Справа № 640/12498/19 Головуючий у 1 інстанції: Вєкуа Н.Г.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
17 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Бужак Н.П.
Глущенко Я.Б.
За участю секретаря Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови та припису, -
Позивач - Товариство співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" (далі - ТСББ «Комфорт») звернувся до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.02.2019 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 58/19/073-3998 від 18.06.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що позивач не повинен нести відповідальність за невиконання припису, оскільки, таку відповідальність несуть лише суб'єкти містобудування. Також, апелянт зазначає, що ним розмір вікна не змінювався від розмірів, встановлених забудовником у 2001 році.
12 жовтня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії судового рішення.
Також, 12 жовтня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05 лютого 2019 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації) винесено припис від 05 лютого 2019 року про те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної по вул. Герцена, 17-25 у Шевченківському районі м. Києва (підвальні приміщення житлового будинку) виявлено порушення ТСББ «Комфорт» щодо виконання будівельних робіт з відновлення стіни підвалу по осі «П» між осями « 2»-« 3», під час яких у стіні було відновлено вікно, яке має негабаритні розміри, чим порушено п. 1.45*СНиП 2.08.01-89* «Жилые здания», п. 4.20 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення».
На підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 17 травня 2019 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провів позапланову перевірку щодо дотримання ТСББ «Комфорт» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на вулиці Герцена, 17-25 у Шевченківському районі м. Києва та виконання припису про усунення порушення вимог законодавства від 05 лютого 2019 року.
18 червня 2019 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) була винесена постанова №58/19/073-3998 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 28 815,00 грн.
Не погоджуючись із приписом та постановою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).
Положеннями частини 1 статті 41 вищевказаного Закону передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону та видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (ч. 4 ст. 41 Закону України №3038-VI).
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553).
За приписами Пункту 2 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно пункту 5 Порядку №553, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
В силу п. 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п. 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Положеннями п. 11 Порядку 553 закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі звернення ОСОБА_1 від 26 червня 2018 року (вх. № 073/Р-278/3 від 26.06.2018 р.), наказу від 31 липня 2018 року № 551, а також, направлень від 20 листопада 2018 року №б/н та від 18 січня 2019 року №б/н Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено позапланову перевірку ТСББ «Комфорт» дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
За результатами вищевказаної перевірки Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено Акт від 05 лютого 2019 року № б/н (Т. 1 а.с. 117-139).
Із вищевказаного Акту вбачається, що під час перевірки було встановлено, що за результатами виїзду 21.11.2018 р. на місце, із залученням до перевірки представників ПАТ «КИЇВЗНДІЕП», з листом ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» від 04.12.2018 р. № 01-1234, отримано звіт про проведення обстеження та оцінку технічного стану будівельних конструкцій підвалу четвертої секції в осях 1-3, П-Щ багатоповерхового будинку по вул. Герцена № 17-25 м. Київ. Згідно висновку і рекомендацій у Звіті, загальний технічний стан несучих конструкцій підвалу першої секції будівлі відповідав основним вимогам Технічного регламенту в межах нормативних вимог, що існували на час проектування, та не загрожував руйнуванням будівлі або її частини. Натомість, відновлена зовнішня стіна підвалу після несанкціанованих робіт по розбудові приямку по осі П має негабаритне вікно, яке згідно вимог п 4.20 ДБН В.2.2- 15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», у підвальних і цокольних поверхах повинно бути розміром не менше 0,9x1,2 м. Розглянувши конструктивні креслення підвалу, які було отримано з листом ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» від 22.06.2018 р. №01-749 відповідачем встановлено, що товариством співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» на виконання вимог припису Департаменту, виданого 19.05.2017 р., виконані будівельні роботи з відновлення стіни підвалу по осі «П» між осями « 2» - «З», під час яких у стіні відновлено вікно з порушенням вимог п. 1.45* СНиП 2.08.01-89* «Жилые здания», п 4.20 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення».
Посилання апелянта на те, що вищевказаний Акт не містить посилань на документи, які відображували б первинний стан спірного об'єкту (підвального приміщення) та не містить жодних відомостей, які б свідчили, що відповідач в ході проведення перевірки ознайомився з будь-якими документами, в тому числі, і технічними, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, апелянтом не вказано, які саме документи повинні були бути дослідженні контролюючим органом та не вказано, яким чином вони спростовують висновки вказаного Акту перевірки.
