ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 грудня 2020 року м. Київ № 826/2685/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Дьяченко О.В.,
за участю представників сторін:
представника позивача: Драган В.І.,
представників відповідача: Гери Г.Г., Сєдової П.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державної служби геології та надр України про роз'яснення рішення в адміністративній справі
за позовомСпільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю)
доДержавної служби геології та надр України
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 грудня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року адміністративний позов Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, яка полягає у нездійсненні розгляду заяви Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (в формі товариства з обмеженою відповідальністю) з доданими документами на продовження строку дії спеціального дозволу від 20 січня 1998 року №1211 (переоформлено) на користування надрами Стинавського родовища. Зобов'язано Державну службу геології та надр України розглянути заяву Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (в формі товариства з обмеженою відповідальністю) з доданими документами на продовження строку дії спеціального дозволу від 20 січня 1998 року №1211 (переоформлено) на користування надрами Стинавського родовища, прийнявши за наслідками такого розгляду наказ з урахуванням принципу мовчазної згоди, встановленого частиною шостою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Присуджено на користь Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) сплачений ним судовий збір у розмірі 3 524, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Державної служби геології та надр України подати у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіту про виконання рішення суду.
07 грудня 2018 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі 826/2685/18 видано виконавчі листи.
01 грудня 2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Державної служби геології та надр України надійшла заява про роз'яснення судового рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви.
Представники відповідача у судовому засіданні підтримали заяву та просили її задовольнити.
Вирішуючи питання про наявність підстав для роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України За заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
З аналізу статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд звертає увагу, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» №7 від 20 травня 2013 року зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Водночас, суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
З огляду на вищевикладене, та на те, що рішення від 22 травня 2018 року не передбачає незрозумілості при виконанні цього рішення, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення, оскільки обґрунтування заяви позивача є фактично не згодою з процесом виконання такого судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
У задоволенні заяви Державної служби геології та надр України про роз'яснення рішення в адміністративній справі №826/2685/18 відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 22 грудня 2020 року.
Суддя Є.В. Аблов