П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6617/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- Кравця О.О.,
за участю: секретар судового засідання - Уштаніт Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, прийняте у складі суду судді Катаєвої Е.В. в місті Одеса по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо розрахунку його - ОСОБА_1 довічного щомісячного грошового утримання відповідно довідки П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 року №243;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання йому - ОСОБА_1 , як судді у відставці, з 18.02.2020 року на підставі довідки П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 року №243 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок довічного щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 оформлені протоколами від 14.05.2020 року, від 01.07.2020 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 року №243 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що рішення суду прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідач не надав жодних зрозумілих пояснень відносно своїх дій щодо перерахунку довічного утримання позивача, водночас суд першої інстанції обмежився оцінкою такої позиції відповідача як невмотивованої, не вбачаючи в цьому порушення прав позивача. Апелянт наголошує, що він звертався до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій відповідача і зобов'язання останнього вчинити певні дії, оскільки йому було неправомірно розраховано розмір його щомісячного довічного грошового утримання як 50% від розміру суддівської винагороди замість 90%, чим були порушені його права, водночас судом першої інстанції прийнято рішення стосовно вимог, які позивачем не заявлялись. У цьому контексті апелянт зазначає, при обранні способу відновлення порушеного права суд повинен виходити з принципу верховенства права, як складової частини змісту спрямованості діяльності держави, та з принципу ефективності юридичного захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких умов для цього. Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не зазначив в оскаржуваному рішенні відсоток суддівської винагороди для виплати йому щомісячного довічного грошового утримання. Крім того, апелянт вважає, що у межах даної справи наявні правові підстави для встановлення судового контролю та винесення окрему ухвалу відносно начальника Головного управління Пенсійного фонду України Одеської області.
Представником відповідача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 01.12.2015 року вийшов у відставку з посади судді Одеського апеляційного адміністративного суду і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, є особою з інвалідністю ІІ гр. (а.с.62-68).
Питання щодо його щомісячного довічного грошового утримання було предметом неодноразового розгляду судами (постанови Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2015 року (справа №522/25146/15а), від 11.07.2016 року (справа №522/11090/16а), від 29.11.2017 року (справа №522/19135/17), Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 року (справа №420/1297/19), від 30.03.2020 року (справа №420/745/20) (а.с.13-52).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 року (справа №420/745/20) були визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови йому у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, яка викладена у рішенні № 295 від 16.01.2020 року; скасоване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 295 від 16.01.2020 року щодо відмови у перерахунку щомісячного грошового утримання як судді у відставці; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання, як судді у відставці, з 01.01.2020 року на підставі довідки Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 року №11 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання.
Згідно зі змістом рішення суду від 30.03.2020 року по справі №420/745/20 при вирішенні спірних правовідносин, які виникли станом на 01.01.2018 року (позов надійшов до суду 03.02.2020 року), судом враховано рішення Конституційного Суду України у справі №1-15/2018(4086/16) від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 щодо перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці позивача за довідкою від 13.01.2020 року №11 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання (а.с.45-52)
Рішенням Конституційного Суду України у справі №1-15/2018(4086/16) від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-УПІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-УІІІ зі змінами: у тому числі пункту 25.
Позивач отримав у П'ятому апеляційному адміністративному суді довідку від 05.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, в якій визначена вказана суддівська винагорода станом на 18.02.2020 року та складає 173415, 00 грн.
13.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки.
23.06.2020 року позивач, не отримавши відомостей щодо перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки від 05.03.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою (а.с.54-56) та отримав відповідь від 08.07.2020 року. Як вбачається із вказаної відповіді від 08.07.2020 року, суддям у відставці, яким за зверненнями до 18.02.2020 вже проведено перерахунок з 01.01.2020 виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010, перерахунок буде здійснюватись при збільшенні суддівської винагороди після 18.02.2020. Тобто, якщо суддя у відставці до 18.02.2020 звертався за перерахунком і йому вже перераховано з 01.01.2020 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із 15 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, то наступний перерахунок з урахуванням Рішення №2-р можливо буде провести лише після збільшення суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.
Вважаючи, що дії відповідача щодо розрахунку його довічного щомісячного грошового утримання відповідно довідки П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 року №243 є протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що протокольні рішення відповідача від 14.05.2020 року, від 01.07.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню, а отже є діючим протокольне рішення прийняте на виконання рішення суду щодо перерахунку позивачу з 01.01.2020 року з розміром довічного щомісячного грошового утримання на підставі довідки від 13.01.2020 року №11 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання. За висновками суду першої інстанції, на даний час є невирішеним питання відповідачем щодо прийняття рішення про перерахунок довічного щомісячного грошового утримання позивача на підставі довідки від №243 від 05.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання, видану позивачу з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі №1-15/2018(4086/16) від 18.02.2020 року, з огляду на що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із застосуванням положень ч.2 ст.9 КАС України.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» за № 1402-VIII, до цього часу діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» за № 2453-VI (далі - Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI) в іншій редакції.
Разом з цим, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» за № 1402-VIII запроваджено різні підходи до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, а саме пунктом 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII, відповідно до якого:
«Право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.».
Тобто, розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, фактично відрізнявся від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
18 лютого 2020 року рішенням Конституційного Суду України за № 2-р/2020 від 18 лютого 2020 року визнав крім іншого, такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII зі змінами.
Конституційним Судом України у вказаному рішенні зазначено, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням ч. 1 ст. 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац 4 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013р. № 10-рп/2013).
Між тим, з 18 лютого 2020 року розмір щомісячного довічного грошового утримання обчислюється у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII
Частиною 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (п. 1 ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII).
Таким чином, з 18 лютого 2020 року змінився розмір складових суддівської винагороди судді внаслідок збільшення розміру базового розміру посадового окладу.
Розділом ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного форду України № 3-1 від 25.01.2008р. (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20.03.2017р. № 5-1) встановлено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.
Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді.
Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
При цьому, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Таким чином, перерахунок обумовлений відновленням раніше порушених прав позивача з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.
Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 року (справа №420/745/20) були визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови йому у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, яка викладена у рішенні №295 від 16.01.2020 року; скасоване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 295 від 16.01.2020 року щодо відмови у перерахунку щомісячного грошового утримання як судді у відставці; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання, як судді у відставці, з 01.01.2020 року на підставі довідки Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 року №11 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання.
При цьому згідно зі змістом рішення суду від 30.03.2020 року по справі №420/745/20 при вирішенні спірних правовідносин, які виникли станом на 01.01.2020 року, судом враховано рішення Конституційного Суду України у справі №1-15/2018(4086/16) від 18.02.2020 року №2-р/2020 щодо перерахунку пенсії позивача з 01.01.2020 року за довікою від 13.01.2020 року №11 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання (а.с.45-52).
Згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 йому на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 року (справа №420/745/20) у квітні 2020 року протокольним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (в якому зазначена підстава - рішення суду) здійснений перерахунок довічного щомісячного грошового утримання з 01.01.2020 року з урахуванням довідки від 13.01.2020 року №11 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання відповідно до рішення суду. Довічне щомісячне грошове утримання з 01.01.2020 року визначено у розмірі 50% розміру суддівської винагороди 128583,68грн, що склало 64291,84грн.
Після звернення 13.05.2020 року позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок довічного щомісячного грошового утримання на підставі отриманої після рішення Конституційного Суду України у справі №1-15/2018(4086/16) від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 довідки від 05.03.2020 року №243 позивачу було перераховано довічне щомісячне грошове утримання протокольним рішенням ГУ ПФУ від 14.05.2020 року. В протоколі зазначена підстава - зміна окладу. Довічне щомісячне грошове утримання визначено у розмірі 50% суддівської винагороди зазначеної у довідки від 05.03.2020 року №243 - 173415.00 грн., що склало 86707,50 грн. Перерахунок здійснений з 01.01.2020 року.
Проте, протокольним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.07.2020 року позивачу перераховано довічне щомісячне грошове утримання із зазначенням підстави - «макетна обробка» (особливості - «призначення за рішенням суду»), яким з 01.01.2020 року знов визначений у розмірі 50% розміру суддівської винагороди 128583,68грн, що склало 64291,84грн на підставі довідки від 13.01.2020 року №11 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання.
З урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі №1-15/2018(4086/16) від 18.02.2020 року, а також висновків Верховного Суду у рішенні від 10.08.2020 року у справі №620/1116/20, відповідно до якого суддя (суддя у відставці) має право на перерахунок довічного щомісячного грошового утримання з 19.02.2020 року, оскільки з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені п. 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII,
Дослідивши зміст вказаних протокольних рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.05.2020 року та 01.07.2020 року, колегія суддів зазначає, що на підставі протокольного рішення від 14.05.2020 року довічне щомісячне грошове утримання на підставі довідки №243 від 05.03.2020 року неправомірно перераховано з 01.01.2020 року з огляду на те, що вказана довідка отримана у зв'язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України у справі №1-15/2018(4086/16) від 18.02.2020 року, таким чином перерахунок можливо було здійснити лише з 19.02.2020 року.
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, неправомірним є протокольне рішення ГУ ПФУ від 01.07.2020 року, яке є невмотивованим, без зазначення у ньому підстав його прийняття, яким позивачу визначено (тобто фактично повернуто) призначення довічного щомісячного грошового утримання у розмірі 50% на підставі довідки від 13.01.2020 року №11 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання, що склало 64291,84 грн. (50% від 128583,68грн).
При цьому попередній перерахунок здійснений на підставі протокольного рішення від 14.05.2020 року не скасований, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не визначило порядок перерахунку з врахуванням того, що новим прокольним рішенням від 01.07.2020 року за власною ініціативою довічне щомісячне грошове утримання позивача зменшено. Копія вказаного протокольного рішення позивачу не направлена.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно, та у відповідності до вимог ч.2 ст.9 КАС України вийшов за межі позовних вимог і визнав протиправним та скасував протокольні рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок довічного щомісячного грошового утримання позивача від 14.05.2020 року, від 01.07.2020 року.
Водночас, за таких обставин, враховуючи що протокольні рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.05.2020 року, від 01.07.2020 року як протиправні підлягають скасуванню, є діючим протокольне рішення прийняте на виконання рішення суду щодо перерахунку позивачу з 01.01.2020 року з розміром довічного щомісячного грошового утримання на підставі довідки від 13.01.2020 року №11 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання.
Таким чином, на даний час є невирішеним питання щодо прийняття рішення про перерахунок довічного щомісячного грошового утримання позивача на підставі довідки від №243 від 05.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання, видану позивачу з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі №1-15/2018(4086/16) від 18.02.2020 року, враховуючи, що вмотивоване рішення по перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачу з 19.02.2020 року відповідачем не приймалось.
Враховуючи викладене, доводи апелянта та вимоги позовної заяви про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням 90 % суддівської винагороди працюючого судді є передчасними, оскільки фактично відповідачем питання перерахунку довічного грошового утримання позивача згідно довідки №243 від 05.03.2020 року та на підставі рішення Конституційного Суду України у справі №1-15/2018(4086/16) від 18.02.2020 року не вирішувалось, тобто в цій частині позовних вимог права позивача відповідачем не порушувалися.
У випадку, якщо позивач за результатом вчиненого відповідачем, на підставі рішення суду у вказаній справі, перерахунку буде не згоден з відсотковим значенням довічного грошового утримання, він не позбавлений права з урахуванням висновків, зокрема, Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 року (справа №420/1297/19 звернутись до суду із відповідним позовом.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними та скасування протокольних рішень відповідача від 14.05.2020 року, від 01.07.2020 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 року №243 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
Крім того, щодо вимог апелянта про встановлення судового контролю колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, законодавством передбачено право суду, а не обов'язок встановлювати судовий контроль про виконання судового рішення.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про відсутність можливості та наміру суб'єкта владних повноважень виконати судове рішення, а позивачем не наведено належного обґрунтування необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд не вважає за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.
Крім того, згідно ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Тобто, з наведеного вбачається, що постановлення окремої ухвали є правом суду. Водночас, у даних спірних правовідносинах суд не вбачає наявності підстав для прийняття окремої ухвали.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до положень п.2 ч.5 ст. 328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О. О. Кравець