Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
23 грудня 2020 року № 520/16426/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом з урахуванням уточнень, в якому просив суд:
-визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( відділ з питань виплати пенсій № 26) виражені у відмові нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати за постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 року по справі №643/4982/17, ч.2 ст. 46 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», та Порядку затвердженому Постановою КМУ №159 від 21.02.2001 р. протиправними;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( відділ з питань виплати пенсій № 26) провести нарахування та виплату грошових коштів за постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 року по справі №643/4982/17, ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», та Порядку затвердженому Постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 р. за період з 01.11.2016 р. по 31.12.2017 р. виходячи із донарахованої до виплати суми пенсійних щомісячних виплат, за період з 01.02.2018 р. по 30.11.2020 р. виходячи із суми донарахованої частини пенсії у розмірі 56758, 68 грн. та за період з 14.10.2016 р. по 31.12.2017 р. виплаченої у січні 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відмова відповідача протиправна та є такою, що порушує право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Позивач у відповіді на відзив вказав на необґрунтованість та безпідставність позиції суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом 2 групи.
Інвалідність виникла внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням військового обов'язку по ліквідації аварії на ЧАЕС в період з 14.05.1986 року по 24.05.1986 року.
28.01.2011 року позивач отримав довідку №157 Фінансово-економічного управління Головного управління МНС України в Харківській області про заробітну плату за роботу у населених пунктах зони відчуження ЧАЕС з 14.05.1986 року по 24.06.1986 року.
В подальшому 12.01.2012 року та 22.02.2017 року ОСОБА_1 звертався до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова із заявами про перерахунок пенсії із урахування заробітної плати відповідно до вказаної довідки за роботу в зоні відчуження із застосуванням 100% тарифної ставки.
Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відмовлено у перерахуванні пенсії ОСОБА_1 з посиланням на те, що суми заробітної плати за період роботи у зоні відчуження нараховані всупереч нормативним документам про оплату праці.
Постановою Московського районного суду від 16.08.2017 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Московського районного суду м. Харкова від 16.08.2017 по справі № 643/4982/17 скасовано в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо визнання неправомірною відмови Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі фактичної заробітної плати на підставі довідки Фінансово-економічного управління Головного управління МНС України в Харківській області №157 від 28.01.2011 року про заробітну плату за роботу у населених пунктах зони відчуження ЧАЕС з 14.05.1986 року по 24.06.1986 року, з 14.10.2016 року, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату.
Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі фактичної заробітної плати на підставі довідки Фінансово-економічного управління Головного управління МНС України в Харківській області №157 від 28.01.2011 року про заробітну плату за роботу у населених пунктах зони відчуження ЧАЕС з 14.05.1986 року по 24.06.1986 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі фактичної заробітної плати на підставі довідки Фінансово-економічного управління Головного управління МНС України в Харківській області №157 від 28.01.2011 року про заробітну плату за роботу у населених пунктах зони відчуження ЧАЕС з 14.05.1986 року по 24.06.1986 року, з 14.10.2016 року.
В іншій частині постанову Московського районного суду м. Харкова від 16.08.2017 року по справі 643/4982/17 залишити без змін.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Харківського апеляційного адміністративного суду по справі 643/4982/17 набрало законної сили 20.11.2017.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач 02.10.2020 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням термінів виплати за постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017.
Відповідач надав відповідь № 963300156141/121 від 05.10.2020 року, в якій зазначив, що згідно за постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 643/4982/17 позивачу у січні 2018 виплачена перераховану пенсію у розмірі 56758, 68 грн. Крім того, постанова Московського районного суду м. Харкова від 16.08.2017 по справі 643/4982/17 залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 в частині відмови у виплаті компенсації згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся з даним позовом до суду.
Частиною другою ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ від 19.10.2000 року та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок).
Згідно із ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Відповідно до ст.3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-III).
Відповідно до п. 1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За змістом п. 2, 3 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
В п. 4 Порядку зазначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Зазначене у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку, а саме те, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-IV, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому, суд зазначає, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року по справі № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року по справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року по справі справа № 521/940/17, від 10 квітня 2019 року по справі № 686/13725/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За приписами п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Таким чином відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати частини основного розміру пенсії.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( відділ з питань виплати пенсій № 26) виражені у відмові нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням термінів виплати за постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 року по справі №643/4982/17, ч.2 ст. 46 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», та Порядку затвердженому Постановою КМУ №159 від 21.02.2001 р. протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( відділ з питань виплати пенсій № 26) провести нарахування та виплату грошових коштів ОСОБА_1 за постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 року по справі №643/4982/17, ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», та Порядку затвердженому Постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 р. за період з 01.11.2016 р. по 31.12.2017 р. виходячи із донарахованої до виплати суми пенсійних щомісячних виплат, за період з 01.02.2018 р. по 30.11.2020 р. виходячи із суми донарахованої частини пенсії у розмірі 56758, 68 грн. та за період з 14.10.2016 р. по 31.12.2017 р. виплаченої у січні 2018 року.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.