Справа № 2а-162/10
24 березня 2010 року
Комсомольський міський суд
Полтавської області
в складі:
головуючого судді
при секретарі Крикливого В.В.
Клімовій С.І.
з участю: позивача ОСОБА_3
представника позивачів ОСОБА_4
представника відповідача Таран О.П.
третьої особи ОСОБА_9
представника третьої особи ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комсомольського міського суду в м.Комсомольськ справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Виконавчого Комітету Комсомольської міської ради про визнання частково не чинним окремого положення рішення, -
04 вересні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області із адміністративним позовом до виконавчого комітету Комсомольської міської ради, в якому просила визнати нечинним пункт перший рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області №351 від 30.08.2007 року «Про розгляд протестів прокурора м.Комсомольська №1266 від 15.05.2007 року та №2054 від 16.08.2007 року» (т.1а.с.1, 52).
Ухвалою суду від 13 лютого 2009 року за згаданим позовом відкрито провадження у справі (т.1а.с.65).
10 жовтня 2008 року ОСОБА_3 звернулася до Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області із адміністративним позовом до виконавчого комітету Комсомольської міської ради, в якому просила визнати нечинним пункт перший рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області №351 від 30.08.2007 року «Про розгляд протестів прокурора м.Комсомольська №1266 від 15.05.2007 року та №2054 від 16.08.2007 року» в частині задоволення протесту прокурора міста Комсомольськ від 15.05.2007 року № 1265 на рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області №642 від 27.10.2005 року «Про затвердження акта державної приймальної комісії «Про прийняття в експлуатацію закінчених будівельними роботами об'єктів по АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_8 в частині прийняття в експлуатацію приміщення кафе-бару (об'єкт під літерою «А»), на розпорядження міського голови міста Комсомольськ №541-р від 02.08.2005 року «Про надання дозволу на введення в експлуатацію реконструйованих приміщень» в частині надання дозволу на введення в експлуатацію приміщення кафе-бару (об'єкт під літерою «А») (т.1а.с.84).
Ухвалою суду від 26 лютого 2009 року за позовом ОСОБА_3 відкрито провадження у справі та об'єднано зазначені справи в одне провадження (т.1а.с.124).
Ухвалою суду від 28 жовтня 2009 року справу за позовами ОСОБА_3 до Виконкому Комсомольської міської ради передано на розгляд до Комсомольського міського суду (т.1а.с.193).
В ході судового розгляду позивачка ОСОБА_3 уточнила свої вимоги (т.2а.с.23) і остаточно просила визнати нечинним пункт перший рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області №351 від 30.08.2007 року «Про розгляд протестів прокурора м.Комсомольська №1266 від 15.05.2007 року та №2054 від 16.08.2007 року» в частині задоволення протесту прокурора міста Комсомольськ від 15.05.2007 року № 1265 на рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області №642 від 27.10.2005 року «Про затвердження акта державної приймальної комісії «Про прийняття в експлуатацію закінчених будівельними роботами об'єктів по АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_8 в частині прийняття в експлуатацію приміщення кафе-бару (об'єкт під літерою «А»), на розпорядження міського голови міста Комсомольськ №541-р від 02.08.2005 року «Про надання дозволу на введення в експлуатацію реконструйованих приміщень» в частині надання дозволу на введення в експлуатацію приміщення кафе-бару (об'єкт під літерою «А»).
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 04 липня 2006 року вона придбала у приватного підприємця ОСОБА_8 на праві приватної власності нежитлові будівлі, що знаходяться по АДРЕСА_1 та складаються з будівлі кафе-бару, літ.А,а. Згаданий договір було посвідчено нотаріально, зареєстровано в Державному реєстрі правочинів, а право власності на нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі прав власності.
