про залишення позовної заяви без руху
22 грудня 2020 року справа № 580/5749/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Черкаської обласної прокуратури, в якій просить:
- стягнути з Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПУО 02911119 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, тобто суму середнього заробітку за весь час затримки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у адміністративній справі №826/6257/17, а саме за період з 13 липня 2018 року по 23 листопада 2018 року включно у загальному розмірі 288 893, 10 грн. ( двісті вісімдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто три гривні 10 копійок ) з утриманням із цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України.
Перевіривши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В силу положень ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З наведених норм процесуального закону вбачається, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «міг дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права.
Слід зазначити, що правовий інститут строків звернення до суду, не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв визначення поважності причин їх пропуску. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду не знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Позивач достовірно знав, що його поновлено на посаді 26.11.2018, отже повинен був у межах шестимісячного строку звернутись до суду з відповідним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді.
Твердження позивача, що він звернувся до відповідача з виплатою середнього заробітку після прийняття Верховним Судом постанови від 07.10.2020 у справі №826/6257/17, не свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки це жодним чином не впливає на період затримки виконання судового рішення з 18.07.2018 по 25.11.2018 на який посилається позивач.
Також необґрунтованими є посилання позивача на неодноразові звернення до відповідача з вимогою про виплату середнього заробітку, оскільки вони не підтверджені жодними доказами.
Позивач направив до суду позовну заяву засобами поштового зв'язку 10.12.2020, тобто з пропуском строку звернення до суду.
В даному випадку позивач не надав доказів, що мав об'єктивні перешкоди щодо звернення до суду у встановлені строки.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду: клопотання про поновлення пропущених строків звернення до суду та докази на його підтвердження.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Гаращенко