ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 грудня 2020 року м. Київ № 640/19708/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), у якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 30 березня 2018 року №914/26-15-13-02-26/ НОМЕР_1 ;
2) зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у статусі платника єдиного податку третьої групи з 01 квітня 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. Водночас, жодного проведення перевірки позивача, за результатами якої було б встановлено порушення вимог абзацу восьмого підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України та про що було б складено відповідний акт, не відбувалося
Крім того, позивач вказує на те, що причини виключення з реєстру платників єдиного податку позивача, які вказані в рішенні не відповідають дійсності, адже податковий борг у розмірі 495,99 грн. за період з 01.10.2017 по 01.03.2018 у позивача був відсутній, що підтверджується платіжним дорученням №82 від 26.10.2016 на суму 511,76 грн. та випискою з банківського рахунку позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
Відповідач правом на подання письмових заперечень проти адміністративного позову не скористався.
Ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження з пропозицією надати суду відзив на позовну заяву надсилалась відповідачеві за зареєстрованим місцезнаходженням, а саме: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 та була вручена представнику відповідача 19.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором № 01051 0567475 5.
Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина друга статті 77, частина четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
З 05.05.2014 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування із застосуванням третьої групи єдиного податку спрощеної системи оподаткування.
30.03.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення №914/26-15-13-02-26/ НОМЕР_1 про виключення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 01.04.2018 року. Підставою для виключення з реєстру платників податку є абзац 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.
Як зазначає позивач, про оскаржуване рішення №914/26-15-13-02-26/ НОМЕР_1 від 30.03.2018 йому стало відомо лише 12.06.2020 після того, як ГУ ДПС у м. Києві направило копію рішення та супровідний лист у відповідь на адвокатський запит №06/02-1 від 02.06.2020.
14 серпня 2020 року позивач отримав рішення Державної податкової служби України №24681/6/99-0006-04-03-06 від 05.08.2020, яким позивачу у розгляді скарги щодо скасування рішення №914/26-15-13-02-26/ НОМЕР_1 від 30.03.2018 було відмовлено у зв'язку з тим, що позивачем був порушений термін подання скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 жовтня 2016 року позивачем до контролюючого органу була подана уточнююча податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за перше півріччя 2016 року та були визначені податкові зобов'язання у зв'язку з виправленням самостійно виявленої помилки у розмірі 496,85 грн. та нарахований штраф у розмірі 14,91 грн.
26 жовтня 2016 року зазначена сума в повному обсязі була сплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №82 від 26.10.2016 та випискою з банківського рахунку позивача.
Отже, позивач, вважаючи, що рішення №914/26-15-13-02-26/ НОМЕР_1 від 30.03.2018 щодо виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку є незаконним та таким що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірному рішенні, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку визначені у статті 295 Податкового кодексу України (далі Кодекс).
Відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Відповідно до абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акту перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
До того ж, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 року по справі № 826/7216/17, від 05.02.2019 року по справі № 805/206/17-а.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення підставою для його прийняття стали норми підпункту 299.10.3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України.
При цьому, передумовою прийняття вказаного рішення стала доповідна від 22.03.2018 № 3520/26-15-13-02-17.
Також, відповідач зазначає, що згідно з даними інтегрованої картки платника на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у ФОП ОСОБА_1 був наявний податковий борг.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІТС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника.
У той же час, всупереч вимогам пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно і акт перевірки останнім не складався.
Таким чином, враховуючи те, що несплата позивачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних IТC «Податковий блок» в інтегрованій картці платника, а не на підставі акту перевірки, яка, в свою чергу, ним і не проводилася, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про виключення із реєстру платників єдиного податку.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган при прийнятті рішення №914/26-15-13-02-26/ НОМЕР_1 від 30.03.2018 щодо позивача про виключення із реєстру платників єдиного податку з 01.04.2018 діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню.
Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, оскаржуване рішення не відповідає вимогам щодо обґрунтованості.
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному випадку суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів вийти за межі позовних вимог і зобов'язання відповідача поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку третьої групи з 01.04.2018.
Згідно частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 9, 241-246, 255, 257-262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві №914/26-15-13-02-26/ НОМЕР_1 від 30.03.2018.
3. Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2018 та включити його до реєстру платників єдиного податку.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов
Позивач: фізична особа -підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код 43141267)