У жовтні 2007 року ОСОБА_3 стало відомо про те, що рішенням виконавчого комітету Комсомольської міської ради №351 від 30.08.2007 року був задоволений протест прокурора м.Комсомольська від 15.05.2007 року №1265 на рішення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області №642 від 27.10.2005 року в частині прийняття в експлуатацію та оформлення права власності на приміщення кафе-бару та на розпорядження міського голови міста Комсомольськ №541-р від 02 серпня 2005 року в частині надання приватному підприємцю ОСОБА_8 дозволу на введення в експлуатацію приміщення кафе-бару.
Таким чином, задовольняючи протест прокурора відповідачем фактично скасоване власне рішення про введення в експлуатацію приміщення кафе-бару після того, як його власником стала ОСОБА_3, що порушує її право власності і є передумовою для скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
При задоволенні згаданого протесту прокурора виконавчий комітет перевищив надані йому повноваження. Крім того, про обговорення та прийняття рішення №351 позивачку повідомлено не було, її інтереси не враховано.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 наполягала на задоволенні позову з підстав, викладених в позовній заяві та пояснила, що про оскаржене рішення виконавчого комітету дізналася лише у жовтні 2007 року, коли отримала копію ухвали Господарського суду Полтавської області від 22 жовтня 2007 року про порушення провадження у справі та копію позову прокурора міста Комсомольська до приватного підприємця ОСОБА_8 про скасування права власності на нерухоме майно.
Представник відповідача Таран О.П. фактично підтвердила, що приймаючи оскаржене рішення, виконавчий комітет вийшов за межі своїх повноважень, але проти задоволення позову заперечувала. При цьому не змогла пояснити на яких підстава було задоволено протест прокурора, доказів, на підтвердження правомірності рішення №351 від 30.08.2007 року, суду не надано.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення позову з підстав пропуску позивачем встановленого законодавством річного строку звернення до адміністративного суду.
Будучи належно повідомленими про час та місце розгляду справи третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний підприємець ОСОБА_8, прокурор міста Комсомольська до залу суду не з'явилися, звернувшись із заявами про розгляд справи в їх відсутність. Прокурор в письмових запереченнях наполягав на тому, що оскаржене рішення є правомірним, тому просив в задоволенні позову відмовити. (т.1а.с.73; т.2а.с. )
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, судом встановлено наступне:
02 серпня 2005 року розпорядженням міського голови міста Комсомольська №541-р приватному підприємцю ОСОБА_8 був наданий дозвіл здати в експлуатацію реконструйовані приміщення кафе-бару, шино монтажу, автомагазину, пункту прийому ветоші, складу будівельних матеріалів та цеху по виробництву перо-пухових виробів по АДРЕСА_1 (т.1а.с.8).
18 серпня 2005 року рішенням 41-ої сесії четвертого скликання Комсомольської міської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП ОСОБА_8, яка розташована по АДРЕСА_1, та передано згадану земельну ділянку в короткострокову оренду строком на 5 років (т.2а.с.50), що підтверджується відповідним договором від 13.09.2005 року (т.2а.с.45).
22 серпня 2005 року державною приймальною комісією реконструйовані приміщення кафе-бару, шино монтажу, автомагазину, пункту прийому ветоші, складу будівельних матеріалів та цеху по виробництву перо-пухових виробів по АДРЕСА_1 були прийняті в експлуатацію та зареєстровані ДАБК при Управлінні архітектури та містобудування Комсомольської міської ради (т.2а.с.49).
27 жовтня 2005 року рішенням Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області №642 згаданий акт державної приймальної комісії був затверджений.
07 грудня 2005 року на підставі рішення №642 приватний підприємець ОСОБА_8 оформив право власності на зазначені нежитлові будівлі і отримав свідоцтво про право власності (т.1а.с.9).
04 липня 2006 року між третьою особою ПП ОСОБА_8 та позивачкою ОСОБА_3 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_3 придбавала у власність нежитлові будівлі, що знаходяться по АДРЕСА_1 та складаються з будівлі кафе-бару, літ.А,а (т.1а.с.6). Право власності ОСОБА_3 на згадану будівлю зареєстровано в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно 12 липня 2006 року (т.1а.с.89).
