Справа № 640/6560/19 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
21 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2018 року №0010574618.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2020 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Офіс великих платників податків ДПС, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Станом на 21 грудня 2020 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 05.02.2014 по 31.08.2018 при виконанні договорів №131/Р.01 від 05.02.2014 та №131/Р.02 від 05.02.2014 з ТОВ "Промислова група "Південмаш", Росія, за результатами якої складено акт від 07.12.2018 №100/28-10-46-16-1308368.
Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством позивача ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР із змінами та доповненнями:
- по контракту №131/Р.01 від 05.02.2014 з ТОВ "Промислова група "Південмаш" в частині несвоєчасного повернення грошових коштів на суму 4363110,00 рос.руб. з простроченням 4 дні;
- по контракту №131/Р.02 від 05.02.2014 з ТОВ "Промислова група "Південмаш" в частині несвоєчасного повернення грошових коштів на суму 2866545,00 рос.руб. з простроченням 4 дні.
На підставі зазначеного акта контролюючим органом 28.12.2018 року було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0010574618, яким позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та /або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 36185,00 грн.
Позивачем було подано скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення до ДФС України, однак рішенням про результати розгляду скарги від 15.03.2019 №12402/6/99-99-11-04-02-25 податкове повідомлення-рішення від 28.12.2018 року №0010574618 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання розрахунків в іноземній валюті станом на час виникнення спірних правовідносин здійснювалось відповідно до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР).
Частиною першою статті 2 цього Закону визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Водночас, частинами третьої, п'ятої статті 4 вказаного Закону обумовлено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, строки передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Покупець) та ТОВ "Промислова група "Південмаш" (Продавець) укладено Договір №131/Р.01 від 05.02.2014 року.
Відповідно умов даного договору позивач здійснив передплату п/д 276 від 27.06.2014 на суму 32506110,00 рос. руб. Строк надходження імпортної продукції 09.11.2015. У зв'язку з невиконанням умов договору, резидент повернув передплату п/д 6550 від 01.04.2015 на суму 28143000,00 рос. руб.
ДП "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" оформило в Мінекономрозвитку України висновки щодо продовження строків за зовнішньоекономічними операціями: №1016 від 12.11.2015 на суму 32516110,00 рос.руб. з 10.11.2015 до 20.06.2016; №769 від 22.06.2016 на суму 4363110,00 рос.руб. з 20.06.2016 до 20.06.2017; №623 від 13.06.2017 на суму 4363110,00 рос.руб. з 20.06.2017 до 30.06.2018.
На думку відповідача, останній день надходження імпортної продукції вважається 29.06.2018 року.
Залишок грошових коштів було повернуто нерезидентом на рахунок позивача 03.07.2018, з простроченням 4 дні.
Також, між позивачем (Покупець) та ТОВ "Промислова група "Південмаш" (Продавець) укладено Договір №131/Р.02 від 05.02.2014 року.
Відповідно умов даного договору позивач здійснив передплату п/д 275 від 26.06.2014 на суму 10723545,00 рос. руб. Строк надходження імпортної продукції 08.11.2015. У зв'язку з невиконанням умов договору, резидент повернув передплату п/д 6540 від 01.04.2015 на суму 7857000,00 рос. руб.
ДП "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" оформило в Мінекономрозвитку України висновки щодо продовження строків за зовнішньоекономічними операціями: №1017 від 12.11.2015 на суму 10735450,00 рос.руб. з 10.11.2015 до 20.06.2016; №770 від 22.06.2016 на суму 2866545,00 рос.руб. з 20.06.2016 до 20.06.2017; №624 від 13.06.2017 на суму 2866545,00 рос.руб. з 20.06.2017 до 30.06.2018.
На думку відповідача, останній день надходження імпортної продукції вважається 29.06.2018 року.
Залишок грошових коштів було повернуто нерезидентом на рахунок позивача 03.07.2018, з простроченням 4 дні.
Щодо посилання позивача на неправомірне застосування граничних термінів надходження імпортної продукції, колегія суддів зазначає наступне.
За правилами пункту 3.2. Інструкції "Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631 відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій.
Враховуючи викладене, початком відліку законодавчо встановленого терміну розрахунків в іноземній валюті при здійсненні резидентами України імпортних операцій є наступний календарний день після дати здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг).
Таким чином, останнім днем надходження імпортної продукції вважається 30.06.2018, а відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з 01.07.2018.
Однак, 01.07.2018 року був вихідний день (неділя).
Відповідно до положень статті 5 Европейської конвенції про обчислення строків (ЕТ8 № 76) при обчисленні строку суботи , неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо день, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає за ним.
Відповідно до ст.1 цієї Конвенції "Ця конвенція застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені.
Приписами ч.5 ст.254 ЦК України також передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, встановлений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, першим робочим днем було 02.07.2018.
Оскільки кошти були зараховані 03.07.2018, вказане свідчить про прострочення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, але не на 4 календарні дні як зазначено в акті перевірки, у зв'язку із чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума розрахованої пені є необґрунтованою, а позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2018 року №0010574618 підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Глущенко Я.Б.
Суддя Черпіцька Л.Т.