16 листопада 2020 року справа № 580/3831/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу період навчання за професією прохідника підземного з 01.06.1982 до 03.11.1982 до підземної роботи, що дає право на призначення пенсії позивачу відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;
- зобов'язати відповідача переглянути заяву позивача щодо перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” з урахуванням період навчання за професією прохідника підземного з 01.06.1982 до 03.11.1982 як підземного стажу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 у справі № 580/2282/19 зобов'язано відповідача зарахувати до періодів роботи, які дають право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 період навчання з 01.06.1982 по 03.11.1982, однак вказаний період навчання відповідачем зараховано до загального страхового стажу, що, на думку позивача, є протиправним.
Ухвалою суду від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Заперечуючи проти позову, відповідач подав 02.10.2020 до суду відзив, в якому вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки на виконання рішення суду від 20.08.2019 позивачу зараховано до періодів роботи, які дають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 період навчання за професією прохідника підземного з 01.06.1982 по 03.11.1982, що підтверджується протоколом від 13.11.2019 №971090152792 та постановою про закінчення виконавчого провадження № 61015909 від 25.03.2020. Крім того, зазначає, що 13.11.2019 проведено перерахунок пенсії позивача, внаслідок чого його пенсія збільшилась.
Наказом голови Черкаського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 № 63 посилено особливий режим суду під час карантину, у зв'язку з тим, що у декількох працівників діагностовано захворювання на СOVID-19.
У період з 12.10.2020 по 13.10.2020 включно, суддя Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 перебував у відпустці, а надалі з 15.10.2020 по 03.11.2020 включно на лікарняному.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 у справі № 580/2282/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю; визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, що викладена у листі від 20.02.2019 №162/Л-10 щодо зарахування ОСОБА_1 до періодів роботи, які дають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 періоду навчання за професією прохідника підземного з 01.06.1982 по 03.11.1982; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до періодів роботи, які дають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 періоду навчання за професією прохідника підземного з 01.06.1982 по 03.11.1982.
Після набрання рішенням суду від 20.08.2019 у справі № 580/2282/19 законної сили, позивач звертався до відповідача з заявами про перерахунок розміру пенсії з урахуванням встановлених судом періодів роботи відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Листами від 24.04.2020 № 1120-1316/Л-03/8-2300/20 та від 14.07.2020 № 3746-3695/Л-03/8-2300/20 відповідач повідомив, що рішення суду від 20.08.2019 у справі № 580/2282/19 виконано, період навчання позивача за професією прохідника підземного з 01.06.1982 по 03.11.1982 зараховано до пільгового стажу за Списком №1. Після проведеного 13.11.2019 перерахунку розмір страхового стажу позивача становить 54 роки 3 місяці (з них 14 років 9 місяців 23 дні - підземної роботи (шахтарем), 5 місяців 3 дні - робота за Списком №1 (навчання за спеціальністю)), у зв'язку з відсутністю 15 років стажу на підземних роботах, права на обчислення пенсії відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” позивач не має.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон України №1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених вказаним Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Статтею 4 Закону № 1058-ІV передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Стаття 8 Закону № 1058-ІV передбачає право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно ст. 58 Закону № 1058-ІV на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Частиною 1 ст. 114 Закону № 1058-ІV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 2 с. 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії та виробництва в зазначених Списках.
Відповідно до ст. 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначались види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. У відповідності до цієї норми до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатур (пункт «д» частини 1).
Частиною 1 ст. 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 у справі № 580/2282/19 встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про те, що позивач прийнятий на ділянку № НОМЕР_1 учнем прохідника підземного з 01.06.1982 по 02.11.1982.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, позивач прийнятий на роботу на ділянку №1 учнем прохідника підземного з 01.06.1982 по 02.11.1982 шахти “Козацька”, а з 03.11.1982 переведений прохідником підземним ділянки №1 шахти “Козацька”, що підтверджується даним трудової книжки НОМЕР_2 , тобто перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, тобто час навчання позивача за професією прирівнюється до стажу роботи за спеціальністю.
Щодо посилань відповідача, що неможливо встановити період фактичного виконання позивачем підземних робіт за період навчання з 01.06.1982 по 03.11.1982, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
До прийняття рішення Черкаським окружним адміністративним судом від 20.08.2019 у справі № 580/2282/19 стаж роботи позивача за Списком №1 складав 14 років 9 місяців 24 дні.
Згідно з архівною довідкою міського державного архіву виконкому Ватутінської міської ради від 14.12.2018 № 308/11-04-04 позивачем в червні 1982 року відпрацьовано 22 днів; в липні 1982 року відпрацьовано 27 днів; в серпні 1982 року відпрацьовано 25 днів; у вересні 1982 року відпрацьовано 22 дні; в жовтні відпрацьовано 22 дні та нараховано відповідну заробітну плату.
Крім того, з наданого до відзиву протоколу від 13.11.2019 №971090152792 судом встановлено, що страховий стаж позивача становить 54 роки 3 місяці 1 день, в тому числі робота за Списком №1 15 років 2 місяці 26 днів, тому суд висновує, що відповідачем протиправно відмовлено в перерахунку пенсії позивача, у зв'язку з відсутністю 15 років стажу на підземних роботах.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.
Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. ч. 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За резуль татами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями частини 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн 00 коп. позивачем до матеріалів справи надано: договір про надання послуг адвоката від 02.09.2020; додаток №1 про проведений розрахунок до договору про надання послуг адвоката від 02.09.2020, розрахунок (попередній) від 02.09.2020.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не подано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у сумі 3000 грн 00 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 840 грн 80 коп, що підтверджується квитанцією від 02.09.2020.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 грн 80 коп. належить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 період навчання за професією прохідника підземного з 01.06.1982 до 03.11.1982 до підземної роботи, що дає право на призначення пенсії позивачу відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області переглянути заяву ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, з урахуванням періоду навчання за професією прохідника підземного з 01.06.1982 до 03.11.1982 як підземного стажу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області судові витрати на правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суду строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Кульчицький