Справа № 640/13422/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Аверкова В.В.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
14 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.
при секретарі Хмарській К.І.
за участю
представника позивача: Дяченко О.Г.
представника відповідача: Кальковець В.Л., Денисенко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року в справі за адміністративним позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі по тексту - позивач, ДП «Укрспирт») звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач, Офіс ВПП ДФС) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 квітня 2019 року №0002494101 та №0002504104.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з'явилися у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДП «Укрспирт» є платником податків та перебуває на обліку в Офісі ВПП ДФС.
Відповідачем проведено камеральну перевірку ДП «Укрспирт», з питань своєчасності сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, за період з 30.06.2017 року по 17.05.2018 року,
Вказаною перевіркою встановлено порушення ДП «Укрспирт» пункту 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов'язання з податку на додану вартість за період з 30 червня 2017 року по 17 травня 2018 року, в тому числі по податкових повідомленнях-рішеннях від 01 жовтня 2014 року №008222201, від 18 грудня 2017 року №0011854104, від 17 липня 2017 року №0002324101, від 19 березня 2018 року №0001524104, по деклараціях з податку на додану вартість від 19 липня 2017 року №9140317540, від 19 серпня 2017 року №9167073730, від 19 вересня 2017 року №9191189490, від 20 жовтня 2017 року №9218339931, від 20 листопада 2017 року №9244294501, від 19 грудня 2017 року №9271862966, від 22 січня 2018 року №9296749301, від 19 лютого 2018 року №9025253237, від 20 квітня 2018 року №9073228556.
На підставі зазначеної перевірки, посадовими особами податкового органу складено акт перевірки «Про результати камеральної перевірки ДП «Укрспирт» з питань своєчасності сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 30 червня 2017 року по 17 травня 2018 року, в тому числі по податкових повідомленнях-рішеннях від 01 жовтня 2014 року №008222201, від 18 грудня 2017 року №0011854104, від 17 липня 2017 року №0002324101, від 19 березня 2018 року №0001524104, та своєчасності перерахування до бюджету узгоджених податкових зобов'язань по деклараціях з податку на додану вартість від 19 липня 2017 року №9140317540, від 19 серпня 2017 року №9167073730, від 19 вересня 2017 року №9191189490, від 20 жовтня 2017 року №9218339931, від 20 листопада 2017 року №9244294501, від 19 грудня 2017 року №9271862966, від 22 січня 2018 року №9296749301, від 19 лютого 2018 року №9025253237, від 20 квітня 2018 року №9073228556, за період з 30 червня 2017 року по 17 травня 2018 року» від 14 березня 2019 року №775/28-10-41-04/37199618 (далі по тексту - акт перевірки).
На підставі акта перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 15 квітня 2019 року, а саме:
- №0002494104 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) згідно з пунктами 57.1, 57.3 статті 57 та на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 25, 3, 22, 23, 9, 20, 15, 23, 9, 24, 22, 23, 27, 16, 17, 24, 27, 17 календарних днів сплати грошового зобов'язання 42 573 524,90 грн., та зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 4 257 352,49 грн.
- №0002504104 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) згідно з пунктами 57.1, 57.3 статті 57 та на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 62, 58, 61, 43, 46, 58, 84, 93, 94, 97, 107, 76, 64, 64 календарних дні сплати грошового зобов'язання 18 238 092,54 грн., та зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 3 647 618,51 грн. (далі по тексту - оскаржувані ППР).
Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані ППР, звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надано детальні пояснення щодо порядку нарахування штрафних санкцій позивачу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, а отже, факт наявності порушень, зафіксованих камеральною перевіркою, позивачем не спростовано, камеральна перевірка здійснена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та нормами Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України)(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин),
Згідно пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно пункту 200.10 статті 200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
В силу вимог пункту 102.1 статті 102 ПК України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Так, згідно з нормами чинними на момент проведення перевірки переметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути і інші питання, зокрема, своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.
З огляду на зазначені правові норми, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що камеральна перевірка своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість проведена відповідачем у відповідності до вимог податкового законодавства.
Щодо доводів апелянта про невірно визначену суму штрафних санкцій по спірним ППР, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що погашенням податкового боргу вважається зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У пункті 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 203.1 статті 203 ПК України, передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до положень пункту 203.2 статті 203 ПК України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З наведених положень законодавства вбачається, що за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.
Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Як вбачається з акта перевірки, відповідно до даних АІС «Податковий блок» по податковому повідомленню-рішенню від 01.10.2014 року № 0008222201 нараховано 9340833,00 грн. податкових зобов'язань; 4670417,00 грн. штрафних санкцій; 4015639,07 грн. пені. Вказане ППР є узгодженим починаючи з 20.06.2017 року за результатами судового оскарження у адміністративній справі № 810/7161/14, а тому граничний термін сплати вказаного зобов'язання - 30.06.2017 року.
Станом на 29.06.2017 року в ІКП ДП «Укрспирт» обліковувалась переплата у розмірі 23 574 166,35 грн.; 30 червня 2017 року до ІКП були проведені нарахування 19266913,00 грн. по декларації від 19 червня 2017 року №9116685981.
Таким чином, на момент нарахування зобов'язань по податковому повідомленню-рішенню від 01.10.2014 року №0008222201 в ІКП ДП «Укрспирт» була наявна переплата в розмірі 4 307 253,35 грн. Грошові зобов'язання в розмірі 4307253,35 грн. були погашені 30.06.2017 року за рахунок наявної в ІКП переплати.
Відповідно до пункту 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання.
У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Після операцій 19.07.2017 року грошові зобов'язання у розмірі 2657876,91 грн. були виключені з ІКП, у зв'язку із внесенням до АІС «Податковий блок» скарги ДП «Укрспирт» на податкові повідомлення-рішення від 25.05.2017 року №0001814104 та №0001804104.
Таким чином, станом на 19.07.2017 року в ІКП податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у ДП «Укрспирт» наявна недоїмка в розмірі 11061812,81 грн. за узгодженими грошовими зобов'язаннями по податковому повідомленню-рішенню від 01.10.2014 року №0008222201, у тому числі по основному платежу 2 375 702,74 грн., по штрафним санкціям в розмірі 4 670 417,00 грн. та пені в розмірі 4 015 693,07 грн.
Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу.
Позивач в адміністративному позові зазначає, що різниця в розрахунку податкового зобов'язання, на яку було нараховано штрафні санкції, виникла внаслідок невідображення 19.07.2017 року в інтегрованій картці платника податків позивача виключення з такої картки грошового зобов'язання у розмірі 2 657 876,91 грн. внаслідок оскарження ДП «Укрспирт» податкових повідомлень-рішень від 25.05.2017 року №0001814104 та №0001804104, в результаті чого станом на 19.07.2017 року основна сума податкового зобов'язання у ДП «Укрспирт» була відсутня взагалі, штрафні санкції склали 4 246 119,74 грн., пеня - 4 015 693,07 грн. Не вирахування відповідачем зазначеної суми привело до неправильного розрахунку штрафних санкцій.
Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу ІКП з податку на додану вартість за спірний період вбачається, що 08.06.2017 року позивачу донараховано штрафні санкції відповідно до статті 126 ПК України податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2017 року №0001814104 у сумі 509725,90 грн.; 08.06.2017 року позивачу донараховано штрафні санкції, відповідно до статті 126 ПК України податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2017 року №0001804104 у сумі 721655,74 грн.; 19.07.2017 року відповідачем виключено з обліку штрафні санкції у сумі 721655,74 грн., 241202,70 грн., 52125,20 грн., 11169,67 грн., 73579,42 грн., 132897,69 грн., 44131,62 грн., 291019,68 грн., 487681,26 грн., 35142,83 грн., 41532,70 грн., 509725,90 грн., 16012,50 грн.
Таким чином, твердження апелянта щодо невідображення 19.07.2017 року в ІКП виключення грошового зобов'язання спростовуються матеріалами справи та наведеними відповідачем доказами.
Інших доводів у спростування правомірності застосування спірними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача штрафних санкцій адміністративний позов не містить.
Крім того, позивачем не надано належних доказів на підтвердження оскарження дій податкового органу щодо невірного адміністрування податкових зобов'язань, внаслідок чого несвоєчасна сплата недоїмки позивачем по податковому повідомленню-рішенню від 01.10.2014 року №0008222201 потягла за собою затримку сплати податкових зобов'язань по щомісячним деклараціям з податку на додану вартість.
Отже, ДП «Укрспирт» не доведено належними доказами неправомірність нарахування оскаржуваними ППР штрафних санкцій внаслідок неправомірних дій відповідача та невірного розрахунку штрафних санкцій.
Відповідачем, у свою чергу, надано детальні пояснення щодо порядку нарахування штрафних санкцій позивачу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, а отже, факт наявності порушень, зафіксованих камеральною перевіркою, позивачем не спростовано, камеральна перевірка здійснена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені податковим законодавством.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, зокрема при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду, оскільки контролюючим органом вірно визначено суму штрафних санкцій зазначену в оскаржуваних ППР.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк
Повний текст виготовлено 22.12.2020 року