Справа № 580/2737/20 Суддя першої інстанції: Гаврилюк В.О.
21 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Горяйнова А.М.,
суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області про визнання протиправною відповіді та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати відповідь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області від 17 липня 2020 року протиправною;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області видати належним чином завірену копію дисциплінарної скарги на дії судді Бабич А.М .
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року вказаний адміністративний позов було повернуто позивачу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити до Вищої ради правосуддя окрему ухвалу щодо дій судді першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Зміст доводів апеляційної скарги позивача зводиться до того, що суд першої інстанції обмежив йому доступ до правосуддя.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області подало відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначило, що ухвала суду від 10 серпня 2020 року є законною та обґрунтованою, адже позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху.
ОСОБА_1 подав пояснення до відзиву, які полягають у тому, що позивач вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та пояснень до відзиву, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху і встановлено йому десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом:
- приведення позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: зазначити в адміністративному позові ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
- надання копій приведеної у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;
- надання до примірника позовної заяви для відповідача копії документу, зазначеного в пункті 2 додатків до позовної заяви (посвідчення № НОМЕР_1 ).
На виконання вимог вказаної ухвали суду позивач 03 серпня 2020 року подав заяву про усунення недоліків, в якій зазначив код відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також позивач зазначив, що документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, подаються разом з позовною заявою в одному примірнику лише для суду.
Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року адміністративний позов було повернуто ОСОБА_1 .
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що до примірника позовної заяви для відповідача позивач не додав копію документа, зазначеного в п. 2 додатків до позовної заяви.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У свою чергу ч. 1 ст. 169 КАС України передбачає, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, якщо встановить, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу.
Перелік документів, що додаються до позовної заяви, визначений у ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положення ч. 1 ст. 161 КАС України також передбачають, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_1 зобов'язаний був додати документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору як до позовної заяви, що призначена для розгляду і вирішення судом, так і до примірника позовної заяви, що підлягатиме направленню відповідачу в разі відкриття провадження у справі.
Зі змісту ухвал суду від 27 липня 2020 року та від 10 серпня 2020 року, а також із пояснень позивача вбачається, що ОСОБА_1 на підтвердження наявності у нього пільг щодо сплати судового збору надав копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 11 грудня 2018 року. Згідно з вказаним посвідченням позивач є інвалідом ІІ групи.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Разом з тим примірник посвідчення серії НОМЕР_2 від 11 грудня 2018 року до позовної заяви, призначеної для направлення відповідачу, ОСОБА_1 не приєднав.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач виконав вимоги ч. 3 ст. 161 КАС України та надав до суду документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак вимоги ч. 1 ст. 161 КАС України щодо приєднання до позовної заяви її копії разом з копіями доданих до позовної заяви документів ОСОБА_1 виконані не були.
Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що позивач не у повному обсязі виконав вимоги ч. 1 ст. 161 КАС України та ухвали суду від 27 липня 2020 року є правильним. У суду першої інстанції формально були наявні підстави, які чітко визначені в п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, для повернення адміністративного позову.
Водночас колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, оцінюючи надані позивачем на виконання вимог ухвали суду від 27 липня 2020 року документи, вдався до надмірного формалізму.
Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів враховує постанову Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 826/9584/18, у якій зазначено, що Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Зазначений висновок хоч і стосується інших правовідносин, проте застосований у ньому підхід до визначення меж формалізму може бути врахований під час розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 .
Колегія суддів враховує, що встановлений ухвалою суду від 27 липня 2020 року строк для усунення недоліків апеляційної скарги є процесуальним строком, який згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України може бути продовжений, у тому числі з ініціативи суду.
Так, згідно з вказаною нормою права встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Під час розгляду і вирішення апеляційної скарги колегія суддів виходить із того, що перевіряючи стан виконання вимог ухвали суду від 27 липня 2020 року, суд першої інстанції повинен був керуватися не лише п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а й ч. 2 ст. 121 КАС України.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про те, що позивач повинен був надати примірник посвідчення серії НОМЕР_2 від 11 грудня 2018 року для відповідача, колегія суддів вважає, що за умови усунення інших недоліків, зазначених в ухвалі суду від 27 липня 2020 року, повідомлення причин, з яких не надається додатковий примірник запитуваного документа, наявність у розпорядженні суду примірника посвідчення та незначний об'єм такого документа, ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви є проявом надмірного формалізму.
Визначальним для вирішення апеляційної скарги є те, що недоліки позовною заяви, які залишилися не усунути позивачем, за своїм характером не є такими, що унеможливлювали розгляд справи.
Фактична наявність у ОСОБА_1 пільг щодо сплати судового збору підтверджувалася матеріалами справи, а для цілей направлення відповідачу належного примірника позовної заяви суд першої інстанції не був позбавлений можливості продовжити позивачу строк усунення недоліків позовної заяви або ж самостійно виготовити копію посвідчення серії НОМЕР_2 від 11 грудня 2018 року, об'єм якого є незначним.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду від 10 серпня 2020 року про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Водночас колегія суддів не встановила підстав, передбачених ст. 249 КАС України, для постановлення окремої ухвали.
Додатково колегія суддів звертає увагу позивача на те, що вимога щодо постановлення окремої ухвали не є вимогою апеляційної скарги у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 296 КАС України.
З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року про повернення позовної заяви - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області про визнання протиправною відповіді та зобов'язання вчинити дії - направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач А.М. Горяйнов
Судді О.М. Кузьмишина
В.В. Файдюк