покровський район, с. Рівне, вул. Шопена, 1-а, ідентифікаційний код 34626750) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), про визнання права оренди - задовольнити.

Визнати право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:23:000:0057, площею 4,0202 га за орендарем - Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» та зареєстрованого 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 53.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» про розірвання договору оренди земельної частки (паю) відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення по справі виготовлений 14 грудня 2020 року.

Суддя

Попередній документ
93768794
Наступний документ
93768796
Інформація про рішення:
№ рішення: 93768795
№ справи: 233/2311/20
Дата рішення: 14.12.2020
Дата публікації: 28.12.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; що виникають з договорів оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (14.12.2020)
Дата надходження: 13.05.2020
Предмет позову: Приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест" до Мельнічука Олега Івановича про визнання права оренди
Розклад засідань:
19.06.2020 10:30 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
14.07.2020 13:00 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
27.07.2020 11:30 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
17.08.2020 13:00 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
09.10.2020 11:00 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
02.11.2020 11:00 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
23.11.2020 11:30 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
14.12.2020 11:00 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області