Щодо доводів апелянта про те, що СНиП 2.08.01-89 втратив чинність в 2005 році, одночасно з набуттям чинності ДБН В.2.2-15-2005, згідно Наказу Держбуду України від 18 травня 2005 р. № 80, а ДБН В.2.2-15-2005, на який посилається суд та відповідач, поширюються на проектування нових і реконструкцію житлових будинків, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що, відповідно до Акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 04.12.2006 року, житловий будинок на вул. Герцена, 17-25 у Шевченківському районі м. Києва прийнятий в експлуатацію у 2002 році.
На час прийняття будинку в експлуатацію були чинні вимоги п. 1.45* СНиП 2.08.01-89* «Жилые здания».
«Так, відповідно до Пунктом 1.45* СНиП 2.08.01-89* «Жилые здания», встановлено, що «в зданиях высотой три этажа и более выходы наружу из подвальных, цокольных этажей и технического подполья не должны сообщаться с лестничными клетками жилой части здания и должны располагаться не реже чем через 100 м. Выходы наружу из технического подполья следует устраивать в соответствии с п.6,21 СНиП 21-01-97*. Выходы из подвалов и цокольных этажей следует предусматривать непосредственно наружу. В зданиях до пяти этажей включительно эти выходы допускается устраивать через лестничную клетку жилой части обособленными, отделенными в пределах первого этажа от выхода из жилой части противопожарными перегородками 1 -го типа.
Технические, подвальные и цокольные этажи и чердаки следует разделять противопожарными перегородками 1-го типа на отсеки площадью не более 500 м в несекционных жилых, домах, а в секционных - по секциям. Эвакуационные выходы из подвальных и цокольных этажей следует предусматривать в соответствии с п.6.12* СНиП 21-01-97*. В каждом отсеке или секции подвальных и цокольных этажей должно быть не менее двух окон (люков) размером 0,9x1,2 м(**). Выход на чердак должен предусматриваться из каждой лестничной клетки. Из каждой секции чердака должен быть предусмотрен выход на кровлю по п.8.4 СНиП 11-01-97*. В технических этажах и чердаках двери в противопожарных перегородках могут выполняться из материалов групп горючести Г1 и Г2.».
Колегія суддів зазначає, що норми СНиП 2.08.01-89 «Жилые здания» втратили чинність в 2005 році, одночасно з набуттям чинності ДБН В.2.2-15-2005, згідно наказу Держбуду України від 18 травня 2005 року №80.
На день проведення контролюючим органом перевірки позивача, були чинні норми чинності ДБН В.2.2-15-2005
Згідно п. 4.20 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», у будинках заввишки три поверхи і більше виходи назовні з підвальних, цокольних поверхів і технічного підпілля не повинні сполучатися зі сходовими клітками житлової частини будинку, а мають улаштовуватися безпосередньо назовні. Виходи назовні з таких поверхів і технічного підпілля слід улаштовувати згідно з ДБН В. 1.1-7. У будинках до п'яти поверхів включно ці виходи допускається влаштовувати через загальні сходові клітки житлової частини будинку з окремим виходом назовні, який відокремлюється від житлової частини сходової клітки суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу на висоту одного поверху. Технічні, підвальні і цокольні поверхи слід поділяти протипожежними перегородками 1- го типу на відсіки площею не більше 500 м2 у несекційних І житлових будинках, а у секційних - по секціях. У кожному відсіку або секції підвальних і цокольних поверхів повинно бути не менше двох вікон (люків) розміром 0,9 х 1,2м.
Оскільки, на день проведення перевірки зазначений СНиП 2.08.01-89* втратив чинність, посадовою особою Департаменту у Акті від 05.02.2019 було вказано норму, яка регламентує зазначені будівельні роботи (п. 4.20 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення») та норму яка діяла на час проектування та будівництва вказаного об'єкту (п. 1.45* СНиП 2.08.01- 89* «Жилые здания»).
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що, як в СНиП 2.08.01-89* «Жилые здания», так і в ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» були встановлені аналогічні вимоги щодо розміру вікон підвальних і цокольних поверхів 0,9 х 1,2 м.
З огляду на зазначене, посилання апелянта на втрату чинності СНиП 2.08.01-89 «Жилые здания», колегія суддів вважає необґрунтованими.
Щодо доводів апелянта про те, що будинок житловий будинок за адресою: вул. Герцена, 17-25 у Шевченківському районі м. Києва за вказаною адресою збудовано за проектом, який пройшов державну будівельну експертизу та прийнятий в експлуатацію, слід зазначити наступне.