30 серпня 2007 року рішенням Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області №351 «Про розгляд протестів прокурора м.Комсомольська №1266 від 15.05.2007 року та №2054 від 16.08.2007 року» задоволено протести прокурора міста Комсомольськ від 15.05.2007 року № 1265 на рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області №642 від 27.10.2005 року «Про затвердження акта державної приймальної комісії «Про прийняття в експлуатацію закінчених будівельними роботами об'єктів по АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_8 в частині прийняття в експлуатацію приміщення кафе-бару (об'єкт під літерою «А»), на розпорядження міського голови міста Комсомольськ №541-р від 02.08.2005 року «Про надання дозволу на введення в експлуатацію реконструйованих приміщень» в частині надання дозволу на введення в експлуатацію приміщення кафе-бару (об'єкт під літерою «А») (т.1а.с.10).
17 жовтня 2007 року прокурор м.Комсомольська звернувся до Господарського суду Полтавської області із позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_8, в якій просив скасувати реєстрацію свідоцтва про право власності ПП ОСОБА_8 на нерухоме майно (нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м.Комсомольськ Полтавської області, АДРЕСА_1), в якості третіх осіб у згаданому позові зазначені ПП ОСОБА_9 та ПП ОСОБА_3 (т.2а.с.76).
Свої вимоги про скасування свідоцтва про право власності прокурор обґрунтовував тим, що виконавчим комітетом задоволено його протест і скасовано рішення про введення згаданого об'єкту нерухомого майно в експлуатацію.
22 жовтня 2007 року ухвалою Господарського суду Полтавської області за згаданим позовом порушено провадження у справі (т.2а.с.75).
З пояснень представника відповідача Таран О.П., які ніким не спростовувалися, позовну заяву прокурора ухвалою суду залишено без розгляду. Судового рішення про скасування згаданого свідоцтва про право власності не приймалося.
Розглянувши справу в межах позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що позов ОСОБА_3 є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні“ від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР з наступними змінами (далі - Закон) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державне право та реальна здатність територіальної громади (жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста) самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Виходячи з вимог Конституції України та згаданого Закону органи місцевого самоврядування здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення‚ представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
До таких актів належить рішення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області №642 від 27.10.2005 року.
За змістом частини другої статті 144 Конституції України, частини десятої статті 59 Закону рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України „Про прокуратуру“ порядку з одночасним зверненням до суду.
Відповідно до ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 74 Закону визначено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.
Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати пункт перший рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області №351 від 30.08.2007 року «Про розгляд протестів прокурора м.Комсомольська №1266 від 15.05.2007 року та №2054 від 16.08.2007 року» в частині задоволення протесту прокурора міста Комсомольськ від 15.05.2007 року № 1265 на рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області №642 від 27.10.2005 року «Про затвердження акта державної приймальної комісії «Про прийняття в експлуатацію закінчених будівельними роботами об'єктів по АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_8 в частині прийняття в експлуатацію приміщення кафе-бару (об'єкт під літерою «А»), на розпорядження міського голови міста Комсомольськ №541-р від 02.08.2005 року «Про надання дозволу на введення в експлуатацію реконструйованих приміщень» в частині надання дозволу на введення в експлуатацію приміщення кафе-бару (об'єкт під літерою «А») - протиправним.
Не заслуговують на уваги доводи представника третьої особи ОСОБА_7 про те, що оскарженим рішенням №351 від 30.08.2007 року права позивача не порушено, тому підстав для задоволення її позову не має. Як вбачається із змісту протесту прокурора та оскарженого рішення, рішенням №351 фактично скасовано та визнано незаконними рішення виконкому та розпорядження міського голови щодо введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту по АДРЕСА_1, що є передумовою скасування свідоцтва про право власності на згадане нерухоме майно, а відповідно і для скасування права власності позивачки ОСОБА_3 не це майно (т.2а.с.35,36).
