про залишення позовної заяви без руху
23 грудня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/4202/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимог про сплату боргу та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020 №Ф-5353-50;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2020 року №Ф-5353-50;
- зобов'язати ГУ ДПС у у Херсонській області, АРК та м. Севастополі скасувати нарахування зазначені в інтегрованій обліковій картці платника податку ФОП ОСОБА_1 , яка міститься в інформаційній системі "Податковий облік" в підсистемі "облік платежів" ГУ ДПС у Вінницькій області станом на 10.11.2020 року, а саме: на суму 29 293,44 грн., відповідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 07.02.2020 року №Ф-5353-50; на суму 35 588,74 грн. відповідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 10.11.2020 року №Ф-5353-50;
- судові витрати по справі стягнути з відповідача.
Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом оскарження у справі є вимоги ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 07.02.2020 №Ф-5353-50, від 10.11.2020 року №Ф-5353-50.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно абзацами 1, 2, 4 частини чотирнадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення. Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.
З наведеного слідує, що згідно приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску мають право на оскарження рішення органу доходів і зборів до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.
З позовної заяви вбачається, що вимогу від 10.11.2020 року №Ф-5353-50 позивачкою отримано 10.12.2020 року.
Відтак, кінцевим строком на оскарження вказаної вимоги, з урахуванням вихідних днів, є 21.12.2020 року, у зв'язку із чим звернувшись до суду із позовом 22.12.2020 року, позивачкою пропущено строк на оскарження вимоги, сформованої 10.11.2020 року.
Щодо вимоги відповідача від 07.02.2020 №Ф-5353-50, то позивачка зазначає про те, що отримала цю вимогу лише 17.12.2020 року. Вимога надана на адвокатський запит. Між тим до позовної заяви додано лише лист відповідача від 04.12.2020 року №5995/ФОП/21-22-13-03-11 (відповідь на адвокатський запит).
Доказів на підтвердження отримання позивачкою вимоги від 07.02.2020 року №Ф-5353-50 саме 17.12.2020 року матеріали справи не містять.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).
Відтак, щодо вимоги від 10.11.2020 року позивачка повинна надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку із вказанням підстав такого пропуску, які мають підтверджуватися доказами.
Щодо вимоги від 07.02.2020, то позивачка повинна надати до суду інформацію, яка свідчитиме про ознайомлення останньої зі змістом вказаної вимоги саме 17.12.2020 року, та докази на підтвердження своїх доводів або заяву про поновлення пропущеного строку із вказанням підстав такого пропуску, які також мають підтверджуватися відповідними доказами.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачає встановлення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня 2020 року, в сумі 2102,00 грн.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачена ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведеного вище вбачається, що позовна заява містить вимоги майнового та немайнового характеру, за які позивачці необхідно було сплатити судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 1681,60 грн. Проте, позивачкою не сплачено судовий збір у згаданому розмірі.
Таким чином, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, тому керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху та надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи №540/4202/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя С.В. Гомельчук