В силу п. 3.7. ДБН А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення» (чинний на момент прийняття в експлуатацію будинку по вул. Герцена, 17-25 в м. Києві) державна технічна комісія, яка приймає об'єкт, зобов'язана перевірити: відповідність об'єкта затвердженій (погодженій) технічній документації; відповідність виконаних будівельно-монтажних робіт заходам по охороні праці, забезпеченню пожежо-вибухобезпеки, будівельним нормам; окремі конструкції і вузли будівель і споруд; наявність виконавчої технічної документації; наявність дозволів відповідних служб на підключення об'єкта до мереж водопроводу, гарячого водозабезпечення, каналізації, енергозабезпечення, теплових і газових мереж.
Відповідно до п. 3.8 ДБН А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення» рішення про введення в експлуатацію видається на закінчені будівництвом об'єкти, які підготовлені до експлуатації, та по яких повністю виконані будівельно-монтажні роботи в обсязі, передбаченому проектом.
Таким чином, на думку колегії суддів, факт проходженням проектом будівництва державної будівельної експертизи та прийняття будинку в експлуатацію свідчить про те, що вказаний будинок відповідав всім вимогам СНиП (ДБН), в тому числі, вимогам щодо розміру вікон підвальних і цокольних поверхів.
Доводи апелянта про те, що всі віконні отвори були нестандартних розмірів ще на стадії будівництва будинку і головне - прийняті такими в експлуатацію відповідною державною комісією, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, ТСББ "Комфорт" на підтвердження даних обставин не надано жодних доказів.
Положеннями п. 21 Порядку № 553 встановлено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, у зв'язку з відмовою позивача від отримання Акту від 05 лютого 2019 року та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05 лютого 2019 року, Департамент рекомендованим листом від 05 лютого 2019 року № 073-1193 надіслав вищезазначені матеріали перевірки на адресу ТСББ «Комфорт» та одночасно запросив уповноважену особу суб'єкта містобудування на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 14 лютого 2018 року.
Згідно роздруківки із web-сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення за трек-номером 0104403939323, вказане поштове відправлення надійшло у точку видачі 09 лютого 2019 року, у подальшому 11 лютого 2018 року було вручено адресату.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач мав можливість ознайомитись із протоколом про правопорушення та надати на нього свої заперечення.
Щодо посилання апелянта на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року у справі №640/3518/19, колегія суддів зазначає наступне.
Так, вказаним рішенням суду визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №10/19/073-1440 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.02.2019.
Приймаючи дане рішення від 14 вересня 2020 року, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Департаментом з питань державного-архітектурно будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складений Акт від 03.11.2016 р., в якому вказано, що за результатами даної перевірки встановлено, що зі сторони дворового фасаду по ряду «П» в осях « 25-26», згідно з проектом, у підвальному приміщенні будинку на вул. Герцена, 17-25 у Шевченківському районі м. Києва виконано технологічне вікно розміром 900х1200(h)мм та приямок.
Разом з тим, у даній справі оскаржувані припис та постанова Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесені, у зв'язку з виявленням контролюючим органом порушення ТСББ «Комфорт» будівельних норм у приміщеннях підвалу житлового будинку на вул. Герцена, 17-25 у Шевченківському районі м. Києва у стіні підвалу по осі «П» між осями « 2-3».
Колегія суддів наголошує на тому, що у справі №640/3518/19 порушення ТСББ «Комфорт» будівельних норм були виявлені в іншій частині підвального приміщення житлового будинку на вул. Герцена, 17-25 у Шевченківському районі м. Києва (по ряду «П» в осях « 25-26»), ніж порушення позивачем будівельних норм у даній справі (по ряду «П» між осями « 2-3»).
З приводу посилання апелянта на те, що ТСББ «Комфорт» не є, у даному випадку, суб'єктом містобудування, а тому, не повинен нести відповідальність за невиконання припису, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як було вищевказано та не заперечується апелянтом, відповідно до Акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, житловий будинок на вул. Герцена, 17-25 у Шевченківському районі м. Києва у 2006 році був переданий на баланс ТСББ «Комфорт».
З вищевказаного вбачається, що з 2006 року всі будівельні роботи, в тому числі, щодо відновлення стіни підвалу та розмірів вікна в підвальному приміщені в житловому будинку на вул. Герцена, 17-25 у Шевченківському районі м. Києва здійснювалося Товариством співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт".
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем були законно та обґрунтовано винесені оскаржувані рішення, в зв'язку із тим, що позивачем не було усунуто правопорушень у сфері містобудівної діяльності, зазначені у приписі від 05.02.2019 року. Тому, притягнення до відповідальності ТСББ «Комфорт», шляхом накладення штрафу є законними наслідками за невиконання вимог контролюючих органів в сфері містобудівної діяльності.
Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт".
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Бужак Н.П.
Глущенко Я.Б.
Повний текст постанови виготовлено 22.12.2020 р.