Справа № 560/5876/20
іменем України
23 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в якому просить стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 по справі №560/1103/20 за період з 22.04.2020 по 08.06.2020 у сумі 19492 грн 32 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23 січня 2020 року наказом «Про особовий склад» Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 64 о/с, позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», а саме за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушені вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 1, 2, 7, 8 ч. 1 розділу II та п. 4 розділу III «Правил етичної поведінки поліцейських» затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, п. 2, 3, 7 ч. 3 ст. 1 «Дисциплінарного статуту Національної поліції України» затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», п. 5 розділу II «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої наказом МВС України за № 1026 від 18.12.2018, пунктів 14 та 19 частини 1 Розділу II «Посадової інструкцій поліцейського взводу роти ТОР УПП в Хмельницькій області ДПП», затверджених наказом ДПП № 3202 від 13.07.2018. Підставою звільнення слугував наказ «Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» №20 від 11 січня 2020 року, згідно із яким, до поліцейського взводу №2 роти тактико оперативного реагування Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 по справі №560/1103/20, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020, визнано протиправним та скасовано пункт 6 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №20 від 11.01.2020 «Про застосування до працівників управління поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення». Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 64 о/с від 23.01.2020 про звільнення зі служби молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування з 24.01.2020. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.01.2020 по 21.04.2020 в сумі 24771,49 грн.
Вказаним рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду в частині поновлення на посаді позивача винесено до негайного виконання, однак позивача було поновлено на посаді лише 09.06.2020, а отже часом затримки в поновлені на посаді є період з 22.04.2020 по 08.06.2020 за який відповідач зобов'язаний сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Від представника відповідача 12.11.2020 надійшов відзив в якому останній зазначає, що 21 квітня 2020 року прийнято рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №2 роти тактико оперативного реагування з 24.01.2020.
24 квітня 2020 року ОСОБА_1 за місцем несення служби, звернувся із заявою про поновлення його на службі в поліції відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 по справі № 560/1103/20.
Вказує, що заява позивача надійшла до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, який є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції та немає повноважень щодо прийняття та/або поновленням позивача на службі в поліції, 28 квітня 2020 року матеріали справи та заяву позивача від 24.04.2020 скеровано за належністю до Департаменту патрульної поліції для вирішення питання по суті. В подальшому 09 червня 2020 року на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 по справі № 560/1103/20 прийнято наказ № 388 о/с, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді поліцейського взводу №2 роти тактико-оперативного реагування з 24.01.2020 та виплачено середній заробіток за один місяць.
Зазначає, що з урахуванням наведеного, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 по справі № 560/1103/20 виконано в найкоротший строк, що був необхідний для з'ясування обставин справи та вжиття заходів щодо виконання рішення суду, шляхом видання та підписання начальником Департаменту патрульної поліції наказу № 388 о/с від 09.06.2020. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 23 січня 2020 року наказом «Про особовий склад» Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 64 о/с, позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», а саме за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушені вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 1, 2, 7, 8 ч. 1 розділу II та п. 4 розділу III «Правил етичної поведінки поліцейських» затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, п. 2, 3, 7 ч. 3 ст. 1 «Дисциплінарного статуту Національної поліції України» затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», п. 5 розділу II «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої наказом МВС України за № 1026 від 18.12.2018, пунктів 14 та 19 частини 1 Розділу II «Посадової інструкцій поліцейського взводу роти ТОР УПП в Хмельницькій області ДПП», затверджених наказом ДПП № 3202 від 13.07.2018. Підставою звільнення слугував наказ «Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» №20 від 11 січня 2020 року, згідно із яким, до поліцейського взводу №2 роти тактико оперативного реагування Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 по справі №560/1103/20 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 6 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №20 від 11.01.2020 року "Про застосування до працівників управління поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення". Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №64 о/с від 23.01.2020 року про звільнення зі служби молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу №2 роти тактико-оперативного реагування. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №2 роти тактико-оперативного реагування з 24.01.2020. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.01.2020 по 21.04.2020 в сумі 24771,49 грн. Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року - без змін.
Позивач 24 квітня 2020 року подав заяву до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати середнього заробітку на підставі рішення суду 21 квітня 2020 року.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку підлягало негайному виконанню, але фактично позивача було поновлено на посаді тільки 09.06.2020 згідно наказу №388 о/с від 09.06.2020.
Враховуючи наведене вище, позивач вважаючи, що його права порушені звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Згідно з п. 3 ч.1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Статтею 236 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Відповідно до ч.2 статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача.
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
Обов'язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов'язковості судових рішень, судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.
При цьому належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
Оскільки законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі, тому цей обов'язок полягає у тому, що роботодавець зобов'язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після проголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде таке судове рішення оскаржуватися.
Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв рішення про звільнення або переведення працівника, визнане в судовому порядку протиправним.
Отже, за змістом статті 236 Кодексу законів про працю України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати не видання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 у справі № 280/2610/19.
Матеріалами адміністративної справи підтверджується та відповідачем у відзиві не заперечується факт затримки виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі №560/1103/20 в частині поновлення позивача на службі в поліції.
Таким чином на підставі викладеного, та враховуючи, що позивача на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі №560/1103/20 поновлено на службі в поліції наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 09.06.2020, суд приходить до висновку про те, що відповідач виконав зазначене судове рішення несвоєчасно, що свідчить про його протиправну бездіяльність та є підставою для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на службі в поліції.
Суд критично оцінює доводи сторони відповідача про відсутність вини у затримці виконання рішення про поновлення позивача на службі в поліції, оскільки наявність вини відповідача у затримці виконання судового рішення не є обов'язковою підставою для задоволення заявлених вимог, у даній справі наявність цієї вини випливає із норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно.
У постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 802/1183/16-а викладено правову позицію у якій вказано, що для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Розрахунок середньомісячного заробітку за час затримки виконання рішення суду розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).
Відповідно до абз.3 п.2 Порядку №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Враховуючи середньомісячну заробітну плату позивача, згідно довідки про доходи № 405, за останні два місяця, що передували звільненню, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення складає 19 492 грн 32 коп. (48 днів (з 22.04.2020 по 08.06.2020) *406 грн 09 коп.) та підлягає виплаті за рахунок Департаменту патрульної поліції.
Суд звертає увагу, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові по справі №826/6583/14 від 15 лютого 2019 року, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність затримки виконання рішення суду щодо негайного поновлення позивача на службі в поліції, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення коштів - задоволити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 по справі №560/1103/20 за період з 22.04.2020 по 08.06.2020 у сумі 19492 грн 32 коп.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3,Київ,03048 , код ЄДРПОУ - 40108646)
Головуючий суддя А.М. Ковальчук