Справа № 266/6240/20
Провадження № 2/263/3032/20
23 грудня 2020 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Васильченко О.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України, Прокуратури Донецької області про стягнення з Державного бюджету України спричиненої неправомірними діями правоохоронних органів України суми збитків та моральної шкоди, третя особа - Державна казначейська служба України,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України, Прокуратури Донецької області про стягнення з Державного бюджету України спричиненої неправомірними діями правоохоронних органів України суми збитків та моральної шкоди, третя особа - Державна казначейська служба України.
Згідно розпорядження голови Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16.12.2020 року, на підставі ч. 3 ст. 41 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , передано до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області у зв'язку із тим, що усі працюючи судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області заявили самовідвід у зазначеній цивільній справі.
Ознайомившись із позовною заявою, доданими до позову письмовими доказами, приходжу до висновку про необхідність заявити самовідвід по розгляду зазначеної справи з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами про відшкодування суми збитків та моральної шкоди, пов'язаних з незаконним кримінальним переслідуванням з боку службових і посадових осіб слідчих органів ГУНП в Донецькій області, прокуратури. Позивач вказує, що посадові особи на професійному рівні організували його травлю, скоїли відносно нього численні кримінальні правопорушення. Вважає, що посадові особи органів досудового слідства, прокуратури і судді створили організоване кримінальне угрупування під керівництвом прокурора ОСОБА_2 .
До зазначеного кримінального угрупування, а також вчиненні відносно нього незаконного кримінального переслідування, травлі, внаслідок чого позивач поніс значні збитки майнового характеру та моральну шкоду - позивач вважає причетними також і суддів Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Крім цього зазначає, що за його заявами, за період з 2015 року по 2020 рік, було відкрито 80 кримінальних проваджень, в тому числі відносно суддів Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Згідно ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Згідно Коментарю до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням V з'їзду суддів України 24 жовтня 2002 року (у редакції, затвердженій XI черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року), затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1 необхідно пам'ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «кожен має право на справедливий розгляд справи ….. незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та свобод….».
Як зазначено в рішенні Meћnariж v. Croatia (Межнаріч проти Хорватії), § 36; Wettstein v., Switzerland (Ветштайн проти Швейцарії), об'єктивний тест стосується переважно ієрархічних та інших зв'язків між суддею та іншими особами у справі, що об'єктивно обґрунтовує сумніви щодо неупередженості суду, оскільки він не відповідає вимогам Конвенції відповідно до результатів об'єктивного тесту. У зв'язку з цим, навіть прояви неупередженості мають значення, іншими словами, «правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись». Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Так, кожний суддя стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) [ВП], § 98).
У рішенні Ради суддів України № 36 від 12.05.2016 року роз'яснено, що в разі виникнення конфлікту інтересів, який може бути врегульований в процесуальний спосіб (відвід, самовідвід), суддя врегульовує його самостійно без повідомлення про таке Раду суддів України.
Враховуючи те, що позивач звертаючись до суду з позовними вимогами про відшкодування суми збитків та моральної шкоди, посилається, як на підставу завдання такої шкоди, в тому числі на професійну діяльність суддів Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_4, ОСОБА_5, з якими я тривалий час працювала в одному колективі, а суддя ОСОБА_6 по теперішній час працює на посаді судді, з метою виключення будь-якого сумніву в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної цивільної справи з боку сторін чи інших осіб, що беруть участь у справі, вважаю за необхідне заявити собі самовідвід.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя
Заявити про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України, Прокуратури Донецької області про стягнення з Державного бюджету України спричиненої неправомірними діями правоохоронних органів України суми збитків та моральної шкоди, третя особа - Державна казначейська служба України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г.Васильченко