22 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/3588/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, (суддя суду першої інстанції Артоуз О.О.), прийняте в порядку спрощеного провадження в м. Запоріжжя, в адміністративній справі №280/3588/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії-
29 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо стягнення з позивача 6703,65 грн. - суми пенсійного забезпечення, яке він отримав протягом січня-лютого 2020 року а також припинення нарахування та виплату пенсійного забезпечення з 28.01.2020 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату позивачу пенсійного забезпечення відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" починаючи з 28.01.2020.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що протягом травня 2016 року - лютого 2020 року через установу ПАО “Ощадбанк” отримував пенсійне забезпечення. У зв'язку з укладенням контракту на проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, наказом ДСНС України від 28.01.2020 №24 позивач був прийнятий на службу за контрактом до органів і підрозділів цивільного захисту з 28.01.2020, а саме до Головного управління ДСНС України у Запорізькій області. Листом від 06.02.2020 ГУ ДСНС у Запорізькій області повідомило відповідача про прийняття позивача на службу цивільного захисту. 21.02.2020 відповідачем, всупереч законодавства, були списані кошти з рахунку в Ощадбанку у сумі 6703,65 грн. З березня 2020 року пенсійне забезпечення не отримує. Вважає такі дії відповідача незаконними, посилаючись на те, що відповідно до статті 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, уразі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При цьому зазначає, що вказаною нормою передбачено, що при повторному прийнятті на військову службу пенсіонер позбавляється права на пенсію. Проте перед звільненням у 2016 році позивач не проходив військову службу та не був повторно прийнятий на військову службу. Відтак, на думку позивача, відповідач не має права припиняти виплату пенсійного забезпечення. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо стягнення з ОСОБА_1 суми пенсійного забезпечення у розмірі 6703,65 грн., які 21.02.2020 року перебували на власному банківському рахунку ОСОБА_1 .
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення нарахування та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з 28.01.2020 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсійного забезпечення відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" починаючи з 28.01.2020 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач прийнятий не на військову службу, а на службу в органах ДСНС, відтак дія ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не поширюється на позивача.
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ОСОБА_1 посилаючись на доводи адміністративного позову, просить суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно наказу (по особовому складу) Головного управління ДСНС України у Запорізькій області від 23.04.2016 №243 “Про кадрові питання” відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу розірвано контракт, звільнено зі служби в ДСНС України у відставку Збройних Сил України (з виключенням з військового обліку), виключено зі списків ГУ ДСНС України у Запорізькій області за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров'я), з правом насіння встановленої форми одягу, підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 з 26.04.2016.
Відповідно до Пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , виданого 17.05.2016, ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років.
21 січня 2020 року між ДСНС та ОСОБА_1 укладено Контракт №25/20 про проходження служби цивільного захисту.
Згідно з витягом із наказу (по особовому складу цивільного захисту) від 28.01.2020 №24 “Про прийняття на службу цивільного захисту” колишнього підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 (спеціальне звання присвоєно наказом ДСНС України від 26.08.2014 №429 о/с), який уклав контракт про проходження служби цивільного захисту строком на 5 років, відповідно до пунктів 33, 49, 62, 93, 95 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу прийняти на службу цивільного захисту, зарахувати в кадрах ДСНС у спеціальному званні підполковник служби цивільного захисту та за його згодою призначити начальником господарсько-експлуатаційного відділу центру забезпечення діяльності Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.
26.02.2020 за вих. №01/5-29/1139 Головним управлінням ДСНС у Запорізькій області на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області направлено інформацію щодо прийняття ОСОБА_1 на службу цивільного захисту з 28.01.2020.
Згідно з роздруківки виписки по картковому рахунку ОСОБА_2 21.023.2020 пенсійним органом здійснено списання коштів з рахунку клієнта у розмірі 6702,18 грн. на підставі листа №75/04.16-33 від 21.02.2020.
22.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою не припиняти виплату пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.05.2020 за вих. №3506-3462/В-02/8-0800/20 про відсутність підстав для продовження виплати пенсії за вислугу років на період дії укладеного контракту відсутні.
Вважаючи припинення відповідачем виплату пенсії за вислугу років не обґрунтованою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для зупинення виплати пенсії позивачу відсутні, оскільки останній прийнятий на службу за контрактом до органів ДСНС під час дії особливого періоду, як це передбачено ч.3 ст. 2 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі Закон України № 2262-ХІІ).
Положеннями частини 2 статті 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” передбачено, що пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
Поряд з цим, частиною 3 статті 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначено, що пенсіонерам з числі військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного прийняття їх на службу до дня демобілізації або звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу у зв'язку з мобілізацією, на особливий період.
Таким чином, з аналізу вищевикладеного вбачається, що виплата пенсії, яка призначена відповідно до Закону України № 2262-ХІІ припиняється у разі повторного прийняття особи на службу, зокрема, органів та підрозділів цивільного захисту. При цьому, пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, зокрема, органів та підрозділів цивільного захисту, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII, особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Аналогічне визначення особливого періоду надано і в статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII), якою передбачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової).
Крім того, статтею 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно з абзацом четвертим статті 1 вищезазначеного Закону завданням мобілізації є, зокрема, здійснення комплексу заходів, спрямованих на переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, організацію і штати воєнного часу.
Так, на підставі Указів Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014, від 06 травня 2014 року №454/2014, від 21 липня 2014 року №607/2014 та від 14 січня 2015 року №15/2015, на Україні діяла часткова мобілізація, отже, з 17 березня 2014 року в Україні діє особливий період, що є загальновідомим фактом.
До того ж, слід звернути увагу й на те, що сама мобілізація не вичерпує завдань особливого періоду, а лише розпочинає його дію. Закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення такого стану.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №813/1919/16, від 27 березня 2020 року у справі №806/1286/17, від 15 червня 2020 року у справі №638/662/17.
Так, зупиняючи виплату пенсії позивачу відповідач виходив з того, що служба в органах ДСНС, яку позивач проходить за контрактом, не є військовою, відтак підстави для виплати пенсії ОСОБА_1 відсутні.
Колегія суддів вважає таку позицію відповідача необгрунтованою з огляду на наступне.
Так, за визначенням ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
У розумінні ж ч.1 ст.101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Водночас, згідно положень Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженої указом Президента України від 14 березня 2016 року № 92/2016, складовою сектору безпеки і оборони є зокрема Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
Як вже було зазначено, згідно вимог статті 2 Закону України № 2262-ХІІ (в редакції станом на дату припинення виплати пенсії) пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється.
З системного аналізу зазначеної норми Закону України № 2262-ХІІ вбачається, що дія вказаної норми розповсюджується на декілька категорій суб'єктів, а саме на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до:
- Збройних Сил України;
- інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
- органів та підрозділів цивільного захисту.
Таким чином, незважаючи на те, що дійсно служба цивільного захисту та військова служба є різними видами державної служби особливого характеру, а в чинному законодавстві прямо не вказано, що служба у органах та підрозділах цивільного захисту є військовою службою, колегія суддів вважає, що особам, які уклали новий контракт на проходження служби в органах та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється, оскільки у контексті вимог ст. Закону України № 2262-ХІІ, служба в органах та підрозділах цивільного захисту на час дії особливого періоду фактично прирівнюється до військової служби.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправний характер дій відповідача щодо зупинення виплати пенсії позивачу, стягнення з позивача виплаченої пенсії. Також, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про достатність підстав для зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ..
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для зміни або скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року в адміністративній справі №280/3588/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова в повному обсязі складена 23.12.2020 року.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай