Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
23 грудня 2020 року № 520/17070/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати: рішення №4642 від 22 вересня 2020 року відділу з питань призначення пенсії управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яким ОСОБА_1 , відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; рішення №159/9-20 від 07 вересня 2020 року комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, яким до стажу ОСОБА_1 роботи за Списком 2 не зараховані періоди роботи з 24 березня 1987 року по 25 травня 1987 року по професії слюсар 4 розряду гірської сітки, з 26 травня 1987 року по 30 листопада 1999 року по професії водій автомобіля БЕЛАЗ;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Харківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 періоди роботи, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме з 24 березня 1987 року по 25 травня 1987 року по професії слюсар, 26 травня 1987 року по 30 листопада 1999 року по професії водій автомобіля БЕЛАЗ та призначити і виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, на підставі ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 19 серпня 2020 року.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області порушено право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, позивачем вказано, що його пільговий стаж, набутий на момент досягнення 55-ти річного віку, надає йому право на призначення пенсії, що протиправно не враховано відповідачем. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження.
Представник відповідача 16.12.2020 надав до суду відзив на позов, в якому проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки відсутні правові підстави для підтвердження стажу роботи позивача у період з 24.03.1987 по 25.05.1987 по професії слюсар 4 розряду гірської сітки, з 26.05.1987 по 30.11.1999 по професії водій автомобіля БеЛАЗ, в наслідку не надання документів, які підтверджують зайнятість позивача на ремонті устаткування, механізмів, водяних та повітряних магістралей, зайнятих на шахтах, в розрізах і кар'єрах, а також на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
19.08.2020 позивач звернувся до Куп'янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах на підставі ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
07 вересня 2020 року рішенням комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області від №159/9-20 позивачу відмовлено в підтвердженні стажу роботи у період з 24 березня 1987 року по 25 травня 1987 року по професії слюсар 4 розряду гірської сітки, з 26 травня 1987 року по 30 листопада 1999 року по професії водій автомобіля БеЛАЗ.
22 вересня 2020 року рішенням №4642 відділу з питань призначення пенсії управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю документального підтвердження необхідного стажу роботи за Списком №2 з 24 березня 1987 року по 25 травня 1987 року за професією слюсар 4 розряду гірської сітки та з 26 травня 1987 року по 30 листопада 1999 року за професією водія автомобіля БеЛАЗ, оскільки не надані документи, які підтверджують зайнятість заявника на ремонті устаткування, механізмів, водяних і повітряних магістралей, зайнятих на шахтах, в розрізах і кар'єрах, а також на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі.
У рішенні вказано, що загальний страховий стаж позивача, підтверджений документами та індивідуальними відомостями, складає 35 років 11 місяців 16 днів, стаж роботи за Списком 2 складає - 4 роки 11 місяців.
Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до пункту «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на час звернення із заявою про призначення пенсії») та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Україні їй щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №231-VIII право на пенсії за віком на підземних роботах за Списком №2 мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старшу після досягнення ними такого віку.
При цьому, суд зазначає що положеннями ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В той же час, відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як передбачено п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Суд зазначає, що відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Як передбачено п. 4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
При цьому, положеннями п. 4.3 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, визначено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Відповідно до п.4.4 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи наданому підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
В той же час, як передбачено пунктом 4.5 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, пунктом 2 якого визначено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41.
З аналізу вищевказаних нормативних актів вбачається, що атестація робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
При цьому, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII.
Водночас, Судом вказано, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Відтак, суд приходить до висновку, що не надання особою документів стосовно атестації не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Позивач був прийнятий на роботу слюсарем гірської сітки Старовірівського ВО та в період з 24 березня 1987 року по 26 травня 1987 року працював на вказаній посаді.
Надалі був прийнятий на роботу водієм автомобілю БеЛАЗ Старовірівського ВО в період з 27 травня 1987 року по 30 листопада 1999 року.
Вказані обставини підтверджуються копією трудової книжки (а.с. 21-32).
Відповідно до архівної довідки №14 від 18 травня 2020 року виконкому Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області в трудовому архіві Старовірівської сільської ради виробниче об'єднання «Старовірівський кар'єр» у відомостях нарахування заробітної плати робітник ОСОБА_1 значиться: слюсар, водій ОСОБА_2 . З 24 березня 1987 року по 31 грудня 1992 року була нарахована заробітна плата, назва грошової одиниці не вказана.
Відповідно до архівної довідки №15 від 18 травня 2020 року виконкому Старовірівськоі сільської ради Шевченківського району Харківської області в трудовому архіві Старовірівськоі сільської ради виробниче об'єднання «Старовірівський кар'єр» у відомостях нарахування заробітної плати робітник ОСОБА_1 значиться: водій ОСОБА_2 . З 01 січня 1993 року по 30 листопада 1999 року була нарахована заробітна плата, назва грошової одиниці не вказана.
Відповідно до довідки №16 від 18 травня 2020 року виконкому Старовірівськоі сільської ради Шевченківського району Харківської області в трудовому архіві Старовірівськоі сільської ради виробниче об'єднання «Старовірівський кар'єр» позивач був зарахований слюсарем згідно наказу №39-к від 25 березня 1987 року з 24 березня 1987 року. Згідно наказу №84-к від 27 травня 1987 року позивач був переведений водієм на автомобіль БеЛАЗ з 26 травня 1987 року. Згідно наказу №38/1 від 30 листопада 1999 року був звільнений по переводу з 30 листопада 1999 року.
В документах постійного зберігання не зафіксовано переведень на іншу роботу та відпусток за власний рахунок. Виробниче об'єднання «Старовірівськнй кар'єр» с.Старовірівка Шевченківського району на даний період працювало у звичайному режимі, ніяких документів про вимушені простої господарства не виявлено.
Відповідно до наказу №39-к від 25 березня 1987 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в якості слюсаря з оплатою по 4 розряду гірської сітки з 24 березня 1987 року.
Відповідно до наказу по Старовірівському ВО №84-к від 27 травня 1987 року позивач у справі був переведений водієм на автомобіль БеЛАЗ з 26 травня 1987 року .
Відповідно до наказу до ЗАО «Старк» №59 від 30 листопада 1999 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи у зв'язку із переводом на інше підприємство з 30 листопада 1999 року.
Відповідно до історичної довідки №01-334/116 від 28 травня 2020 року, виданої архівним відділом Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області в 1939 році вступив в дію Старовірівський пісковий кар'єр ХТЗ. В 1957 році Старовірівський пісковий кар'єр підпорядковується до тресту «Союзформоматеріати» міністерства верстатобудівної і інструментальної промисловості СРСР і отримує назву «Старовірівський кар'єр формувальних матеріалів і носить таку назву до 1976 року. У 1977 році Старовірівському кар'єру підпорядковується Гусарівський кар'єр формувальних матеріалів- отримує назву Старовірівське ВО формувальних матеріалів. Згідно розпорядження Шевченківської районної Ради народних депутатів №19 від 22 серпня 1994 року зареєстроване ЗАТ «Старовірівський кар'єр». З 01 липня 1998 року ЗАТ «Старовірівський кар'єр було перейменовано на ЗАТ «Старк», створене відповідно до чинного законодавства України і є юридичною особою і правонаступником по всіх договорах і зобов'язанням, розпорядження Шевченківської райдержадміністрації №205 від 09 червня 1998 року.
У період роботи позивача слюсарем та водієм автомобіля БелАЗ діяли Списки №1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. №10; постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162.
В п. 1 розділу 1 списку №2 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, зазначені «Шоферы грузовых машин на вывозке: угля, сланца, руды, породы и концентратов в угольных, сланцевых и рудных разрезах».
Також у п. І розділу 1 списку №2 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. №10, зазначені « 2010100а-11442 Водители автомобилей, занятые на транспортировании горной массы в технологическом процессе».
У пп. а п. 1 ч. 1 Списку №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список №2, зазначені водії автомобілів, зайняті на транспортуванні гірської маси в технологічному процесі, код 2010100а-11442.
На розгляд комісії заявник надав копію наказу від 27.08.1996 №21/1-к по ЗАТ “Старовірівський кар'єр”, яким затверджено перелік робочих місць, виробництв, робіт і посад, робітникам яких підтверджується право на пільги і компенсації передбачені законодавством України, де передбачені п.2 Гірничі роботи - водії автомобілів, зайняті на транспортуванні гірської маси в технологічному процесі (2010100а-11442) по Списку №2.
Також суд зазначає, що списком №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, розділом І «Гірничі роботи» підрозділом 1а передбачена посада (професія) електрослюсаря чергового та по ремонту обладнання, механізмів, водяних та повітряних магістралей, зайнятого у шахтах, в розрізах та кар'єрах.
Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, розділом І «Гірничі роботи» позиція 2010100а-19931 передбачені електрослюсарі чергові та по ремонту обладнання.
Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (чинним до 16.01.2003), розділом І розділом І «Гірничі роботи» позиція 2010100а-19931 передбачені електрослюсарі чергові та по ремонту обладнання.
Суд зазначає, що матеріали справи містять копію довідки ТОВ ВКФ «Старк» від 12 жовтня 2020 року №373, відповідно до якої ТОВ ВКФ «Старк» (з 1936 року Старовірівськнй кар'єр, з 23 серпня 1994 року ЗАТ «Старовірівськнй кар'єр, з 01 липня 1998 року ЗАТ «Старк») проводить розробку Вишневського родовита кварцових пісків виробляє формувальні піски та пилоподібний кварц. Розробка Вишневського родовища ведеться з 1967 року відкритим способом (кар'єр). На кар'єрі прийнята транспортна система розробки. Розробка ведеться в межах гірничого та земельного відводів. Технологічний процес розробки гірничих порід відображається в плані гірничих робіт, який щорічно розробляється і затверджується директором підприємства та узгоджується в органах Держпраці України, передбачає: здійснення внутрішнього складання розкривних порід, транспортування корисної копалини І та ІІ горизонтів до накопичувальних складів, транспортування корисної копалини та збагачування ділянок. Обсяги перевезень здійснюються автомобільним транспортом, навантаження здійснюється екскаваторами. До 2011 року, в тому числі і в період з 24 березня 1987 року по 30 листопада 1999 року на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі використовувались великовантажні автосамоскиди БелАЗ-7522 вантажопід'ємністю 30 т, БелАЗ 75405 вантажопід'ємністю 40 т та автосамоскиди КрАЗ вантажопід'єністю 12 т. Вперше атестація робочих місць була проведена у відповідності до Постанови №442 від 01 серпня 1992 року в 1996 році за наказом ЗАТ «Старовірівський кар'єр» №121/1-к від 27 серпня 1996 року, далі в 2001 році за наказом ТОВ ВКФ «Старк» №31-1 від 18 вересня 2001 року, далі в 2006 році за наказом ТОВ ВКФ «Старк» №16-1 від 16 вересня 2006 року, даті в 2011 році за наказом ТОВ ВКФ «Старк» №10 від 15 вересня 2011 року.
Отже, з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки на ім'я позивача вбачається, що позивач працював на посадах: слюсаря 4 розряду гірської сітки з 24 березня 1987 року по 25 травня 1987 року та водія БеЛАЗу на транспортуванні гірської маси в технологічному процесі з 27 травня 1987 року по 30 листопада 1999 року.
На час подачі заяви про призначення пенсії на пільгових умовах до органу Пенсійного фонду позивач надав трудову книжку, архівні довідки та копії наказів про прийом, переведення, звільнення з роботи, які підтверджують право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення №159/9-20 від 07 вересня 2020 року комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, яким до стажу ОСОБА_1 роботи за Списком 2 не зараховані періоди роботи з 24 березня 1987 року по 25 травня 1987 року по професії слюсар 4 розряду гірської сітки, з 26 травня 1987 року по 30 листопада 1999 року по професії водій автомобіля БЕЛАЗ.
Оскільки під час розгляду справи встановлено обставини не призначення позивачу пільгової пенсії з огляду на відсутність достатнього пільгового стажу на підставі рішення №159/9-20 від 07 вересня 2020 року та враховуючи висновки суду у даній справі стосовно протиправності вказаного рішення, суд вважає рішення №4642 від 22 вересня 2020 року відділу з питань призначення пенсії управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яким ОСОБА_1 , відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
В той же час, враховуючи обставини встановлення під час розгляду справи наявності підстав для зарахування періодів роботи позивача з 24 березня 1987 року по 25 травня 1987 року по професії слюсар 4 розряду гірської сітки, з 26 травня 1987 року по 30 листопада 1999 року по професії водій автомобіля БеЛАЗ, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати вказані періоди роботи позивача до його пільгового стажу.
Як вже було вище вказано судом призначення пенсії на пільгових умов здійснюється відповідно до положень п.2 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", якою передбачено необхідність наявності у особи, яка звертається за призначенням такої пенсії, віку після 55 років, страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідачем при зверненні позивача за призначенням пільгової пенсії було вказано на неможливість обчислення стажу роботи позивача за Списком №2.
Також, суд в рамках розгляду даної справи дійшов висновку про необхідність зарахування до пільгового стажу позивача періоди роботи останнього з 24 березня 1987 року по 25 травня 1987 року по професії слюсар 4 розряду гірської сітки та з 26 травня 1987 року по 30 листопада 1999 року по професії водій автомобіля БЕЛАЗ, що складає понад 17 років пільгового стажу (з урахуванням зарахованого відповідачем стажу).
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" однозначно врегульовано повноваження відповідача розглянути питання призначення пенсії та прийняти рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії.
Таким чином, чинне законодавство України не встановлює повноважень відповідача на власний розсуд обирати вид одного з можливих рішень, він зобов'язаний прийняти однозначне рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії при наявності підстав, передбачених законом, не обираючи варіанти з видів таких рішень на власний розсуд.
Отже, в даних правовідносинах відсутня дискреція щодо повноважень органу Пенсійного фонду, його обов'язок однозначно визначений.
Враховуючи, що під час судового розгляду встановлено факт протиправної поведінки відповідача, суд вважає, що зобов'язання його прийняти рішення конкретного змісту не є втручанням в його дискреційні повноваження, та саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, враховуючи наведене, на переконання суду, наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити і виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, на підставі ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 19 серпня 2020 року.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення №159/9-20 від 07 вересня 2020 року комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, яким до стажу ОСОБА_1 роботи за Списком 2 не зараховані періоди роботи з 24 березня 1987 року по 25 травня 1987 року по професії слюсар 4 розряду гірської сітки, з 26 травня 1987 року по 30 листопада 1999 року по професії водій автомобіля БеЛАЗ.
Визнати протиправним та скасувати рішення №4642 від 22 вересня 2020 року відділу з питань призначення пенсії управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яким ОСОБА_1 , відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 періоди роботи, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме з 24 березня 1987 року по 25 травня 1987 року по професії слюсар, 26 травня 1987 року по 30 листопада 1999 року по професії водій автомобіля БЕЛАЗ та призначити і виплачувати пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №2, на підставі ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 19 серпня 2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов