221/8128/20
2/221/1754/2020
про залишення позовної заяви без руху
23 грудня 2020 року м. Волноваха
Суддя Волноваського районного суду Донецької області Подоляк Я.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
18 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 тітки ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У поданій заяві не зазначено доказів того, що ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_3 , а саме: не надано підтверджуючих документів родинного зв'язку між ОСОБА_2 та померлою ОСОБА_3 , оскільки в свідоцтвах про їх народження різні прізвища матері, тому встановити чи є позивач спадкоємицею суд не взмозі.
Окрім того, відповідно до п. 24 постанови № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» пленум Верховного Суду України зазначив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Наведене свідчить, що територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця спадкоємців.
Оскільки у позовній заяві позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 пропустила строк для прийняття спадщини, інших спадкоємців ОСОБА_3 не мала, тому відповідачем є територіальна громада в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Наведені недоліки слід усунути.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.М. Подоляк