Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 грудня 2020 р. № 520/15393/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області щодо неприйняття рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV та статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, починаючи з 17.03.2020 та виплатити заборгованість, що виникла з 17.03.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність відповідача є протиправною.
Ухвалою суду від 25.11.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та була отримана ним 27.11.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
08.12.2020 відповідачем до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що дії відповідача є правомірними, та відповідають вимогам чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
У позовній заяві позивачем зазначено, що на його думку, після настання йому 53 років, він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпеення".
Проте, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що ОСОБА_1 за призначенням пенсії не зверталася та заяви встановленого зразка і документів які б підтверджували її стаж роботи до управління не подавала.
17 березня 2020 року поштовим відправленням до управління від ОСОБА_1 надійшла заява від 13.03.2020, в якій позивач просив наступне: "надати відповідь щодо можливості нарахування їй пенсії по пільговому стажу як доярка + зварювальник + загальний стаж роботи", до заяви були додані копія паспорту та коду. Жодних документів про стаж роботи, а також копії трудової книжки, уточнюючих довідок не було надано, в зв'язку з чим позивачу 25.03.2020 №17/к-1 було надано роз'яснення щодо призначення пенсії на пільгових умовах по Списку 2 та призначення пенсії згідно п. «д» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" жінкам, які працюють доярками, та зазначено, що згідно наданих документів (копії паспорта та коду) не можливо обрахувати страховий стаж, пільговий стаж, та зробити висновок про можливість призначення пенсії.
Отже, твердження позивача про те, що нею 17.03.2020 були подано пакет документів відповідно до порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій є хибним, оскільки до заяви яка надійшла до управління поштовим відправленням жодних документів про стаж роботи та підтвердження пільгового стажу додано не було що підтверджується копією заяви та поштовим конвертом.
Також, до позовної заяви позивачем не надано уточнюючих довідок які визначають характер роботи за списком №1, Списком №2 та за роботу доярки, оскільки в копії трудової книжки яка додана до позовної заяви відсутні відомості щодо характеру виконуваної роботи, розділу, підрозділу, пункту, найменування списків або їх номери, до яких включається період роботи за списком №1 та Списком №2 та за роботу доярки.
Так, суд зазначає, що пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок № 383).
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Така правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року по справі №513/1195/16-а.
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Однак, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що після отримання відповіді - роз'яснення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії не зверталася, жодного рішення щодо призначення чи відмови в призначенні пенсії управлінням не приймалося, а тому суд зазначає, що у даному випадку відсутній предмет спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Положеннями ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).
Відповідно до п. 1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Згідно п. 4.1 зазначеного Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Відповідно до п. 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
З аналізу наведених норм права слідує, що підставою для призначення пенсії є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку, за результатом розгляду яких пенсійний орган приймає відповідне рішення.
Як вбачається з письмових доказів - копії заяви та додатків доданих до неї, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки вона не зверталася до пенсійного органу із заявою встановленого зразка про призначення пенсії відповідно до вимог ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а відтак територіальний орган ПФУ не приймав рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії.
Натомість відносини, які склалися між сторонами у даній справі, унормовані положеннями Закону України «Про звернення громадян», згідно яких відповідачем було надано письмову відповідь листом №17/К-1 від 25.03.2020 та роз'яснено норми законодавства щодо визначення права на пільгову пенсії за віком, а тому суд зазначає, що відповідь пенсійного органу не є рішенням у розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України та не порушує права та інтереси позивача за захистом яких він звернувся.
Аналогічна правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України у рішенні у справі №2-а-4639/11/2414 від 06.12.2016, Постанова Верховного Суду від 20 лютого 2020 року по справі №636/863/17.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов