23 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5653/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року (суддя Лазаренко М.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просила визнати протиправним рішення відповідача від 27.07.2020р. про відмову в проведенні перерахунку та поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 , зобов'язати відповідача провести перерахунок і відновити виплату ОСОБА_1 довічно пенсії за віком, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, з урахуванням змін в пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату і загальним трудовим стажем, з урахуванням додаткового страхового стажу після виходу на пенсію, із застосуванням при розрахунку розміру пенсії, починаючи з 07.10.2009 року, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 7763,17 грн., не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на момент фактичного виконання судового рішення, із застосуванням всіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент поновлення виплати пенсії, з проведенням індексації і осучасненням пенсії, відповідно до пенсійною реформою України, компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії, на визначений позивачем банківський рахунок, одним платежем, починаючи з 07.10.2009р;
- відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС України, допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення одним платежем всієї суми боргу, починаючи з 07.10.2009 по день фактичної виплати;
- відповідно до частини шостої статті 245, частини першої статті 382 КАС України, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в 14-денний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.07.2020 № 0800-0208-8/36601 про відмову в проведенні перерахунку та поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , із проведенням компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії, на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок, починаючи з 07.10.2009.
Звернути до негайного виконання рішення суду в межах присудження суми пенсії ОСОБА_1 за один місяць, відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Позивачем була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції не врахував , що рішення не призвело до повного захисту порушеного права, оскільки судом було відмовлено в задоволенні позову про зобов'язання відповідача провести перерахунок і осучаснення пенсії при її поновленні.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, яка з 14.08.1997 постійно проживає в країні Ізраїль.
До переїзду за кордон проживала у АДРЕСА_1 , що знаходиться у Шевченківському районі міста Запоріжжя.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 призначена пенсія з 23.04.1992 безстроково.
20.07.2020 ОСОБА_1 , через свого представника, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою встановлено зразка про перерахунок та поновлення з 07.10.2009 пенсії за віком.
Відповідно до розписки-повідомлення заяву та документи гр. ОСОБА_1 прийнято 20.07.2020 і зареєстровано за № 4419. Перелік документів, доданих до заяви:
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 ;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_3 ;
- трудову книжку;
- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1006241995;
- довідку з місця проживання №04-2817-2146;
- заяву про призначення пенсії;
- 4 довідки про заробітну плату № 04-25/6-694;
- архівну довідку про періоди трудового стажу № 04-25/С-317;
- довідку про перетворення / перейменування підприємства № 04-25/6-318;
- заяву про виплату пенсії на банківський рахунок;
- нотаріальну апостильовану довіреність на представника №16.
Рішенням Шевченківського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оформленим у вигляді повідомлення від 27.07.2020 № 0800-0208-8/36601, ОСОБА_1 відмолено в поновленні пенсії за віком. В обґрунтування відмови зазначено, що нею не надано паспорт громадянина України. Крім того зазначено, що згідно постанови № 22-1 від 25.11.2005 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій» заява на поновлення пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником (опікуном).
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним та з вимогою вчинити певні дії, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що пенсійним органом протиправно відмовлено у поновленні пенсійних виплат,
В частині відмовлених позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що ця вимога є передчасною.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 51 Закону № 1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з пунктом 3.3. цього Рішення оспорюваними нормами Закону № 1058-IV держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Закону № 1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Судом першої інстанції вірно було зазначено, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Згідно із частиною другою статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (пункт 4.1 Порядку № 22-1).
Згідно з пунктом 2.8. Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
У разі, якщо згідно з національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах до тих пір, поки такі виплати передбачено законодавством. Конституція України та Закон № 1058-ІV гарантують всім громадянам України за певних умов право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.
При первинному встановленні розміру пенсії орган Пенсійного фонду діє на підставі звернення громадянина із заявою про призначення йому пенсії. У випадках поновлення раніше призначеної пенсії органи Пенсійного фонду діють на підставі цієї ж заяви пенсіонера у строки, встановлені статтею 49 Закону № 1058-IV.
При цьому законодавством чітко встановлено, що поновлення виплати пенсії проводиться протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
У пункті 3 резолютивної частини Рішення від 07.10.2009 № 25-рп/2009 Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.
Однак відповідні зміни до законодавства до цього часу не були внесені, а тому відсутність чіткого законодавчого механізму щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, призвело до ситуації, за якої громадяни України позбавлені можливості отримувати належні їм пенсійні виплати, або створювалися умови, за яких пенсіонерам, які проживають за межами України, для отримання належних їм пенсійних виплат необхідно було докласти значних зусиль, зокрема, звертатись до суду.
Вірними є висновки суду першої інстанції про те, що у межах спірних правовідносин пенсійним органом протиправно відмовлено у поновленні пенсійних виплат.
Вірно судом першої інстанції було також встановлено, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, необхідно вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оформлене повідомленням від 27.07.2020 № 0800-0208-8/36601.
Щодо позовних вимог в частині здійснення поновлення виплати та перерахунку довічно пенсії за віком, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону України № 1058-IV, з урахуванням змін в пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату і загальним трудовим стажем, з урахуванням додаткового страхового стажу після виходу на пенсію, із застосуванням при розрахунку розміру пенсії, починаючи з 07.10.2009 року, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 7763,17 грн., не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на момент фактичного виконання судового рішення, із застосуванням всіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент поновлення виплати пенсії, суд першої інстанції вірно зазначив, що призначення, виплати чи припинення виплат пенсії, перерахунок пенсії відноситься виключно до функцій органів Пенсійного фонду України
Відповідачем під час прийняття рішення про відмову у поновленні виплати раніше призначеної пенсії, матеріали пенсійної справи позивача не досліджувалася, а звернення до суду з вимогами щодо врахування вищевказаних складових можливе лише у разі такого неврахування пенсійним органом, яке на момент звернення позивачів до суду з даним позовом не мало місця.
Відтак вірними є висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача в цій частині, оскільки суд не може перебрати на себе функцію пенсійного органу щодо дослідження матеріалів пенсійної справи, яка не була предметом розгляду під час прийняття рішення.
Щодо проведення індексації при поновленні пенсії, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, що ця вимога є передчасною, оскільки питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 101%, у взаємозв'язку з розміром пенсії, що має виплачуватися позивачу, належить до компетенції пенсійного органу при поновленні пенсії, нарахуванні та виплаті відповідних сум, а відтак у разі незгоди з діями відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для нарахування індексації та її розмірів позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до суду.
Щодо зобов'язання відповідача в 14-денний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання, судом першої інстанції вірно було враховано, що позивачем не наведено обставин, які б викликали у суду сумнів у тому, що відповідач може ухилятись від виконання судового рішення, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для застосування приписів статей 372, 382 КАС України.
Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 23 грудня 2020 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш