Справа № 16/2532а
про залишення апеляційної скарги без руху
22 грудня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Пилипенко О.Є., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної установи «Черкаська виправна колонія №62» на постанову Господарського суду Черкаської області від 20 червня 2006 року у справі за адміністративним позовом Прокурора Придніпровського району в особі Підприємства Черкаської виправної колонії № 62 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання права власності на майно, -
Постановою Господарського суду Черкаської області від 20 червня 2006 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Державна установа «Черкаська виправна колонія №62» подав апеляційну скаргу, в якій заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя - доповідач вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч.5 ст. 296 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова Господарського суду Черкаської області була ухвалена 20 червня 2006 року.
Втім із апеляційною скаргою апелянт звернувся лише 09 грудня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 48212. Обґрунтовуючи пропуск строку апелянтом вказано, що останній не був стороною у справі, про оскаржувану постанову довідався лише 25 листопада 2020 року.
Втім, такі доводи апелянта суддя - доповідач вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи апелянт дійсно не був стороною у справі, проте, фактична адреса останнього: 19603, м. Черкаси, вул.. Сурікова 30, як і фактична адреса Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 62», яке було стороною по справі.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт разом із Державним підприємством «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 62» є балансоутримувачами державного майна, що розташовано за адресою: 19603, м. Черкаси, вул.. Сурікова 30, а тому, на переконання суду апелянт не міг протягом 14 років не знати про існування рішення Господарського суду Черкаської області, яким визнано за іншим балансоутримувачем право власності на комплекс будівель по вул.. Сурікова 30, у м. Черкаси .
Інших поважних причин пропуску строку, апелянтом не вказано.
Згідно приписам ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 329 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу Державної установи «Черкаська виправна колонія №62» - залишити без руху.
Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення даної ухвали протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: О.Є. Пилипенко