Під час судового розгляду Таран О.П. наполягала на тому, що задоволення протестів прокурора розцінюється відповідачем як фактичне скасування та визнання незаконними згаданих рішення виконкому та розпорядження міського голови, що тягне за собою відповідні юридичні наслідки щодо незаконності введення в експлуатацію об'єктів нерухомого майна по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні на підтвердження обґрунтованості протестів прокурора представником відповідача надано довідку Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області (т.2а.с.37-40), але суд не приймає її до уваги і вважає, що вказаний доказ є недопустимим, так як в довідці викладені лише припущення щодо допущених ПП ОСОБА_8 порушень порядку приватизації об'єкту нерухомого майна по АДРЕСА_1, посилання на відповідні докази в ній відсутні. Форма і зміст згаданої довідки не відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства, Закону України «Про міліцію» та інструкції з діловодства (відсутня реєстрація, відбиток печатки, посада особи, якою проведено перевірку). За змістом згадана довідка має вигляд висновку експерта, яку проведено не уповноваженою на це особою (з пояснень представника відповідача - оперуповноваженим ОБЕЗ) без дотримання вимог чинного законодавством щодо форми висновку та порядку призначення експертизи.
Будь-яких судових рішень щодо незаконного отримання у власність вказаного об'єкту нерухомого майно не приймалося.
Рішенням Комсомольського міського суду від 10.04.2008 року встановлено, що власником цього майна є ОСОБА_3 (т.1а.с.62).
Статтею 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. 1 зазначеної статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 зазначеної норми встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд вважає, що строк звернення до адміністративного суду з позовом по даній справі повинен рахуватися з 22.10.2007 року, тобто з моменту порушення провадження у справі за позовом прокурора м.Комсомольська до Приватного підприємця ОСОБА_8 про скасування права власності на нерухоме майно та отримання ОСОБА_3 копії позову прокурора із копією оскарженого рішення (т.2а.с.75).
Під час судового розгляду у даній справі представник виконкому Таран О.П. не заперечувала, що на час розгляду відповідних протестів виконкому було відомо, що власником згаданої будівлі є позивачка ОСОБА_3, але про надходження протестів та наслідки їх розгляду вона не повідомлялася, на засідання виконавчого комітету не запрошувалася.
З матеріалів справи вбачається, що позов було подано до адміністративного суду 04.09.2008 року, тобто з дотриманням строку, встановленого ст. 99 КАС України.
Доводи третьої особи ОСОБА_6 про те, що позивачка ОСОБА_3 пропустила строк звернення до суду із адміністративним позовом не заслуговують на увагу, так як будь-яких доказів на їх підтвердження суду не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст.3, 144 Конституції України, ст.2, 59, 74 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні“, ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,,-
Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та нечинним пункт перший рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області №351 від 30.08.2007 року «Про розгляд протестів прокурора м.Комсомольська №1266 від 15.05.2007 року та №2054 від 16.08.2007 року» в частині задоволення протесту прокурора міста Комсомольськ від 15.05.2007 року № 1265 на рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області №642 від 27.10.2005 року «Про затвердження акта державної приймальної комісії «Про прийняття в експлуатацію закінчених будівельними роботами об'єктів по АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_8 в частині прийняття в експлуатацію приміщення кафе-бару (об'єкт під літерою «А»), на розпорядження міського голови міста Комсомольськ №541-р від 02.08.2005 року «Про надання дозволу на введення в експлуатацію реконструйованих приміщень» в частині надання дозволу на введення в експлуатацію приміщення кафе-бару (об'єкт під літерою «А»).
Постанова суду може бути оскаржено до Апеляційного адміністративного суду Харківської області через Комсомольський міський суд Полтавської області.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: В.В.Крикливий
Повний текс постанови виготовлено 30 квітня 2010 року.